
- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3.Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
- •6. Загальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •7. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
- •8. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •10.Елементи цивільних правовідносин.
- •11.Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб’єктивного цивільного права та цивільного обов’язку.
- •12. Види цивільних правовідносин.
- •13. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Опіка та піклування.
- •Глава 6.
- •22. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •23. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •25. Види юридичних осіб.
- •26.Правосубєктність юридичної особи.
- •27. Органи юридичної особи.
- •28. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •29.Філії та представництва юридичних осіб.
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •33. Юридичні особи приватного та публічного права.
- •34. Правове положення господарських товариств.
- •35. Поняття та види кооперативів.
- •36. Обєднання громадян як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •37. Правовий статус релігійних організацій.
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права.
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній).
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах.
- •42. Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
- •43. Арк як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •44. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.
- •45. Відповідальність по зобов’язаннях держави Україна, арк, територіальних громад.
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав.
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •Глава 13.
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Глава 14.
- •49. Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав.
- •50. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •51. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об’єкти цивільних прав.
- •52. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
- •53. Поняття та ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •54. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •55. Види правочинів.
- •56. Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •57. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •58. Поняття та види недійсних правочинів.
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •61. Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •62. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •63. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •64. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
- •65. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •66. Поняття і значення строків та термінів у цивільному праві.
- •67. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •68. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •69.Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •70. Види строків позовної давності.
- •71. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •72. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.
- •73. Наслідки спливу позовної давності.
- •74. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •76. Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •77. Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізиної особи.
- •79. Захист особистих немайнових прав.
- •80. Загальна характеристика та види речових прав.
- •81. Поняття власності та права власності.
- •82. Субєкти та об’єкти права власності.
- •83. Зміст права власності.
- •84. Способи виникнення права власності.
- •85. Припинення права власності. Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •86. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності».
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності.
- •1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. 2. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •95. Право власності на землю.
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •98. Емфітевзис.
- •99. Суперфіцій. Володіння та право володіння.
68. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
1. Відповідно до коментованої статті перебіг строку починається наступного дня після закінчення календарної дати чи події, якою визначено його початок. Строки, що визначені роками, місяцями, тижнями, днями, починаються з наступного дня після відповідної календарної дати. Наприклад, якщо договір укладено на один рік, а дата його укладення вважається початком строку зобов'язання, то перебіг строку починається з наступного дня після підписання договору. Якщо початок перебігу строку пов'язується з відповідною подією, то перебіг строку починається з наступного дня після настання відповідної події. Так, шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюється з наступного дня після смерті спадкодавця. Іноді бувають випадки, коли строки визначені годинами. В такому випадку застосовується принцип аналогії права та визначається початок перебігу строку, який обчислюється годинами, моментом настання наступної години після відповідної години, з якою пов'язано початок строку.
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до коментованої статті строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, договір укладено 24 вересня 2002 року строком на 5 років, тоді строк дії договору закінчиться 24 вересня 2007 року. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. В коментованій статті чітко визначено, що відлік кварталів ведеться з початку року. Наприклад, строк, визначений півроком, починаГсвій відлік 30 січня 2006 та закінчується 30 липня 2006 року, тобто через шість місяців. Якщо строк обчислюється місяцями, то він спливає відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий МІ* сяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відповідно ЗО вересня, оскільки місяць вересень налічує лише 30 днів. До строку, що визначений у півмісяця, застосовуються правила обчислення строків днями. Такий строк за правилами дорівнює п'ятнадцяти дням. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо перебіг строку починається в понеділок відповідного тижня, то закінчується цей строк в понеділок наступного тижня. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Святкові, неробочі та вихідні дні визначені статтями 67, 73 Кодексу законів про працю України. В коментованій статті уточнюється, що неробочим днем вважається день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії. Якщо при п'ятиденному робочому тижні вихідними днями вважаються субота та неділя, а закінчення строку припадає на суботу 8 квітня 2006 року, то днем закінчення строку буде вважатися понеділок 10 квітня 2006 року.