- •Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками
- •1. Система біологічних наук
- •Система біологічних наук
- •Методи біологічних досліджень
- •Рівні організації життя
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.
- •Тема: Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки.
- •Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти.
- •Будова властивості, функції рнк
- •Будова властивості, функції днк
- •Історія вивчення клітини.
- •2. Методи цитологічних досліджень
- •Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
- •Транспорт речовин через мембрани
- •Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи
- •1. Складники цитоплазми: цитозоль, мембранні і немембранні органели,включення
- •2. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин.
- •3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
- •Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання
- •3. Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
- •2. Клітинний цикл еукаріотів. Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Пластичний обмін
- •3. Роль в природі неклітинних форм життя
- •4. Профілактика віл-інфекції/сніДу та інших вірусних хвороб людини
- •Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин
- •3. Профілактика бактеріальних захворювань
- •4.Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми.
- •Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
- •Стовбурові клітини. Диференціація клітин.
- •Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Органи багатоклітинних організмів
- •Системи органів хребетних тварин
- •Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
- •Колонії багатоклітинних організмів.
- •Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
- •Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. Основні властивості живого
- •2. Методи генетичних досліджень
- •Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Зчеплене успадкування
- •Мутаційна мінливість
- •Нормальні й мутантні форми живих організмів
- •Види мутацій. Мутагени
- •Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів
- •Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Генетика людини
- •Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів
- •Химерні та трансгенні організми
- •Генетичні основи селекції організмів
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму
- •Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Ембріотехнології. Клонування
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •Екологічні чинники
- •Адаптивні біологічні ритми
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Вчення в.І.Вернадського про Біосферу
- •Роль живих організмів у біосфері. Біомаса
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Природоохоронні території України
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція
- •Критерії виду
- •Способи видоутворення
- •Адаптації як результат еволюційного процесу
- •Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем Основні події в історії органічного світу
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
До гістотехнологій зараз відносять технології, пов’язані з вирощуванням окремих тканин і цілих органів.Можна назвати три основні напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин.
Перше — отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин. Так отримані мутантні клітинні лінії раувольфії змінної — продуценту індольних алкалоїдів, які містять у 10 разів більше цінного для медицини антиритмічного алкалоїду — аймаліну; отриманий штам рути пахучої, який містить у 220 разів більше алкалоїду рутакридону, ніж у самій рослині; із суспензійної культури наперстянки шорсткої, яка містить серцевий глікозид — дигитоксин, отримали більш якісну форму — дигоксин — для використання в медицині; із суспензійної культури м’яти отримали ментол для трансформації пулегону й ментолу.
Друге — використання тканинних і клітинних культур для швидкого клонального мікророзмноження й оздоровлення рослини.
Порівняно з традиційними методами розмноження, які використовуються в сільськогосподарській практиці, клональне розмноження в культурі дає ряд переваг:
1) коефіцієнт розмноження вище, ніж за звичайних методів розмноження. Так, з однієї рослини гербери методом традиційної селекції за рік можна одержати 50–100 рослин, а шляхом розмноження через культуру — до 1 млн;
2) можна підтримувати ріст цілий рік;
3) тисячі рослин можуть рости на невеликій лабораторній площі;
4) разом із розмноженням часто відбувається оздоровлення рослин від вірусів і патогенів;
5) цим методом можна отримувати рослини, які важко або зовсім не розмножуються вегетативно, наприклад пальми.
Мікроклональне розмноження добре ведеться з картоплею, капустою, часником, томатами, цукровим буряком; серед ягідних культур найбільші успіхи досягнуті в суниці; серед декоративних культур — в іриса, гіацинта, фрезії, гладіолуса, лілії, орхідних, гвоздики, нарцисів, тюльпанів, гербери. Техніка зливання клітин уже зараз застосовується в рослинництві. Так, методом асиметричного зливання в Я понії, наприклад, одержано стійкі до нематод кабачки.
Третю групу складають технології, пов’язані з генетичними маніпуляціями на тканинах, клітинах, ізольованих протопластах. На сьогодні тканинна інженерія — це біологічна індустрія, яка дуже бурхливо розвивається і, за прогнозами вчених, забезпечить наступне покоління медичних імплантів. Тканинна інженерія подає надії на подолання чоловічого й жіночого безпліддя та розв’язання інших проблем, пов’язаних з функціональною діяльністю репродуктивної системи в людей, за яких доступні консервативні чи хірургічні методи лікування не дають бажаного ефекту. Клітинна терапія вже досить широко застосовується в лікуванні травматичних і дегенеративних захворювань суглобів та переломів, що не зростаються протягом тривалого часу. Не менш важливим питанням для ортопедії та травматології є біоінженерія кісткової й хрящової тканин. У цьому напрямку надзвичайно перспективними є популяції мезенхімальних стовбурових клітин. Наприклад, доведено, що з 500 мг мезенхімальних стовбурових клітин може утворитися 3 кг кісткової тканини. Мезенхімальні стовбурові клітини можна виділити з кісткового мозку, пуповинної крові, пульпи зубів. Потребує глибшого дослідження як джерела стовбурових клітин, придатних для застосування з метою ортопедичної біоінженерії, менструальна кров, жирова тканина.
На сьогоднішній день у світі декілька наукових груп активно працює над вирощуванням зі стовбурових клітин клапанів серця й імплантів судин. У Мельбурнському університеті (Австралія) зі стовбурових клітин отримано клапоть рогівки, що відкриває нові перспективи для лікування хворих з опіками очей. У Я понії стовбурові клітини використовують для відновлення молочних залоз у жінок після мастектомії.
