Завдання 1.

Оцінити ймовірність банкрутства підприємства на основі розрахунку коефіцієнта покриття, коефіцієнта забезпечення власними коштами та коефіцієнта абсолютної ліквідності. Зробити висновки.

Методичні вказівки

Для аналізу фінансового стану аудитори використовують методики, які не завжди є доступними для всього кола осіб, задіяних у процедурі провадження у справі про банкрутство. Однак фінансист підприємства повинен знати основні критерії, за допомогою яких можна було б самостійно зробити висновок щодо причин визнання підприємства банкрутом на підставі даних його балансу. У цьому разі можна використати методику, яка передбачає розрахунок таких параметрів.

1. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням оборотних активів підприємства до поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, потрібних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних активів виробничих запасів, незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує негайну готовність підприємства сплатити свою заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов'язань.

Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним у разі, коли:

• значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;

• значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1;

• значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л.) менше ніж 0,2.

Таблиця 1

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Висновки:

Завдання 2.

За даними фінансової звітності підприємства проаналізувати його фінансову стійкість з погляду забезпеченості запасів нормальними джерелами фінансування. Зробити висновки.

Методичні вказівки

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення цього показника визначається підсумовуванням даних за такими балансовими статтями: виробничі запаси, поточні біологічні активи, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, які й характеризують види джерел:

1.Власні оборотні кошти.

2.Власні оборотні кошти та довгострокові позикові джерела формування запасів (робочий капітал).

3. Загальна величина основних джерел формування запасів.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповіда­ють три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (±Фс)

2.Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів (±Фт)

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (±Фо).

Таблиця 2

Схема аналізу забезпеченості запасів економічно обґрунтованими джерелами фінансування

№	Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
1.	Власний капітал
2.	Необоротні активи
3.	Власні оборотні активи (1-2), ВОК
4.	Довгострокові кредити і позики
5.	Робочий капітал (3+4), РК
6.	Короткострокові кредити і позики
7.	Кредиторська заборгованість за товарними операціями
8.	Загальна сума нормальних джерел формування запасів (5+6 +7), ДНЗ
9.	Загальна величина запасів, З
10	Надлишок (+), дефіцит (-) ВОК, (3-9) Фс
11	Надлишок (+), дефіцит (-) РК, (5-9) Фт
12	Надлишок (+), дефіцит (-) ДНЗ, (8-9) Фо
13	Тип фінансової ситуації за ступенем стійкості

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства:

( 1, якщо Ф > 0

S(Ф) = (1)

І 0, якщо Ф < 0

Таблиця 3

Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості

Показник	абсолютна стійкість	нормальна	нестійкий стан	кризовий стан
Фс = ВОК - З	Фс ≥0	Фс <0	Фс <0	Фс <0
Фт = РК - З	Фт ≥0	Фт ≥0	Фт <0	Фт <0
Фо = ДФЗ - З	Фо ≥0	Фо ≥0	Фо ≥0	Фо <0

Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство може бути віднесене до одного з чотирьох типів:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник типу фінансової стійкості має такий вигляд: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко. Більш того, воно навряд чи може розглядатися як ідеальне, оскільки означає, що керівництво підприємства не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості —

S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.

3. Нестійкий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості має вигляд: S = {0,0,1}). Така ситуація характеризується недостатністю у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією, за якої підприємство має кредити й позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську та дебіторську заборгованість. У цьому разі можна зазначити, що підприємство перебуває на межі банкрутства.