
- •1. Предмет, об’єкт і основні завдання психологічної експертизи.
- •2. Види психологічної експертизи.
- •5. Основні поняття та методологічні принципи експертного аналізу.
- •Особи та установи, які можуть залучатися до експертизи.
- •Процедура призначення психологічної експертизи.
- •Характеристика основних етапів проведення психологічної експертизи.
- •10. Вибір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію при вирішенні експертних задач.
- •Вимоги до оформлення і подання експертної документації.
- •Права та обов’язки учасників психологічної експертизи.
- •13. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні експертизи в освіті.
- •14. Складові професійної компетентності та вимоги до експерта-психолога.
- •15. Експертиза психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
- •16. Гуманістична експертиза освіти.
- •17. Експертиза з питань навчання та інноваційно-дослідної діяльності в освіті.
- •18. Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти. Роль психолога в роботі пмпк.
- •20. Психологічна експертиза готовності дитини до школи.
- •Психологічна експертиза шкільної дезадаптації.
- •Психологічна експертиза розвитку пізнавальної сфери, емоційної сфери, особливостей особистості.
- •Експертиза професійної діяльності: задачі і значення.
- •Компетенція та методика проведення професійно-психологічної експертизи.
- •25. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні професійно-психологічної експертизи.
- •26. Зв’язок професійно-психологічної експертизи з проблемами професійної орієнтації, професійної інформації та профвідбором.
- •27. Експертна оцінка робочих стосунків та психологічного клімату в колективі.
- •28. Експертна оцінка готовності працівників до виконання професійної діяльності та професіоналізації особистості.
- •29. Проблема визначення стійкої втрати працездатності.
- •30. Проведення професійно-психологічної експертизи на спеціальності, що потребують професійного відбору.
- •31. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні психологічної експертизи в організації.
- •32. Експертиза діяльності та розвитку організації
- •34. Особливості експертної оцінки психологічних особливостей керівника.
- •Порівняльна таблиця спсе та спе
- •1. Чи є у неповнолітнього ознаки відставання в психічному розвитку і, якщо є, в чому конкретно вони виражаються?
- •2. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій?
- •3. Враховуючи особливості психічного розвитку неповнолітнього, якою мірою він міг керувати своїми діями?
- •49. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи щодо особливостей взаємодії в злочинній групі.
- •VI. Психологічна експертиза
- •50. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи.
- •52. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні медико-психологічної експертизи.
- •53.Особливості та напрями роботи експерта-психолога з психічно хворими пацієнтами
- •54. Особливості та напрями роботи експерта-психолога з соматично хворими людьми. Експертиза соматичних розладів
- •55. Основні методи експертизи в клініці психічних та соматичних захворювань.
- •56. Методика проведення експертизи психопатичних та інфантильних особистостей.
- •57. Особливості проведення психологічної експертизи психічного здоров’я.
- •58. Психологічна експертиза одужання та зцілення.
- •59. Медична соціально-психологічна експертиза осіб з обмеженими можливостями.
- •60. Експертна психологічна оцінка ефективності психотерапевтичного впливу на клієнта.
18. Психолого-медико-педагогічні комісії, їх роль і функції в системі освіти. Роль психолога в роботі пмпк.
Психолого-медико-педагогічні комісії (далі - ПМПК) є державними діагностико-корекційними структурами, що функціонують у системі освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. У своїй діяльності ПМПК керуються Конституцією України (254к/96-ВР ), Конвенцією ООН про права дитини (995_021), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, цим Положенням та власними статутами (положеннями). Діяльність ПМПК спрямована на: - виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років; - направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення; - надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей; - консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку; - просвітницьку діяльність серед населення. ПМПК діють в Автономній Республіці Крим (республіканська ПМПК), у кожній області України (обласні ПМПК), у Києві та Севастополі (міські ПМПК), у районах (містах). У кожній загальноосвітній спеціальній школі (школі-інтернаті) діють шкільні психолого-медико-педагогічні комісії (далі - шкільні комісії). Положення про які затверджується Міністерством освіти і науки України.
20. Психологічна експертиза готовності дитини до школи.
Під основними компонентами шкільної готовності ми маємо на увазі стан «зрілості» дитини. Спостереження за подальшим навчанням випускників дошкільної установи у школі свідчать, що основною причиною неуспішності більшості учнів є їхня «незрілість», недостатня нервово-психічна й інша готовність до складного процесу навчання. Звідси – причини того, що часто вже на першому році навчання дитина не витримує навчального навантаження, батьки скаржаться на появу в деяких дітей млявості, стомлюваності, а згодом – на значне зниження працездатності й виникнення неврозів;
Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і вияв вольових зусиль. Тому поняття «готовність дитини до школи» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і таке, яке охоплює всі царини життя дитини.
Залежно від цього ми виділяємо наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі:
Морфологічна зрілість:
стан здоров'я дитини;
рівень сформованості дрібної і великої моторики;
біологічна зрілість. Інтелектуальна зрілість: Рівень сформованості різних
психічних функцій:
мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне);
сприймання (зорове, слухове):
пам'яті (зорова, слухова, довільна):
уваги (стійкість, розподіл, переключення, обсяг);
мови (звуковий аналіз, словниковий запас, володіння зв'язним мовленням);
уяви. Емоційно-вольова зрілість:
рівень розвитку довільності поведінки;
навчальна мотивація;
тривожність. Соціальна зрілість:
соціальна компетентність;
комунікативні навички.
Програма складається з тестових завдань, анкет і опитуваль-ників для вихователів і батьків з метою одержання інформації про дитину методом експертних оцінювань і попередження.
Діагностичне обстеження проводиться в період березня–травня, що дає змогу вчасно надати інформацію про ступінь готовності дитини до шкільного навчання в комісію з прийому першокласників до школи району.
Обстеження дитини проводиться у звичній для неї обстановці (або
у кабінеті психолога, де раніше проходили індивідуальні й групові заняття, або у груповому приміщенні в затишному куточку – наприклад, у спальні, у спеціально обладнаному для цього місці). Меблі повинні бути підібрані за зростом дітей, освітлення – достатнє, увесь необхідний матеріал підготовлений і скомпонований для зручної роботи. Процедура обстеження проводиться зранку з 9.00 до 11.00 і в другій половині дня з 15.30 до 17.00. Усі завдання пропонуються дитині індивідуально, у певній послідовності. Час роботи з дитиною не має перевищувати вікових норм навчальної діяльності і тривати не більше ЗО хв. Тест на визначення рівня розвиненості функцій уваги може проводитися у груповій формі. Батьки дітей одержують інформацію про проведення дослідження на загальних зборах групи і під час індивідуальних консультацій. На саме тестування вони не запрошуються, але в разі потреби можуть отримати дозвіл зі згоди психолога.