- •Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками
- •1. Система біологічних наук
- •Система біологічних наук
- •Методи біологічних досліджень
- •Рівні організації життя
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.
- •Тема: Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки.
- •Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти.
- •Будова властивості, функції рнк
- •Будова властивості, функції днк
- •Історія вивчення клітини.
- •2. Методи цитологічних досліджень
- •Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
- •Транспорт речовин через мембрани
- •Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи
- •1. Складники цитоплазми: цитозоль, мембранні і немембранні органели,включення
- •2. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин.
- •3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
- •Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання
- •3. Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
- •2. Клітинний цикл еукаріотів. Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Пластичний обмін
- •3. Роль в природі неклітинних форм життя
- •4. Профілактика віл-інфекції/сніДу та інших вірусних хвороб людини
- •Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин
- •3. Профілактика бактеріальних захворювань
- •4.Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми.
- •Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
- •Стовбурові клітини. Диференціація клітин.
- •Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Органи багатоклітинних організмів
- •Системи органів хребетних тварин
- •Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
- •Колонії багатоклітинних організмів.
- •Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
- •Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. Основні властивості живого
- •2. Методи генетичних досліджень
- •Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Зчеплене успадкування
- •Мутаційна мінливість
- •Нормальні й мутантні форми живих організмів
- •Види мутацій. Мутагени
- •Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів
- •Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Генетика людини
- •Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів
- •Химерні та трансгенні організми
- •Генетичні основи селекції організмів
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму
- •Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Ембріотехнології. Клонування
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •Екологічні чинники
- •Адаптивні біологічні ритми
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Вчення в.І.Вернадського про Біосферу
- •Роль живих організмів у біосфері. Біомаса
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Природоохоронні території України
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція
- •Критерії виду
- •Способи видоутворення
- •Адаптації як результат еволюційного процесу
- •Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем Основні події в історії органічного світу
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Екологічні чинники
Організми підвладні впливу різних чинників середовища — екологічних чинників, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
Заповнення таблиці разом з учнями
Екологічні чинники
Тип чинників |
Характеристика чинників |
Абіотичні |
Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі) |
Біотичні |
Під біотичними чинниками середовища розуміють узаємний вплив живих організмів одне на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові |
|
Внутрішньовидові чинники. Особини всередині виду сильно впливають одна на одну, що проявляється в боротьбі за територію, їжу, статевого партнера. Така внутрішньовидова конкуренція є внутрішньовидовим біотичним чинником. Міжвидові чинники. У процесі еволюції у тваринному та рослинному світі сформувалося декілька типів міжвидових взаємовідношень (конкуренція, хижацтво, паразитизм, комен-салізм та ін.). Усі вони є міжвидовими біотичними чинниками |
Антропогенні |
Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо) |
Відносно будь-якого чинника середовища вид має діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність якогось чинника виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумом називають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Чинник, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним (лімітуючим). Лімітуючими чинниками можуть бути температура, тиск, солоність води, хижаки тощо.
Організми можуть пристосовуватися до змін умов довкілля активно, регулюючи власні процеси життєдіяльності залежно від змін довкілля. Це дає змогу підвищити стійкість до несприятливих умов існування. Наприклад, температура тіла птахів і ссавців залишається сталою навіть за значних її змін у довкіллі, а більшість членистоногих — мешканців пустель — зберігає відносно постійний уміст води в організмі в умовах сильної посухи.
За пасивного формування адаптацій до змін умов довкілля процеси життєдіяльності організмів підпорядковані цим змінам. Наприклад, під час зниження температури довкілля у холоднокровних тварин різко знижується рівень процесів обміну речовин і вони можуть впадати в стан заціпеніння. Листопадні рослини взимку припиняють фотосинтез, ріст, розвиток.
Ще одним типом пристосувань організмів до змін умов довкілля є уникання цих змін (міграції та кочівлі риб, птахів, ссавців тощо). При цьому найуразливіпіі фази розвитку припадають на сприятливі періоди, а на несприятливі — фази спокою (наприклад, фаза лялечки в комах).Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, у тому числі з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.
Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування. На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятних для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.
Адаптивні біологічні ритми
Одне з найзагальніших явищ, які спостерігаються у природі, — це сезонна періодичність. Чіткіше вона виражена в помірних і північних широтах, де зумовлює певну ритмічність життя організмів. У мешканців тропіків сезонні зміни виявляються не так чітко, хоча вони можуть бути зумовлені чергуванням періодів дощів і посушливих періодів. Обертання Землі навколо Сонця й навколо своєї осі, а також Місяця навколо Землі зумовлюють періодичні зміни світлового режиму, температури, вологості повітря, морські припливи й відпливи. Періодичні зміни інтенсивності екологічних факторів впливають на формування у живих істот адаптивних біологічних ритмів: добових, припливно-відпливних, сезонних, річних тощо.
