18. Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти. Роль психолога в роботі пмпк.

Психолого-медико-педагогічні  комісії (далі - ПМПК) є державними діагностико-корекційними структурами, що функціонують у  системі  освіти  і  науки України та Академії педагогічних наук України. У  своїй  діяльності ПМПК керуються Конституцією України (254к/96-ВР ),  Конвенцією  ООН  про  права дитини (995_021),  законами України,  актами Президента України, Кабінету  Міністрів   України,   рішеннями   відповідних   органів виконавчої   влади,   цим   Положенням   та   власними   статутами (положеннями). Діяльність ПМПК спрямована на: - виявлення,   облік,   діагностичне  обстеження  дітей,  які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку,  віком до 18 років; - направлення    їх    до    спеціальних    дошкільних     та загальноосвітніх   навчальних   закладів,   лікувальних   закладів відповідного  типу,  установ  та   закладів   системи   праці   та соціального захисту населення; - надання  індивідуальної  корекційної  допомоги   та   добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей;  - консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних  працівників  з  питань навчання,  виховання,  соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з  відхиленнями  в психофізичному розвитку; - просвітницьку діяльність серед населення. ПМПК діють в Автономній Республіці Крим (республіканська ПМПК),  у  кожній  області  України  (обласні  ПМПК),  у  Києві та Севастополі  (міські  ПМПК),  у   районах   (містах).   У   кожній загальноосвітній спеціальній школі (школі-інтернаті) діють шкільні психолого-медико-педагогічні комісії  (далі  -  шкільні  комісії). Положення  про  які  затверджується  Міністерством  освіти і науки України.

20. Психологічна експертиза готовності дитини до школи.

Під основними компонентами шкільної готовності ми маємо на увазі стан «зрілості» дитини. Спо­стереження за подальшим навчан­ням випускників дошкільної установи у школі свідчать, що основ­ною причиною неуспішності біль­шості учнів є їхня «незрілість», не­достатня нервово-психічна й інша готовність до складного процесу навчання. Звідси – причини того, що часто вже на першому році на­вчання дитина не витримує навчального навантаження, батьки скаржаться на появу в деяких дітей млявості, стомлюваності, а згодом – на значне зниження працездатності й виникнення неврозів;

Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. На­вчальна діяльність потребує певно­го запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти уза­гальнювати й диференціювати пред­мети і явища довкілля, уміти пла­нувати свою діяльність і здійсню­вати самоконтроль. Важливі пози­тивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведін­ки і вияв вольових зусиль. Тому поняття «готовність дитини до шко­ли» ми розглядаємо як комплекс­не, багатогранне і таке, яке охоп­лює всі царини життя дитини.

Залежно від цього ми виділяє­мо наступну структуру компо­нентів готовності дитини до на­вчання у школі:

Морфологічна зрілість:

• стан здоров'я дитини;

• рівень сформованості дрібної і великої моторики;

• біологічна зрілість. Інтелектуальна зрілість: Рівень сформованості різних

• психічних функцій:

• мислення (наочно-дійове, на­очно-образне, словесно-логічне);

• сприймання (зорове, слухове):

• пам'яті (зорова, слухова, до­вільна):

• уваги (стійкість, розподіл, переключення, обсяг);

• мови (звуковий аналіз, слов­никовий запас, володіння зв'яз­ним мовленням);

• уяви. Емоційно-вольова зрілість:

• рівень розвитку довільності поведінки;

• навчальна мотивація;

• тривожність. Соціальна зрілість:

• соціальна компетентність;

• комунікативні навички.

Програма складається з тесто­вих завдань, анкет і опитуваль-ників для вихователів і батьків з метою одержання інформації про дитину методом експертних оці­нювань і попередження.

Діагностичне обстеження про­водиться в період березня–трав­ня, що дає змогу вчасно надати інформацію про ступінь готов­ності дитини до шкільного на­вчання в комісію з прийому пер­шокласників до школи району.

Обстеження дитини проводить­ся у звичній для неї обстановці (або

у кабінеті психолога, де раніше про­ходили індивідуальні й групові за­няття, або у груповому приміщенні в затишному куточку – наприклад, у спальні, у спеціально обладнано­му для цього місці). Меблі повинні бути підібрані за зростом дітей, освітлення – достатнє, увесь не­обхідний матеріал підготовлений і скомпонований для зручної робо­ти. Процедура обстеження прово­диться зранку з 9.00 до 11.00 і в другій половині дня з 15.30 до 17.00. Усі завдання пропонуються дитині індивідуально, у певній послідов­ності. Час роботи з дитиною не має перевищувати вікових норм на­вчальної діяльності і тривати не більше ЗО хв. Тест на визначення рівня розвиненості функцій уваги може проводитися у груповій формі. Батьки дітей одержують інформацію про проведення дослі­дження на загальних зборах групи і під час індивідуальних консуль­тацій. На саме тестування вони не запрошуються, але в разі потреби можуть отримати дозвіл зі згоди психолога.