
- •1. Розкрити поняття «гувернерство», характеристика професії «соц..Гувернер».
- •2. Обґрунтувати тенденції розвитку гувернерства.
- •3. Проаналізувати напрями роботи соц.Гувернера.
- •4. Проаналізуйте історію вин.Професії «соц..Гувернер».
- •5. Охарактер.Зміни, яких зазнала професія соц..Гувернера у своєму розвитку.
- •6. Розкрити соц.-економ. Значення професії соц.Гувернера.
- •7. Зясувати сучасний погляд на проф..Д-сть соц..Гувернера.
- •8.Розкрити гувернерство як феномен соц.Сфери суч.Суспільства.
- •9. Охарактеризувати особливості соц.Гувернерства.
- •10. Дати характеристику посадовим обов’язкам соц.Гувернера.
- •11. Проаналізувати, якими проф.Знаннями повинен володіти соц.Гувернер.
- •12. Проаналізувати, якими проф.Вміннями повинен володіти соц.Гувернер.
- •13. Дати характеристику основним положенням Сімейного кодексу Укр.
- •14. Дати характеристику основним положенням Конвенції оон про права дитини.
- •Перша частина
- •Друга частина
- •Третя частина
- •15. Дати характеристику Концепції громадянського виховання особистості.
- •16. Розкрити сутність громадянського виховання особистості.
- •17. Проаналізувати основні підходи та принципи виховання громадянина.
- •18. Охарактеризуйте мету та завдання громадянського виховання та освіти.
- •19. Розкрити зміст громадянського виховання.
- •20. Дати характеристику формам громадянського виховання.
- •21. Охарактеризувати інститути, що забезпечують громадянське виховання.
- •22. Розкрити основні шляхи реалізації Концепції громад.Виховання особистості.
- •23. Дати характеристику основним положенням Цивільного кодексу Укр.
- •Структура Цивільного кодексу:
- •Сфера регулювання
- •24. Дати характеристику основним положенням зу «Про освіту».
- •25. Розкрити поняття охорони праці. Основні закони та нормативні акти про охорону праці.
- •26. Дати характеристику основним положенням зу «Про о.П.»
- •27. Охарактеризувати дотримання санітарно-гігієнічних умов при обладнанні робочого місця соц. Гувернера
- •28. Розкрити особливості сімейного виховання в різні періоди розвитку суспільства
- •29. Проаналізувати взаємодію школи та сім’ї у виховання дітей та молоді.
- •30. Розкрити поняття суспільного виховання, його характеристики
- •31. Розкрити поняття професійної придатності, його характеристика.
- •32. Охарактеризувати психолого-педагогічні особливості навчально-виховної д-ті соціального гувернера
- •33. Розкрити стиль поведінки, взаємовідносин, батьківського піклування соціальним гувернером
- •34.Проаналізувати встановлення та збереження взаємовідносин партнерства у виховання дитини між соціальним гувернером та батьками
- •35. Проаналізувати дотримання прав дитини в процесі життєдіяльності родини
- •36. Проаналізувати гру як метод виховання особистості дитини
- •37. З’ясувати особливості використання ігор
- •38. Розкрити історичний аспект ігор
- •39. Охарактеризувати структурні компоненти гри
- •40. Проаналізувати гру як активну форму пізнання навколишньої дійсності
- •41. Охарактеризувати педагогічне спілкування гувернера з дитиною
- •42. Розкрити основні ознаки професіоналізму спілкування соціального гувернера
- •43. Дати характеристику діалогічному спілкуванню, його критеріям
- •44. Проаналізувати правила активного слухання
- •45. Проаналізувати психологічні особливості виховання та риси характеру, важливі для процесу навчання
- •46. Розкрити психолого-педагогічні основи плідної діяльності дорослого і дитини
- •47. Розкрити роль тестування в загальному процесі вивчення особистості дитини
33. Розкрити стиль поведінки, взаємовідносин, батьківського піклування соціальним гувернером
Організовуючи діяльність особистості, спілкування через виконувані нею ролі, програмує у неї соціальну поведінку (педагог і учень). Зміна соціальних ролей сприяє як багатобічним проявам особистості – “скиданню масок”, так і можливості увійти до ролі іншого, сприяючи процесу сприйняття і розуміння людини людиною.
Іншою функцією педагогічного спілкування є самоствердження особистості. Завдання соціального педагога – сприяти усвідомленню кожним учнем свого “Я”, відчуттю своєї особистісної значущості, формуванню адекватної самооцінки і перспектив особистості, рівня її домагань.
Реалізація такої важливої функції, як співпереживання забезпечує умови для розуміння відчуттів іншої людини, формування здатності стати на точку зору іншого, що нормалізує відносини в учбовому колективі; соціальному педагогові важливо зрозуміти учня, його потреби і проблеми, щоб здійснювати взаємодію, виходячи з уявлень про характер відносин “соціальний педагог – вихованець”.
Соціальний педагог у своїй діяльності повинен використовувати всі функції спілкування – виступати і як джерело інформації, і як людина, що пізнає іншу людину або групу людей, і як організатор колективної діяльності і взаємин.
Оптимальне педагогічне спілкування – таке спілкування педагога (педагогічного колективу) з учнями в процесі навчання, яке створює якнайкращі умови для розвитку навчальної мотивації і творчого характеру пізнавальної діяльності учнів, для правильного формування їх особистості; забезпечує сприятливий емоційний клімат навчання і виховання (зокрема, перешкоджає виникненню “психологічних бар’єрів”), забезпечує управління соціально-психологічними процесами в учбовому колективі і дозволяє максимально використовувати в освітньо-виховному процесі особистісні особливості соціального педагога.
Етичний сенс процесу спілкування соціального педагога пов’язаний у першу чергу з його ціннісними орієнтирами – морально значущими чинниками, які визначають його основні змістовні характеристики. У педагогічній етиці спілкування невіддільне від таких етичних цінностей, як свобода, справедливість, рівність, пошана, любов. При цьому рівність у спілкуванні – це найпростіша рівність людської гідності суб’єктів спілкування, орієнтація на підтримку честі і гідності будь-якої людини, у тому числі й дитини. Спілкування соціального педагога, направлене на ці цінності, можна назвати гуманістичним. Гуманістична етика соціального педагога відрізняється також довірою, доброзичливістю, емоційною підтримкою, причому не тільки до учня, але й до всього, що з ним пов’язане – його друзів, захоплень, одягу і т. д.
Визнання цінності дитини невіддільно від конкретних оцінок людей, вступаючих у спілкування. Соціальному педагогові слід пам’ятати, що багато складнощів, що виникають у процесі спілкування з учнями, породжуються невідповідністю їхньої самооцінки і оцінки їх оточуючими. Мистецтво спілкування соціального педагога в тому і полягає, щоб ставити дитину вище за його окремі недоліки, побачити й оцінити в ньому індивідуальні, неповторні особистісні риси, зрозуміти, що цінність його особистості не повинна залежати від його окремих негативних якостей.
Соціальний педагог зобов’язаний знати духовний світ дитини і в будь-якій ситуації відчувати, що дітям цікаво, важливо, а що – ні. Він відповідальний і за вміння правильно зрозуміти причини завищеної самооцінки дитини, мотиви її поведінки в різних ситуаціях і за своєчасність внесення корективів до своєї діяльності на основі отриманої інформації.