- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
1. Підсилювачі
1.1. Основні відомості
Підсилювачем називається АЕП, що збільшує потужність, напругу або струм вхідного сигналу без зміни його форми.
Узагальнена структурна схема підсилювача зображена на рис. 1.1.
Рис. 1.1
Розглянемо основні елементи наведеної вище схеми:
П – підсилювач;
ДВС –
джерело вхідного сигналу (моделюється
джерелом ЕРС
та внутрішнім опором
).
Напруга
вхідного сигналу Uвх
у загальному випадку не рівна
,
оскільки в ДВС присутній внутрішній
опір
;
ДЖ – джерело живлення, що виступає в якості джерела керованої енергії, яке управляється вхідним сигналом;
Н –
навантаження (в даній схемі воно
представлене у вигляді опору
).
В позначеннях опорів та джерел можуть фігурувати комплексні величини у випадку синусоїдальних вхідних сигналів.
Зазвичай ланку, до якої підключають ДВС, називають вхідним колом (затискачі 1,2), а ланку, до якої підключають навантаження, – вихідним колом (затискачі 3,4). Затискачі 2 і 4, як правило, одного потенціалу і їх називають спільною шиною або масою підсилювача.
Класифікація підсилювачів
Підсилювачі класифікують таким чином:
1) за призначенням:
− підсилювачі напруги,
− підсилювачі струму,
− підсилювачі потужності;
2) за видом підсилювального сигналу:
− імпульсні підсилювачі,
− підсилювачі постійного струму,
− підсилювачі змінного струму в свою чергу розділяються на:
− підсилювачі низьких частот (ПНЧ),
− підсилювачі високих частот (ПВЧ),
− смугові підсилювачі (СП);
3) за видом активного елементу:
− лампові підсилювачі,
− транзисторні підсилювачі,
− операційні підсилювачі.
Структурна схема підсилювачів
Як правило, підсилювач має такі каскади:
Рис. 1.2
Розглянемо призначення кожного каскаду.
Вхідний пристрій забезпечує узгодження ДВС з вхідним колом підсилювача.
Каскад попереднього підсилення призначений для підсилення сигналу за напругою, струмом, потужністю до рівня, необхідного для нормальної роботи наступного каскаду.
Каскад підсилення потужності забезпечує необхідне значення потужності у навантаженні при допустимих рівнях спотворення форми сигналу і шумів.
Вихідний пристрій забезпечує узгодження параметрів вихідного кола підсилювача з навантаженням.
Основні технічні показники підсилювача
Технічними показниками підсилювача називається сукупність даних, що характеризують його властивості. До них відносяться:
1. Вхідні
дані (
).
ДВС може бути представлене джерелом ЕРС або джерелом струму.
Модель джерела ЕРС використовується у випадку підсилення
напруги (рис. 1.3).
Рис. 1.3
.
(1.1)
Бажано,
щоби
,
тобто
.
Джерело струму використовується у випадку підсилення струму
(рис. 1.4).
Рис. 1.4
.
(1.2)
Бажано,
щоби
,
тобто
.
2. Вихідні
дані (
).
Модель вихідного кола представлена на рис. 1.5.
Рис. 1.5
Підсилений
сигнал представлений залежним джерелом
(
коефіцієнт підсилення підсилювача в
режимі холостого ходу,
вихідний опір підсилювача).
Для узгодження вихідного кола з навантаженням необхідно виконання наступних умов:
для підсилення напруги:
;для підсилення струму:
;для підсилення потужності:
.
3. Коефіцієнти підсилення.
Розрізняють такі коефіцієнти підсилення.
1) Коефіцієнт підсилення за напругою
,
(1.3)
де
− модуль коефіцієнта підсилення,
− зсув фаз між вихідним та вхідним
сигналами.
2) Коефіцієнт підсилення за струмом
,
(1.4)
де
.
3) Коефіцієнт підсилення за потужністю
.
(1.5)
4.
Амплітудно-частотна характеристика
(АЧХ) –
залежність
модуля коефіцієнта підсилення
від частоти (рис. 1.6).
Рис. 1.6
5. Фазово-частотна характеристика (ФЧХ) – це залежність кута зсуву фаз між вхідним та вихідним сигналами від частоти (рис. 1.7).
Рис. 1.7
6. Амплітудна характеристика – це залежність амплітуди вихідного сигналу від амплітуди вхідного сигналу на деякій фіксованій частоті (рис. 1.8).
.
(1.6)
Рис. 1.8
Мінімум
вхідного сигналу
визначається рівнем власних шумів
підсилювача, а максимум вхідного сигналу
зумовлений переходом на нелінійну
ділянку характеристик транзистора.
Діапазон
напруг вхідного сигналу, що підсилюються
без спотворень характеризує динамічний
діапазон підсилення
.
