- •Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками
- •1. Система біологічних наук
- •Система біологічних наук
- •Методи біологічних досліджень
- •Рівні організації життя
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.
- •Тема: Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки.
- •Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти.
- •Будова властивості, функції рнк
- •Будова властивості, функції днк
- •Історія вивчення клітини.
- •2. Методи цитологічних досліджень
- •Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
- •Транспорт речовин через мембрани
- •Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи
- •1. Складники цитоплазми: цитозоль, мембранні і немембранні органели,включення
- •2. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин.
- •3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
- •Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання
- •3. Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
- •2. Клітинний цикл еукаріотів. Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Пластичний обмін
- •3. Роль в природі неклітинних форм життя
- •4. Профілактика віл-інфекції/сніДу та інших вірусних хвороб людини
- •Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин
- •3. Профілактика бактеріальних захворювань
- •4.Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми.
- •Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
- •Стовбурові клітини. Диференціація клітин.
- •Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Органи багатоклітинних організмів
- •Системи органів хребетних тварин
- •Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
- •Колонії багатоклітинних організмів.
- •Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
- •Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. Основні властивості живого
- •2. Методи генетичних досліджень
- •Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Зчеплене успадкування
- •Мутаційна мінливість
- •Нормальні й мутантні форми живих організмів
- •Види мутацій. Мутагени
- •Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів
- •Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Генетика людини
- •Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів
- •Химерні та трансгенні організми
- •Генетичні основи селекції організмів
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму
- •Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Ембріотехнології. Клонування
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •Екологічні чинники
- •Адаптивні біологічні ритми
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Вчення в.І.Вернадського про Біосферу
- •Роль живих організмів у біосфері. Біомаса
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Природоохоронні території України
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція
- •Критерії виду
- •Способи видоутворення
- •Адаптації як результат еволюційного процесу
- •Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем Основні події в історії органічного світу
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
Заплідненням називають процес з'єднання (злиття) зрілої чоловічої та жіночої статевих клітин, у результаті якого утворюється одна клітина (зигота), що є початком нового організму.
Ембріональний розвиток тварин
Після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину і злиття їх ядер утворюється одноклітинний зародок — зигота, яка починає ділитися. Ряд послідовних мітотичних поділів зиготи називають дробленням. Під час дроблення передсинтетичний період інтерфази практично відсутній, тому клітини, що утворюються,— бластомери — мають дедалі меншу кількість цитоплазми порівняно з яйцеклітиною. За високої швидкості дроблення синтезу білка не відбувається, і бластомери повністю використовують білки, накопичені в цитоплазмі яйцеклітини. Характер дроблення дуже залежить від кількості жовтка, запасеного в цитоплазмі яйцеклітини. Жовткові гранули перешкоджають просуванню веретена поділу до полюсів клітини й утворення перетяжки, тому у тварин з великою кількістю жовтка (плазуни, птахи) дроблення неповне: ядра з відособленими ділянками цитоплазми зосереджуються біля одного полюса клітини, а протилежний полюс заповнений жовтком. Яйцеклітини, що мають незначну кількість жовтка або не мають його взагалі (ссавці, плоскі черви), піддаються повному дробленню. Розрізняють рівномірне та нерівномірне дроблення. За рівномірного дроблення бластомери однакові. У разі нерівномірного дроблення бластомери відрізняються формою й розмірами.
Період дроблення завершується формуванням бластули. У типовому випадку бластула складається із шару бластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину — бластоцель.
Наступна стадія ембріонального розвитку називається гаструляцією, а зародок на цій стадії — гаструлою. У більшості багатоклітинних тварин гаструла формується шляхом вгинання (інвагінації) частини стінки бластули всередину бластоцеля. Зародок на цій стадії складається з двох шарів клітин (зародкових листків): зовнішнього — ектодерми і внутрішнього — ентодерми. Унаслідок вгинання утворюється порожнина — гастроцель (гастральна порожнина) і отвір, яким вона сполучається з навколишнім середовищем — бластопор (первинний рот). Бластоцель розміщена між енто- й ектодермою. У неї проникають бластомери, що дають початок третьому зародковому листку — мезодермі.
Зародкові листки дають початок тканинам і органам ембріонів, що розвиваються. З ектодерми формуються зовнішній епітелій, шкірні залози, поверхневий шар зубів, рогових лусок, нервова система. Похідними ентодерми є епітелій середньої кишки, епітелій дихальної системи, травні залози. Клітини мезодерми розвиваються в м'язову і сполучну (зокрема, кісткову та хрящову) тканини, канали органів виділення, кровоносну і, частково, статеву системи. Процес формування органів з певних комплексів клітин ембріона називається органогенезом.
Постембріональний розвиток організмів
Постембріональний розвиток — період онтогенезу після народження або виходу із зародкових оболонок до настання статевої зрілості. У цей період відбувається ріст і розвиток організму, диференціювання тканин і органів (наприклад, статевих залоз у ссавців). У комах і амфібій постембріональний розвиток пов'язаний з метаморфозом.
Безпосередньо після народження в більшості багатоклітинних організмів іде період росту. Ріст — збільшення розмірів і маси особини за рахунок збільшення кількості клітин або їх розтягування. Розрізняють обмежений і необмежений типи росту. За обмеженого типу ріст припиняється після досягнення певного віку (більшість ссавців, комах, птахів). У разі необмеженого типу росту особини ростуть упродовж усього життя (молюски, риби, рослини). Процесу росту властива періодичність (сезонна, добова та ін.) — переривчастий ріст. Так, у рослин помірних широт ріст у зимовий час припиняється, а весною поновлюється. Період тимчасового фізіологічного спокою в розвитку називається діапаузою. Діапауза характеризується різким зниженням інтенсивності метаболізму клітин. Вона властива комахам, багатьом хребетним. У деяких ссавців північних широт діапауза відбувається в зимовий час (ведмеді, соні, байбаки) і називається гібернацією (сплячкою). Діапауза комах може тривати від декількох годин до декількох років.
Постембріональний розвиток тварин може бути прямим або супроводжуватися перетворенням — метаморфозом. За прямого розвитку новонароджені тварини мають усі основні риси організації дорослої особини й відрізняються меншими розмірами й недостатньо розвиненими статевими залозами. У цьому випадку постембріональний розвиток зводиться до росту й досягнення статевої зрілості.
У випадку розвитку з перетворенням з яйця виходить личинка, зазвичай влаштована набагато простіше за дорослий організм. Але вона має спеціальні личинкові органи, які відсутні в дорослому стані. Глибоке перетворення будови організму, у процесі якого личинка перетворюється на дорослу особину, називається метаморфозом. У багатьох комах личинка схожа на дорослу комаху; зміни в організації супроводжуються, в основному, поступовим розвитком крил. У цьому випадку говорять про розвиток з неповним перетворенням. В інших комах личинка червоподібна й не схожа на імаго ні зовнішнім виглядом, ні внутрішньою будовою, ні способом живлення. Тому перехід від личинкової стадії до імаго здійснюється через стадію лялечки. У цьому випадку говорять про розвиток з повним перетворенням.
