Загальна психологія

1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень

Загально психологічні принципи:

• принцип детермінізму основний метрологічний принцип наукового пізнання психічних явищ. Сучасне розуміння цього принципу полягає у тому, що психіка формується під впливом зовнішнього середовища залежно від внутрішніх умов організації живої істоти: особливості нервової та ендокринної систем, задатків, здібностей і т.д. принцип випереджального відображення (Анохін) – здатність центральної нервової системи людини передбачати майбутній перебіг подій та явищ зовнішнього світу.

• принцип розвитку – психічні закономірності розкриваються лише у процесі розвитку окремої людини та людства в цілому. Важливим є в сиченя і властивостей психіку що існували існують та тільки починають утворюватися.

• принцип історизму є продовженням попереднього але включає в сеье зміни і розвиток не лише особистості а і суспільства, історичних умов.

• принцип єдності діяльності і свідомості (Рубін штейн) – психіка не може вивчатися як щось абстрактне і пасивне, вона повинна розглядатися як діяльність окремого суб’єкта, діяльність – це і умова виникнення, і фактор формування свідомості та психіки людини.

• принцип особистісного підходу (Бєхтєрєв) – особливості психічних явищ зумовлюються неповторністю особистості кожної окремої людини, тому всі психічні процеси, стани і властивості потрібно вивчати як такі, щ належать конкретній особі. А конкретну людину слід вивчати в конкретній ситуації.

• системно-структурний принцип – об’єкт психології вивчається як щось цілісне, що має свою структуру. Водночас, такий цілісний об’єкт може виступати елементом іншої, загальнішої структури.

• принцип комплексності – дослідження певного питання з точки зору різних галузей психології та інших наук із систематичним вивчення на всіх етапах життя індивіда.

Конкретно психологічні принципи: принцип реєстрації градієнта, принцип адекватності, принцип паралельності, принцип екстремальності, принцип референтності, принцип якісного аналізу.

2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.

Перша проблема полягає у відсутності чітких критеріїв наявності психіки у організмів.

Існують суб’єктивні критерії наявності психіки (але ми не можемо їх взнати адже тварина не може розказати нам, що вона відчуває) та об’єктивні критерії, як ми можемо спостерігати ззовні. Об’єктивні критерії: структурний та функціональний. Стркутнрний критерії – визначає наявність психіки за тим, що організм належить до певного класу, а цьому класу характерна психіка. Тут є різні теорії: панпсихізму, біопсихізму, нейропсихізму та антропопсихізму. За функціональним критерієм про наявність психіки судять на основі тих чи інших функцій організму, наприклад, рухів, захисних реакцій, здатності до навчання. За цим критерієм психіка існує в живих організмів не нижче тваринного світу. Ні одному з цих критерієм ми неможемо надати перевагу та достовірно їх перевірити.

Проблема чому виникла психіка. Найпоширеніша теорії – еволюційна – це пристосувальний механізм, ефективний тому і закріпився у філогенезі.

Як виникла психіка. Відповідь на це питання може бути лише гіпотетичною. Існує теорія Леонтьєва про те, що із зміною зовнішнього середовища змінювалися і механізми пристосування, форми реакцій, поступово виникла психіка як реакція на зовнішнє середовище.

Що спричинило розвиток психіки. Існують такі теорії: еволюційна (поступовий розвиток (Дарвін), діалектично-матеріалістична теорія – перехід кількісних змін у якісні – стрибкоподібний розвиток (Леонтьєв, Лурія, Виготський), синтетична теорія (Фішер, Райт, Холдейн) – популярна зараз концепція, згідно з якою еволюція відбувається під впливом двох факторів : внутрішнього – генетичний матеріал, зовнішнього – мінливі зовнішні умови.

Розвиток психіки у тварин.

Подразливість – реагування на біотичні (корисні напряму для оганізму чиннки –анприклад їжа)

Чутливість – реагування на абіотичні чинники (які є самі по собі нейтральні але сигналізують про біотичний чинник – наприклад звук сигналізує про наближення їжі)

1. Стадія сенсорної психіки:

Нижчий рівень – примітивні елементи чутливості –кінези, елементарні таксиси, найпростіші, нижні багатоклітинні, які заселяють водне середовище.

Вищий рівень – наявність відчуттів – вищі таксис – нижчі без хребетні.

2. Стадія перцептивної психіки:

Нижчий рівень – складні інстинкти, елементарні навички – вищі безхребетні, нижчі хребетні.

Вищий рівень – елементарні форми мислення – високорозвинені інстинкти, складні навички, передумови тваринного інтелекту –вищі хребетні.

Найвищий рівень – встановлення причинно наслідкових зв’язків – тваринний інтелект – вищі ссавці –мавпи і дельфіни.

Психіка тварини – біологічна передісторія розвитку психіки у людей.

Теорії філогенезу психіки людини:

1. Натуралістина – психіка людини суттєво не відрізняється від психіки тварини, лише кількісно відрізняються механізми пристосування.

2. Суспільно-історична – визначає важливу роль знаходження людини в суспільстві, набування нею культурних цінностей та впливу на неї історичних умов епохи.

3. Марксистська – психіка виникла завдяки еволюції, але вирішальну роль у її формуванні відіграла суспільна праця (інструменти, мета праці, мовлення). Але психіка людини перебуває у зв’язку із суспільством тому психічні явища мають класовий характер.