- •3.2. Одновібратор (мультивібратор в очікувальному режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінювальної (пилкоподібної) напруги
- •1. Підсилювачі
- •1.1. Основні відомості
- •Класифікація підсилювачів
- •Структурна схема підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювача
- •1.2.2. Режим роботи підсилювача за постійним струмом
- •1.2. Однокаскадні підсилювачі на біполярних транзисторах
- •1.2.1 Підсилювач за схемою зі спільним емітером (се)
- •1.2.3. Розрахунок однокаскадного підсилювача зі спільним емітером за змінним струмом
- •1.2.4. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільною базою (сб)
- •1.2.5. Однокаскадний підсилювач за схемою зі спільним колектором (ск)
- •1.3. Однокаскадні підсилювачі на польових транзисторах
- •1.3.1. Схема зі спільним витоком
- •1.3.2. Розрахунок за постійним струмом
- •1.3.3. Розрахунок за змінним струмом
- •1.3.4 Схема зі спільним стоком (витоковий повторювач)
- •1.4.1. Звукові частоти та їх характерні області
- •1.4.3. Частотні характеристики в області середніх частот
- •1.4.3. Частотні характеристики в області низьких частот
- •1.4.5. Частотні характеристики в області високих частот
- •1.5. Підсилювачі потужності
- •1.5.1. Класифікація підсилювачів потужності
- •1.5.2. Однотактні пп
- •1.5.3. Розрахунок підсилювача потужності за змінним струмом
- •Діапазон середніх частот
- •Діапазон низьких частот
- •Діапазон високих частот
- •1.5.4. Двохтактні підсилювачі потужності
- •1.5.5. Безтрансформаторні схеми підсилювачів потужності
- •2. Операційні підсилювачі постійного струму (оппс)
- •2.1. Позначення та еквівалентна схема оппс
- •2.2. Вирішальний підсилювач
- •2.2.1. Схема з інвертуванням
- •2.2.2. Схема без інвертування
- •2.3. Оппс як узгоджувальний (буферний) каскад
- •2.4. Суматори на базі операційних підсилювачів
- •2.4.1. Схема суматора з інвертуванням
- •2.4.2. Схема суматора без інвертування
- •2.5. Інтегратор та диференціатор на операційному підсилювачі
- •2.6. Схема установки нуля і частотної корекції
- •2.7. Схема логарифмування та антилогарифмування
- •2.8. Помножувачі напруги
- •2.9. Дільники напруги
- •3. Імпульсні пристрої
- •3.1. Мультивібратор на оп
- •3.2. Одновібратор на операційному підсилювачі (мультивібратор в очікуючому режимі)
- •3.3. Генератор лінійно-змінюваної (пилкоподібної) напруги на операційному підсилювачі
- •3.4. Компаратори
- •3.5. Компаратори на інтегральному таймері (іт)
- •3.5.1. Одновібратор на іт
- •3.5.2. Мультивібратор на інтегральному таймері
- •3.5.3. Широтно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •3.5.4. Частотно-імпульсний модулятор на інтегральному таймері
- •4. Цифро-аналогові і аналогово-цифрові перетворювачі
- •4.1. Цифро-аналогові перетворювачі (цап)
- •4.1.1. Принципи побудови мікроелектронних цап
- •4.1.2. Функціональна схема цап
- •4.1.3. Пристрої вибірки-збереження
- •Інвертуючий пвз
- •Неінвертуючий пвз
- •4.1.4. Цифро-аналоговий перетворювач послідовного типу
- •4.2. Аналогово-цифрові перетворювачі (ацп)
- •4.2.1. Послідовні ацп
- •4.2.2. Ацп ковейєрного типу
- •4.2.3. Паралельні ацп
- •4.2.4. Послідовно-паралельні ацп
- •4.2.5. Ацп з проміжним перетворенням
- •4.2.6. Сигма-дельта ацп
- •Параметри ацп
- •Статичні параметри
- •Динамічні параметри
- •Шуми ацп
- •Системи збору даних і мікроконвертори
4.2.6. Сигма-дельта ацп
АЦП багатотактного інтегрування мають ряд недоліків: порівняно висока нелінійність характеристики перетворення АЦП; інтегрування вхідного сигналу займає в циклі перетворення приблизно тільки третю частину. Дві третини циклу перетворювач не приймає вхідний сигнал. Це погіршує перешкодопридушуючі властивості інтегруючого АЦП; АЦП багатотактного інтегрування повинен бути забезпечений досить великою кількістю зовнішніх резисторів і конденсаторів з високоякісним діелектриком, що значно збільшує місце, займане перетворювачем на платі і, як наслідок, підсилює вплив перешкод.
