50. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи.

Судово- психологічна експертиза допомагає повніше пізнати особистість обвинуваченого і мотиви його криміногенної поведінки. З метою зменшення помилок, що допускаються іноді судами при кваліфікації злочинів, доцільно обов'язкове проведення такої експертизи у справах про злочини неповнолітніх, при неусвідомлюваних мотивів дорослих злочинців і за наявності даних, що дають підставу вважати, що злочин було обумовлено аффектогенний мотивом.

За допомогою судово-психологічної експертизи вдається пояснити поведінку обвинуваченого, з'ясувати його психологічну установку і стимули, що спонукали його до дії.

Експерти-психологи визначають мотив злочинної поведінки як процес, що відображає вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на поведінку людини. Їх задача зводиться до дослідження потреб, переконань, психічних властивостей особистості, впливу середовища. З урахуванням даних обставин вони можуть дати відповідь, що даний мотив не відповідає даній особистості.

Таким чином, судово- психологічна експертиза в змозі дати повну характеристику особи обвинуваченого, без дослідження якої не можна встановити юридичний мотив скоєння злочину по деяких категоріям справ.

Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи укладено в тому, що вона сприяє встановленню ознак особистості, які є елементами складу злочину: віку, несподіваного сильного душевного хвилювання, безпорадного стану потерпілого, мотиву злочину.

Судово- психологічна експертиза - один із засобів, що забезпечують дотримання кримінально-процесуального закону при провадженні попереднього розслідування і розгляду справи в суді.

У цілому ж судово- психологічна експертиза сприяє розкриттю і розслідуванню злочинів. Дані, отримані в ході експертного дослідження, також допомагають правильній організації процесу надання виправного впливу на особистість, що скоїла злочин. 51. Медико-психологічна експертиза: об’єкт, предмет і задачі. 

Медико-психологічна експертиза - кваліфікований медичний і одночасно психологічний аналіз якого-небудь випадку фахівцями - медиками та психологами (зазвичай, працюють у складі єдиних, медико- психологічних комісій) - для прийняття науково обгрунтованих рішень про те, пов'язаний або не пов'язаний даний випадок з яким-небудь захворюванням або цілком нормальним станом людини, з психології та поведінці якого ставиться діагноз.

Предмет і завдання медико -психологічної експертизи, основні напрямки

1. Трудова експертиза (або медико- соціальноя експертиза). Встановлення працездатності хворих та інвалідів.

2. Судово- психологічна експертиза.

• Застосовується, коли неясні мотиви злочину.

• Об'єктивація рівня психічних здібностей, особливостей в нормі та патології

• Відповідність розумового віку фізичному.

3. Військово- психологічна експертиза. виявляє:

• Особливості психічної діяльності у зв'язку з сучасною військовою технікою.

• Нестатутні стосунки.

• Встановлення ризику захворіти психічними захворювання

52. Основні питання, які вирішує психолог при проведенні медико-психологічної експертизи.

У вирішенні експертних завдань (так само, як і діагностичних) психолог є одним із суб'єктів спільної діяльності з фахівцями іншого профілю. Саме в цьому розділі роботи медичного психолога найбільш повно виступають мультидисципліність і комплексність у вигляді взаємодії та взаємодоповнюваності клінічного, інструментального та лабораторного підходів.

При вирішенні завдань експертизи (трудової, медико-педагогічної , військової) потрібна оцінка особливостей психіки об'єкта експертизи як в цілому, так і щодо окремих психічних процесів. При цьому важливо виявити не тільки актуальний стан особистості та різних складових психічної діяльності, але спрогнозувати можливості дорослої, дитини або юнака на майбутнє з урахуванням компенсаторних або декомпенсіро проявів.

При цьому важливо співвіднесення дефіцитарних феноменів психіки і зберіганню її складових з вимогами професійно-трудової, навчальної чи військової сфер діяльності, а не їх констатація. У свою чергу це вимагає знання психології праці і психологічних основ навчальної діяльності на різних етапах онтогенезу в різних соціально - закріплених формах і на різних рівнях освіти.

Завдання медичної психології в області психокорекції та реабілітації можна було б об'єднати під рубрикою " психологічна допомога хворому ". Незалежно від конкретного позначення (реабілітація, психологічна корекція, психотерапія) можна сказати, що за своїми цілями ці завдання значною мірою ідентичні. Мова завжди йде про мінімізацію інвалідизуючих факторів у структурі психіки, про запобігання або зменшення стійких психічних наслідків захворювання, про відновлення колишнього або становленні нового соціального, особистісного та трудового статусу хворого, про "вбудовуванні" у психічну діяльність адекватних конструкції індивідуальності компенсаторних механізмів і стратегій адаптивної поведінки, що сприяють ауторегуляції хворим своїх відносин з навколишнім середовищем і з самим собою.

В основі розробки програм психологічної допомоги хворому та їх здійснення лежать кілька основних вимог. По-перше, центральною ланкою в цьому розділі практичної діяльності медичного психолога залишається клініко- психологічна діагностика як на констатирующем етапі, що передує початку психологічної роботи з хворим, так і в ході процесу взаємодії з ним. По-друге, для повноцінної і позитивно діючої психологічної допомоги потрібна побудова клініко-психологічного синдрому з аналізом дефіцітарних та зберіганню структур психіки і визначенням провідного чинника або чинників, що формують весь комплекс негативних клініко-психологічних феноменів. Більше того, необхідно всебічне вивчення особистості хворого, в тому числі і на рівні преморбида; системи відносин, світогляду, соціальних і трудових установок, ціннісних орієнтації і провідних життєвих мотивів. Важливим моментом є такі фонові характеристики діяльності, як рівень її енергетичного забезпечення, домінуючі форми емоційного реагування, можливості самоаналізу, конструкція "внутрішньої картини хвороби ", уявлення хворої людини про якість життя, конвергенція чи дивергенція "знаних" і "реальних" мотивів і цілей. По-третє, вибір "мішені" психологічного впливу не тільки не виключає, але припускає "вчувствование" медичного психолога в тривіальну формулу, декларує цілісність людини та її психіки. Мова йде про те, що психологічний вплив тягне за собою ланцюг перебудов і можливих особистісних реакцій в цілісній психічній діяльності. Можливо, наслідки цих впливів і перебудов вимагають прогнозування результатів у більш широкому контексті особистісних смислів і переживань об'єкта психологічної допомоги.