- •Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками
- •1. Система біологічних наук
- •Система біологічних наук
- •Методи біологічних досліджень
- •Рівні організації життя
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
- •Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.
- •Тема: Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди)
- •Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки.
- •Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції.
- •Макромолекули: нуклеїнові кислоти.
- •Будова властивості, функції рнк
- •Будова властивості, функції днк
- •Історія вивчення клітини.
- •2. Методи цитологічних досліджень
- •Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
- •Транспорт речовин через мембрани
- •Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи
- •1. Складники цитоплазми: цитозоль, мембранні і немембранні органели,включення
- •2. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин.
- •3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
- •Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання
- •3. Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
- •2. Клітинний цикл еукаріотів. Механізми відтворення і загибелі клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Мітоз. Мейоз
- •Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Пластичний обмін
- •3. Роль в природі неклітинних форм життя
- •4. Профілактика віл-інфекції/сніДу та інших вірусних хвороб людини
- •Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.
- •Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин
- •3. Профілактика бактеріальних захворювань
- •4.Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні організми.
- •Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
- •Стовбурові клітини. Диференціація клітин.
- •Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин. Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Органи багатоклітинних організмів
- •Системи органів хребетних тварин
- •Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
- •Колонії багатоклітинних організмів.
- •Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини
- •Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя. Основні властивості живого
- •2. Методи генетичних досліджень
- •Методи генетичних досліджень
- •Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Зчеплене успадкування
- •Мутаційна мінливість
- •Нормальні й мутантні форми живих організмів
- •Види мутацій. Мутагени
- •Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів
- •Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Генетика людини
- •Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу
- •Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів
- •Химерні та трансгенні організми
- •Генетичні основи селекції організмів
- •Основні напрямки сучасної біотехнології
- •Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: постембріональний розвиток
- •Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму
- •Життєвий цикл у рослин і тварин
- •Ембріотехнології. Клонування
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Екологічні чинники
- •Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •Екологічні чинники
- •Адаптивні біологічні ритми
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
- •Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •Загальна характеристика біосфери. Вчення в.І.Вернадського про Біосферу
- •Роль живих організмів у біосфері. Біомаса
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Вплив діяльності людини на стан біосфери
- •Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери
- •Природоохоронні території України
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Вид, видоутворення. Мікроеволюція
- •Критерії виду
- •Способи видоутворення
- •Адаптації як результат еволюційного процесу
- •Макроеволюційний процес
- •Сучасні уявлення про фактори еволюції
- •Основні етапи розвитку еукаріотичних організмів
- •Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем Основні події в історії органічного світу
- •Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
3. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.
Клітинний центр розташований у навколоядерній зоні в геометричному центрі клітини. Він пов’язаний з комплексом Гольджи та ядром. У разі зміни форми клітини клітинний центр переміщується до її нового геометричного центру, і разом з ним переміщуються ядро й комплекс Гольджи. Перед поділом клітини центріолі клітинного центру подвоюються. У процесі поділу по дві центріолі розходяться до полюсів клітини і з допомогою мікротрубочок утворюють веретено поділу. Це веретено відповідає за розходження хромосом до полюсів клітини.
Будова і функції одномембранних органел: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі.
Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання.
Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу
1. Будова і функції одномембранних органел: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі
До одномембранних органел клітини відносять: гранулярну і гладеньку ендоплазматичні сітки, апарат Гольджи, лізосоми, вакуолі тощо.
Структурною одиницею гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) є цистерна — сплощений мішечок, пов’язаний із зовнішньою мембраною ядра або розташований у цитозолі поблизу ядра. До її поверхні прикріплюються рибосоми, які здійснюють синтез білків і мають вигляд гранул. Синтезовані білки або вбудовуються в мембрану ЕПС або надходять у її порожнину. Після закінчення синтезу відбувається дозрівання білків. При цьому до них можуть приєднуватися різні компоненти, наприклад вуглеводи, або від них можуть відрізатися певні ділянки. Після дозрівання білки оточуються мембраною, у результаті чого утворюються мікропухирці, які з допомогою мікротрубочок і білків-моторів цитоскелета транспортуються до апарата Гольджи. Гранулярна ЕПС синтезує не лише білки. На її зовнішній поверхні синтезуються фосфоліпіди, які вбудовуються в мембрану.
Гладенька ендоплазматична сітка утворюється із гранулярної внаслідок утрати нею здатності приєднувати рибосоми. Перетворитися знову на гранулярну ЕПС гладенька ЕПС не може. Вона складається з невеликих порожнин неправильної форми, які розташовані поряд із гранулярною ЕПС. Основна функція гладенької ЕПС — синтез вуглеводів і ліпідів. Крім того, цистерни гладенької ЕПС накопичують йони Кальцію, які регулюють роботу цитоскелета.
Апарат Гольджи складається зі стопок сплощених цистерн, розташованих біля ядра. В одній стопці може бути від трьох до п’ятдесяти цистерн. Біля кожної цистерни може знаходитися багато мікропухирців. Апарат Гольджи забезпечує дозрівання, розподіл і транспорт синтезованих клітиною речовин. Після того як мікропухирець доставить синтезовану в ЕПС речовину до апарата Гольджи, до неї прикріплюється спеціальна «мітка», яка вказує куди цю речовину слід транспортувати. Мічена речовина переходить до наступної цистерни апарата Гольджи, де модифікується потрібним чином. В останній цистерні відбувається накопичення і пакування готових речовин у мікропухирці для подальшого транспортування до місця призначення.
Лізосоми є невеликими округлими тільцями, в яких накопичені ферменти, здатні розщеплювати білки, полісахариди й нуклеїнові кислоти до їх мономерів. Отримані мономери можуть використовуватися клітиною в її біохімічних реакціях. У першу чергу лізосоми руйнують речовини, які надходять у клітину із зовнішнього середовища. Наприклад, травні вакуолі одноклітинних якраз і утворюються з лізосом, коли ті зливаються з поглинутими частками їжі. Але клітина використовує ці органели і для руйнування власних структур, які вже не потрібні або не здатні виконувати свої функції. Так, у разі голодування саме лізосоми розщеплюють запасні речовини для отримання енергії.
Вакуолі мають вигляд досить великих порожнин, заповнених рідиною. Найбільш відомі вакуолі рослин, які заповнені клітинним соком. До складу цього соку входять мінеральні солі, органічні кислоти, цукри, амінокислоти, білки, пігменти тощо. Рослини використовують вакуолі як місце накопичення продуктів обміну та запасних поживних речовин. Крім того, вони беруть активну участь в осмотичних процесах і забезпечують тургор тканин.
