
- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
Принципова схема підсилювача зі СЕ представлена на рис. 1.9.
Рис. 1.9
На цій схемі:
− опір,
що задає режим роботи транзистора за
постійним струмом на сімействі вхідних
ВАХ,
− опір,
що задає режим роботи транзистора за
постійним струмом на сімействі вихідних
ВАХ,
− опір
навантаження,
− джерело
живлення,
і
− розділові конденсатори, що призначені
для забезпечення незалежності режиму
роботи транзистора за постійним струмом
від параметрів вхідного джерела та
навантаження. За відсутності конденсатора,
наприклад
,
потенціал бази транзистора зменшувався
б майже до нуля внаслідок низького
значення опору
.
Конденсатор
приймає на себе постійну складову
напруги, внаслідок чого потенціал бази
транзистора за постійним струмом
повністю визначається величиною
та параметрами джерела
,
незалежно від параметрів вхідного
джерела. Аналогічна картина спостерігається
у вихідному колі. Ємності конденсаторів
та
обираються достатньо великими, з таким
розрахунком, щоб їх опір синусоїдальному
сигналу був незначний.
− біполярний
транзистор, що працює в активній області
вихідних ВАХ. Він обирається з умов:
1)
(гранична частота підсилення повинна
бути втричі більша найбільшої частоти
підсилювального сигналу);
2) мають
бути забезпечені гранично допустимі
параметри
(дивись рис. 1.10, а).
1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
Режим роботи такого підсилювача описується системою рівнянь (1.7):
Розглянемо сімейство вихідних (рис. 1.10, а) та вхідних (рис. 1.10, б) характеристик.
а) б)
Рис. 1.10
Оскільки рівняння (1.7, а) є рівнянням прямої лінії, то достатньо побудувати дві точки, які їй належать.
1.
=>
.
Нехай
.
2.
=>
.
Побудована пряма, по якій рухається робоча точка транзистора при підсиленні сигналу, називається навантажувальною прямою.
Для забезпечення лінійного режиму роботи транзистора посередині навантажувальної прямої обирають точку спокою О та визначають її координати. Точку спокою знаходять також і на вхідних ВАХ.
При
підстановці координат точки О
у рівняння (1.7, б) отримаємо формулу для
розрахунку значення
:
.
(1.8)
Для
більшості транзисторів
.
Підсилення сигналу відбувається за рахунок того, що малим змінам напруги на вході підсилювача відповідають відносно великі зміни струму колектора та вихідної напруги (рис. 1.11, рис. 1.12).
Рис. 1.11
Максимальному
струму бази
відповідає максимальний струм колектора
та мінімальна напруга
.
Рис. 1.12
Зміна
фази вихідного сигналу на 180○
називається інвертуванням.
Таким чином, підсилювальний каскад зі
спільним емітером інвертує фазу вхідної
напруги на
(рис. 1.13).
Рис. 1.13
Роздільний конденсатор «зрізає» постійну складову вихідного сигналу і в навантаженні виділяється підсилений інвертований синусоїдальний сигнал.