31. Розкрити поняття професійної придатності, його характеристика.

Останім часом у науковій літературі майже не висвітлюються питання психологічного добору та виявлення проф. придатності людини до конкретних видів д-ті. Відкритим залишається питання щодо співвідношення професійної надійності та проф. придатності. Проф. придатність і надійність за словами Гуревича не зважаючи на всю близькість не повинно ототожнюватися. Перше говорили про можливості, а друге про іх реалізацію. Кожна з цих індивідуальний характер має свої відмінні риси. Професійна придатність людини призначається співвідношенням вимог професії до індивідуальних можливостей людини; має конкретний об’єкт реалізації системи «людина-професія», тобто певну категорію людей, вид д-ті, етап професіоналізації, відображає стан, ступінь розвитку сукупності індивідуальних якостей людини, (рис особистості, здібностей, мотивацій, фіз. Стану, проф. підготовки і таке ін..)є динамічною властивістю системи «людина-професія».

Професійна придатність- визначається сукупністю індивідуальних властивостей людини, що що впливають на суспільність засвоєння будь-якої труд д-ті і ефективності її виконання.

Сутність категорій проф. придатності полягає в тому. Що вона відображає: 1. Прихильності і здібності конкретної людини, яка виконує ту чи іншу д-ть. 2.задоволення інтересу до обраної професії і задоволеність процесу і результату конкретної д-ті. 3. Міру оцінки здатності і готовності до д-ті, ефективності, надійності, безпеки виконання проф. ф-й, індивідуальні міри результативності д-ті. 4. Прояв соц. (проф.) самовизначення особистості, її самоствердження, самовдосконалення в процесі д-ті. 5. Розвиток «Я-концепція» встановлення образу «я-професія» і намагання досягти станової моделі професії.

32. Охарактеризувати психолого-педагогічні особливості навчально-виховної д-ті соціального гувернера

1. Ретельне виявлення якостей. Нахилів. Уподобань вихованця і як найповніше врахування їх при розробці індивідуальної навчальної виховної системи для кожної конкретної дитини

2. Рівномірний розподіл уваги вихованців між всіма напрямами виховання. Побудова навч-вих процесу з метою збереження ї покращення здоров’я дитини, запобігання перевтом вихованця, прищеплення йому навичок здорового способу життя

3. Підготовка вихованців до активної практ д-ті у дорослому віці, яка здійснюється у відповідності з природними задатками дитини

4. Орієнтація процесу домашнього навчання на розвиток мислення дитини та на засвоєння нею життєво важливого матеріалу, який вона буде використовувати на практиці.

5. Побудова індивідуальної навчальної системи із врахування відмінностей у вихованні дівчат і хлопчиків

6. Цілеспрямоване формування у дітей таких позитивних рис як працьовитість, серйозне і сумлінне ставлення до завдання, що виконується, розсудливість, завбачливість

7. Культуро відповідність виховання

8. Зміни стилю виховання пов1язані із віковими особливостями дитини і перехомом її до іншої вікової групи

9. Застосування спец дієвих систем у домашніх умовах

10. Запобігання виникнення у дітей нервових та психічних захворювань

11. Використання ефективних методик для поступової переорієнтації дитини з виховання на самовиховання з навчання на самоосвіту

12. Формування у вихованців адекватної самооцінки

13. Виховання гарних манер, навчання його майстерної, ділового і не формального спілкування; вміння висловлення своєї думки

14. Застосування у навчальній практиці кількох методик з метою вибору оптимальної для кожної окремої дитини