21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.

Уява – це психічний процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів, об’єктів та явищ, які вона безпосередньо не сприймає та не сприймала.

Перетворення – основна характеристика уяви.

Уява базується на інших психічних процесах, не є самостійним процесом.

Функції уяви: Антицепуюча – дає можливість людині ще до початку своєї діяльності передбачити її результат, спрогнозувати майбутні дії.(Ідеомоторика – Людина уявляє собі ті рухи, які ніби-то виконує). Пізнавальна ф-я – перетворюючи отриману інформацію людина легше та ефективніше пізнає оточуючий світ. Емоційна ф-я – посилює або послаблює емоційний тонус людини. Захисна ф-я – знімає напруження та символічно розв’язує конфлікти. Регулююча ф-я – забезпечує упорядкування діяльності. Контрольно-коригуюча ф-я – виправляє недоліки та помилки в діяльності людини, вдосконалює засоби виконання роботи. Естетична ф-я – призначена для відбору засобів зображення характерів, псих станів. Ф-я перевтілення – сприяє перетворенню людини у своїх героїв з метою надати їм особливо яскравих властивостей.

Прийоми створення уяви:

Аглютинація – створ образів шляхом поєднання якостей,властивостей, частин різних об’єктів в єдине ціле.

Доповнення – образ 1 об’єкта береться за основу, до якої приєднуються елементи, взяті з образів інших об’єктів. Комбінування – це переробка уявлень 2х або цілого ряду об’єктів.

Гіперболізація – полягає у рівномірному перебільшенні у нашій уяві всіх частин образів об’єктів чи явищ, або у збільшенні кількості частин предметів.

Акцентування – це перетворення у напрямку нерівномірного перебільшення лише окремих частин та ознак об’єктів чи явищ. Літота – це рівномірне зменшення об’єктів чи явищ в уяві.

Якісне перетворення – образи уяви залишаючись по суті попередніми, набувають іншого зовнішнього вигляду, який не відповідає природі об’єкта чи явища. Типізація полягає у виділенні в образах предметів і явищ суттєвого і того, що регулярно повторюється.

Схематизація – подібності між образами об’єктів та явищ виділяються на перший план, а відмінності згладжуються. Перенесення – новий образ створюється в результаті переносу ознак одних об’єктів на інші, яким ці ознаки не властиві. Аналогія – вибудовується образ, частково схожий на реально існуючий предмет чи явище. Реконструювання – це відтворення цілого об’єкту за його елементами.

• Види уяви:художній(чуттєві образи), науковий(на етапі планування і висунення гіпотез), технічний(важлива просторова уява).

За харак-ом псих активності: Активна – уява, яка спонукає людину до діяльності. Пасивна – не спонукає до діяльності і не знаходить реального втілення у житті..Марення – це образи пасивної уяви, викликані навмисно, і не пов’язані з зусиллям волі, яка би скерувала їх втілення у життя.

За х-ром цілей діяльності: мимовільна, довільна.

За ступенем реальності: реалістична – об’єктивна дійсність. Фантастична – відображення дійсності відхиляється від реальності.

За ступенем новизни і оригінальності: репродуктивна – є основа для створення. Творча – немає основи для створення образу уяви є компонентом творчої діяльності.(цінність: наскільки образ уяви близький до реалу, і наскільки ці образи є оригінальними).

За просторовими характеристиками об’єктів: Просторова – відношення предметів у просторі. Непросторова – почуття, взаємини між людьми.

За провідною роллю псих проц.: інтелектуальна – перевага пізнавальним процесам. Емоційна.