- •Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками
- •1. Система біологічних наук
- •Система біологічних наук
- •Методи біологічних досліджень
- •Рівні організації життя
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.
- •Тема: Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки.
- •Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти.
- •Будова властивості, функції рнк
- •Будова властивості, функції днк
- •Історія вивчення клітини.
- •2. Методи цитологічних досліджень
- •Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
- •Транспорт речовин через мембрани
- •Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи
- •1. Складники цитоплазми: цитозоль, мембранні і немембранні органели,включення
- •2. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин.
- •3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
- •Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання
- •3. Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
- •2. Клітинний цикл еукаріотів. Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Пластичний обмін
- •3. Роль в природі неклітинних форм життя
- •4. Профілактика віл-інфекції/сніДу та інших вірусних хвороб людини
- •Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин
- •3. Профілактика бактеріальних захворювань
- •4.Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми.
- •Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
- •Стовбурові клітини. Диференціація клітин.
- •Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Органи багатоклітинних організмів
- •Системи органів хребетних тварин
- •Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
- •Колонії багатоклітинних організмів.
- •Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
- •Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. Основні властивості живого
- •2. Методи генетичних досліджень
- •Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Зчеплене успадкування
- •Мутаційна мінливість
- •Нормальні й мутантні форми живих організмів
- •Види мутацій. Мутагени
- •Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів
- •Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Генетика людини
- •Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів
- •Химерні та трансгенні організми
- •Генетичні основи селекції організмів
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму
- •Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Ембріотехнології. Клонування
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •Екологічні чинники
- •Адаптивні біологічні ритми
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Вчення в.І.Вернадського про Біосферу
- •Роль живих організмів у біосфері. Біомаса
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Природоохоронні території України
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція
- •Критерії виду
- •Способи видоутворення
- •Адаптації як результат еволюційного процесу
- •Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем Основні події в історії органічного світу
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
Для всіх клітин є характерною здатність до розмноження, регенерації, регуляції функцій, росту, реплікації молекул, функціональної спеціалізації. їм властива збудливість, провідність, активний транспорт речовин, секреція й екскреція, скоротливість.
Клітини поєднуються в тканини і злагоджено функціонують завдяки спеціальним взаємодіям. Це починається ще під час ембріогенезу на основі функціонування спеціальних генетичних програм, що забезпечують диференціювання клітин і наявність на їх поверхні рецепторів-маркерів. Завдяки їм клітини з’єднуються спеціальними контактами. Простий контакт — зближення плазмалем сусідніх клітин на відстань 10-20 нм, щільний контакт— мембрани в деяких місцях зближуються до 2-3 нм; десмосома — спеціальний контакт, до якого з боку цитоплазми контактуючих клітин підходять фибрилярні елементи цитоскелета. Такі контакти забезпечують велику силу зчеплення клітин.
Не лише механічне з’єднання, але й функціональний зв’язок між клітинами забезпечують:
1) нексус (щілинне з’єднання), коли рлазматичні мембрани розділені проміжком 2-3 нм; ділянка контакту має канали обміну невеликими молекулами, утому числі і сигнальними;
2) синапс — характерний для нервової тканини. У спеціальних ділянках контакту між нейронами утворюються нервово-м’язові і нервово-епітеліальні контакти. Сигнальними молекулами тут є спеціальні хімічні речовини — адреналін, норадреналін, ацетилхолін, що діють на рецептори і спричинюють функціональну відповідь клітини.
Між клітинами діє також система сигналізації:
Віддалена, через рідину внутрішнього середовища (наприклад, ендокринна).
Контактна, що діє між близько розташованими клітинами за допомогою спеціальних сигнальних молекул (локальних хімічних медіаторів, що руйнуються швидко, одразу після того, як встигли вплинути на клітини ближнього оточення).
Контактна через щілинні з’єднання сусідніх клітин. (наприклад, в серцевому м’язі всі кардіоміоцити мають тісний фізіологічний контакт.
Зовнішнім сигналом для клітини є хімічні речовини. Реагують на хімічні сигнали лише ті клітини, які мають спеціальні рецептори. Відомо два різновиди клітинних рецепторів, розташованих на поверхні цитоплазматичних мембран, а саме:
Рецептори-канали. Це чуттєві до гормонів та нейромедіаторів білки, що утворюють іонні канали.
Рецептори-ферменти. Білки, які шляхом фосфорилювання активують білки клітини у відповідь на зв’язування сигнальної молекули.
Тканини тварин
Ектодерма — зовнішній зародковий листок у багатоклітинних тварин. У тварин певні тканини і органи утворюються з конкретнихзародкових листків. З ектодерми в результаті диференціації в процесі онтогенезу утворюються покриви тіла: зовнішній епітелій і його похідні — шкірні залози, луски, волосся, пір’я, кігті, поверхневий шар зубів. У безхребетних, крім покривного епітелію, похідними ектодерми є протонефридии. Занурення первинної ектодерми всередину інших клітинних шарів привело до утворення нервової системи — гангліїв і нервових стовбурів у безхребетних; нервової трубки і її похідних — у хордових. Похідними ектодерми є органи почуттів різного ступеня складності. Ектодермальне походження мають передня і задня кишка та їх похідні: різні залози і вісцеральний скелет.
Ентодерма — внутрішній зародковий листок багатоклітинних тварин. З ентодерми у первичноротих утворюється середня кишка і пов’язані з нею травні залози. У вторичноротих, безхребетних і хордових з ентодерми утворюється епітелій, що вистилає кишкову трубку, і залози, що забезпечують травлення (печінка, підшлункова залоза, шлункові залози та ін.) У риб з ентодерми формуються внутрішні зябра, плавальний міхур, а у вищих хордових — легкі. У хордових в ембріогенезі середня частина даху первинної кишки дає початок хорді — несегментірованной скелетному тяжу. Хорда закладається у вигляді випинання, яке відокремлюється від кишки і розташовується під нервової трубкою.
Мезодерма — середній зародковий листок багатоклітинних тварин, за винятком губок і кишковопорожнинних. Мезодерма розташовується між ектодерми і ентодерми і утворюється різними способами. Це всі типи м’язової тканини незалежно від їх розташування, всі види сполучної тканини: хрящі, кістки, кров, підшкірна клітковина та ін А також видільні органи, починаючи з кільчастих хробаків і закінчуючи хордовими, статеві залози і їх протоки, целомічний епітелій.
Регенера́ція— це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.
Регенерація (від лат. regeneratio— відродження)— процес відновлення організмом втрачених або пошкоджених структур.
Здатність відновлювати цілісність організму є фундаментальною властивістю живих істот. Регенерація зустрічається у всіх розгалуженнях філогенетичного дерева— від найпростіших до вищих ссавців і протягом всього онтогенезу— від раннього ембріона на стадії дроблення до найстаріших представників в популяції. Чому будь-який орган у одного виду здатний до регенерації, а у близького виду ні— ці обставини є загадковими. Розрізняють дві форми регенерації:
1. Внутрішньоклітинна— молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
2. Клітинна регенерація— в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
