- •1.Предмет педагогічної психології. Її завдання.
- •Обгрунтувати поняття навчання та його психологічні механізми.
- •Характеристика методів педагогічної діяльності.
- •4. Обгрунтувати роль навчання в психічному розвитку дитини.
- •5.Розкрити взаємозвязок учбової діяльності та процесу засвоєння знань, умінь, навичок.
- •7.Поняття про учіння та його характеристика.
- •9.Види учіння та структура учбової діяльності учнів.
- •10.Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю.
- •11. Неуспішність, її причини і запобігання.
- •12.Загальне поняття про психологію виховання, її предмет і завдання.
- •13.Розкрити психологічні механізми виховання, переконання, навіювання, наслідування, рефлексія.
- •14.Формування цілісної особистості в процесі виховання.
- •15. Методи та прийоми формування досвіду громадянської поведінки.
- •16. Методи стимулювання і корекції поведінки.
- •17. Критерії та показники вихованості.
- •18. Вікові аспекти виховання.
- •19.Особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
- •20.Загальна характеристика педагогячної діяльності.
- •21. Педагогічні здібності, їх класифікація.
- •22.Стилі педагогічної діяльності, підходи до їх класифікації.
- •23. Поняття педагогічного спілкування, його функції та етапи.
- •24. Психолого – педагогічні умови ефективності спілкування.
- •25Бар 'єри педагогічної взаємодії.
Предмет педагогічної психології. ЇЇ завдання.
Обгрунтувати поняття навчання та його психологічні механізми.
Характеристика методів педагогічної діяльності.
Обгрунтувати роль навчання в психічному розвитку дитини.
Розкрити взаємозвязок учбової діяльності та процесу засвоєння знань, умінь, навичок.
Основні підходи та проблеми співвідношення навчання і розвитку.
Поняття про учіння та його характеристика.
Учбова діяльність, як одна з форм учіння.
Види учіння та структура учбової діяльності учнів.
Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю.
Неуспішність, її причини і запобігання.
Загальне поняття про психологію виховання, її предмет і завдання.
Розкрити психологічні механізми виховання, переконання, навіювання, наслідування, рефлексія.
Формування цілісної особистості в процесі виховання.
Методи та прийоми формування досвіду громадянської поведінки.
Методи стимулювання і кореції поведінки.
Критерії та показники вихованості.
Вікові аспекти виховання.
Особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
Загальна характеристика педагогячної діяльності.
Педагогічні здібності, їх класифікація.
Стилі педагогічної діяльності, підходи до їх класифікації.
Поняття педагогічного спілкування, його функції та етапи.
Психолого – педагогічні умови ефективності спілкування.
Бар єр педагогічної взаємодії.
1.Предмет педагогічної психології. Її завдання.
Педагогічна психологія — це галузь психологічної науки, яка досліджує психологічні проблеми виховання й навчання особистості — основних механізмів спрямованої соціалізації людини.
Предметом педагогічної психології є дослідження психологічних закономірностей процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворювання біологічної істоти в людську особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі.
завданнями педагогічної психології є:
- Розкриття механізмів і закономірностей навчає і виховує впливу на інтелектуальний та особистісний розвиток учня;
- Визначення механізмів і закономірностей освоєння навчаються соціокультурного досвіду, його структурування, збереження (упрочіванія) в індивідуальній свідомості учня та використання в різних ситуаціях;
- Визначення зв'язку між рівнем інтелектуального і особистісного розвитку учня та формами, методами навчає і виховує впливу (співробітництво, активні форми навчання та ін);
- Визначення особливостей організації та управління навчальною діяльністю учнів і вплив цих процесів на їх інтелектуальний, особистісний розвиток та навчально-пізнавальну активність;
- Вивчення психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-психологічних і професійних якостей;
- Визначення механізмів, закономірностей розвивального навчання, зокрема розвитку наукового, теоретичного мислення;
- Визначення закономірностей, умов, критеріїв засвоєння знань, формування операціонального складу діяльності на їх основі в процесі вирішення різноманітних завдань;
1.Визначення психологічних основ діагностики рівня та якості засвоєння та їх співвіднесення з освітніми стандартами;
2.Розробка психологічних основ подальшого вдосконалення освітнього процесу на всіх рівнях освітньої системи.
Обгрунтувати поняття навчання та його психологічні механізми.
Навчання - є системою дидактичних впливів, яка визначається змістом, методами, формами пред'явлення навчального матеріалу з метою його засвоєння. Навчанням задається своєрідний еталон засвоєння, обов'язковий для всіх учнів.
Навчання — це такий різновид людської діяльності, який передбачає взаємодію викладача і учня, тому воно має двосторонній характер, тобто складається з двох процесів: 1) процесу викладання — діяльність викладача; 2) процесу навчання — діяльність учня або колективу. Навчання неможливе без взаємодії вчителя і учнів, яка буває безпосередньою (учитель і учень спільно реалізують завдання навчання) і опосередкованою (учень виконує завдання, дані вчителем раніше).
Суттєвим механізмом навчання є рефлексивні відносини. Вони полягають у відображенні вчителем своїх дій, що спрямовані на вибір навчальних впливів, на розв'язання педагогічної задачі, контроль за діяльністю учня, на створення моделі розвитку його особистості та поведінки. Вчитель, відображаючи себе, повинен створювати свій образ очима учнів, що дасть можливість навчальний процес привести у відповідність до цілей.
Наступним механізмом навчання та учіння є зворотний зв'язок. Як справедливо зазначають вчені, цей механізм розглядається неоднозначно. У біхевіоризмі він розглядається як підкріплення відповіді. Основною ідеєю оперантної теорії Скінера є підкріплення правильної реакції як механізму формування правильної поведінки.