Ці
недоліки багато в чому усунені в
конструкції сигма-дельта АЦП ( раніше
в літературі ці перетворювачі називалися
АЦП з урівноваженням або балансом
зарядів). Своєю назвою ці перетворювачі
зобов'язані наявністю в них двох блоків:
суматора (позначення операції -
)
і інтегратора (позначення операції -
).
Один з принципів, закладених в такого
роду перетворювачах, що дозволяє зменшити
похибку, що вноситься шумами, а отже
збільшити дозволяючу спроможність - це
усереднювання результатів вимірювання
на великому інтервалі часу.
Основні вузли таких АЦП - це сигма-дельта модулятор і цифровий фільтр. Схема n-розрядного сигма-дельта модулятора першого порядку приведена на рис.4.26
Рис.4.26.
Робота
цієї схеми заснована на відніманні із
вхідного сигналу
вихідного сигналу ЦАП, сформованого на
попередньому такті роботи схеми. Отримана
різниця інтегрується інтегратором, а
потім перетворюються в код паралельним
АЦП невисокої розрядності. Послідовність
кодів поступає на цифровий фільтр нижніх
частот.
Порядок модулятора визначається чисельністю інтеграторів і суматорів в його схемі. Сигма-дельта модулятори N-го порядку містять N суматорів і N інтеграторів і забезпечують більше співвідношення сигнал/шум при тій же частоті відліків, чим модулятори першого порядку. Прикладами сигма-дельта модуляторів високого порядку є одноканальні AD7720 сьомого порядку і двоканальний ADMOD79 п'ятого порядку.
Найширше у складі ІМС використовуються однобітні сигма-дельта модулятори, в яких як АЦП використовується компаратор, а в якості ЦАП - аналоговий комутатор (рис.4.27).
Рис.4.27.
Принцип
дії пояснений в табл. 2 на прикладі
перетворення вхідного сигналу, рівного
В,
при
В.
Нехай постійна часу інтегрування
інтегратора чисельно рівна періоду
тактових імпульсів. У нульовому такті
вихідна напруга інтегратора скидається
в нуль. На виході ЦАП також встановлюється
нульова напруга. Потім схема проходить
через показану в табл.2 послідовність
станів.
Таблиця 2
Uвх=0,6 В |
Uвх=0 В |
||||||||
N такту |
|
Uі, В |
Uк, біт |
UЦАП, В |
N такту |
В |
Uі, В |
Uк, біт |
UЦАП, В |
1 |
0,6 |
0,6 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
-0,4 |
0,2 |
1 |
1 |
2 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
3 |
-0,4 |
-0,2 |
0 |
-1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
1,6 |
1,4 |
1 |
1 |
4 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
5 |
-0,4 |
1,0 |
1 |
1 |
5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
6 |
-0,4 |
0,6 |
1 |
1 |
6 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
7 |
-0,4 |
0,2 |
1 |
1 |
7 |
1 |
1 |
1 |
1 |
8 |
-0,4 |
-0,2 |
0 |
-1 |
8 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
9 |
1,6 |
1,4 |
1 |
1 |
9 |
1 |
1 |
1 |
1 |
10 |
-0,4 |
1,0 |
1 |
1 |
10 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
11 |
-0,4 |
0,6 |
1 |
1 |
11 |
1 |
1 |
1 |
1 |
12 |
-0,4 |
0,2 |
1 |
1 |
12 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
13 |
-0,4 |
-0,2 |
0 |
-1 |
13 |
1 |
1 |
1 |
1 |
14 |
1,6 |
1,4 |
1 |
1 |
14 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
15 |
-0,4 |
1,0 |
1 |
1 |
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
16 |
-0,4 |
0,6 |
1 |
1 |
16 |
-1 |
0 |
0 |
-1 |
У тактові періоди 2 і 7 стани системи ідентичні, оскільки при незмінному вхідному сигналі В цикл роботи займає п'ять тактових періодів. Усереднювання вихідного сигналу ЦАП за цикл дійсно дає величину напруги 0,6 В:
(1-1+1+1+1)/5=0,6.
Для формування вихідного коду такого перетворювача необхідно яким-небудь чином перетворити послідовність бітів на виході компаратора у вигляді унітарного коду в послідовний або паралельний двійковий позиційний код. Це можна зробити,наприклад, за допомогою двійкового лічильника.
При
використанні двійкового лічильника як
перетворювача потоку бітів, що поступають
з виходу компаратора, необхідно виділяти
фіксований цикл перетворення, тривалість
якого рівна добутку
.
Після його закінчення повинне проводитися
зчитування результату, наприклад, за
допомогою регістра-защіпки і обнуління
лічильника. В цьому випадку з погляду
перешкодопридушуючих властивостей
сигма-дельта АЦП близькі до АЦП
багатотактного
інтегрування.
Ефективнішим є застосування в сигма-дельта
АЦП цифрових фільтрів з кінцевою
тривалістю перехідних процесів, що
дозволяє значно поліпшити перешкодопридушуючі
властивості сигма-дельта АЦП.
В
той же час застосування цифрового
фільтру нижніх частот в складі сигма-дельта
АЦП замість лічильника викликає перехідні
процеси при зміні вхідної напруги. Час
встановлення цифрових фільтрів з
кінцевою тривалістю перехідних процесів
складає для фільтру вигляду
чотири
періоди частоти відліків, а при початковому
обнулінні фільтру - три періоди. Це
знижує швидкодію систем збору даних на
основі сигма-дельта АЦП. Тому випускаються
ІМС AD7730 і AD7731, що оснащені складним
цифровим фільтром, які забезпечують
перемикання каналів з часом встановлення
1 мс при збереженні ефективної розрядності
не нижче 13 біт (так званий режим Fast-Step).
Зазвичай цифровий фільтр виготовляється
на тому ж кристалі, що і модулятор, але
іноді вони випускаються у вигляді двох
окремих ІМС (наприклад, AD1555 - модулятор
четвертого порядку і AD1556 - цифровий
фільтр).
Сигма-дельта АЦП мають значні переваги порівняно з АЦП багатотактного інтегрування. Перш за все, лінійність характеристики перетворення сигма-дельта АЦП вища, ніж у АЦП багатотактного інтегрування однакової вартості. Це пояснюється тим, що інтегратор сигма-дельта АЦП працює в значно вужчому динамічному діапазоні, і нелінійність перехідної характеристики підсилювача, на якому побудований інтегратор, позначається значно менше. Ємкість конденсатора інтегратора у сигма-дельта АЦП значно менша (десятки пікофарад), так що цей конденсатор може бути виготовлений прямо на кристалі ІМС. Як наслідок, сигма-дельта АЦП практично не має зовнішніх елементів, що істотно зменшує площу, займану ним на платі, і знижує рівень шумів. В результаті, наприклад, 24-розрядний сигма-дельта АЦП AD7714 виготовляється у вигляді однокристальної ІМС в 24-вивідному корпусі, споживає 3 мВт потужності і коштує приблизно 14 доларів США, а 18-розрядний АЦП восьмитактного інтегрування HI-7159 споживає 75 мВт і коштує близько 30 доларів. До того ж сигма-дельта АЦП починає давати правильний результат через 3-4 відліки після стрибкоподібної зміни вхідного сигналу, що при величині першої частоти режекції 50 Гц і 20-розрядному дозволі складає 60-80 мс, а мінімальний час перетворення АЦП HI-7159 для 18-розрядного дозволу і тієї ж частоти режекції складає 140 мс. В даний час ряд ведучих по аналого-цифрових ІМС фірм, такі як Analog Devices і Burr-Brown, припинили виробництво АЦП багатотактного інтегрування, повністю перейшовши в області АЦП високого дозволу на сигма-дельта АЦП.
Сигма-дельта АЦП високого дозволу мають розвинену цифрову частину, що включає мікроконтролер. Це дозволяє реалізувати режими автоматичної установки нуля і самокалібрування повної шкали, зберігати калібрувальні коефіцієнти і передавати їх по запиту зовнішнього процесора.
