37. Захисне вимкнення

Захисне вимкнення, є додатковим засобом захисту людини від ураження електричним струмом. Захисне вимкнення здійснюється пристроями захисного вимкнення (ПЗВ), крім цього, вони здійснюють захист від займання і пожеж, що виникають внаслідок можливих ушкоджень ізоляції, несправностей електропроводки і електроустаткування. При порушенні нульового рівня ізоляції, прямому доторканні до однієї з струмоведучих частин або при обриві захисних провідників ПЗВ є практично єдиним швидкодіючим засобом захисту людини від ураження електричним струмом.

ПЗВ - пристрій захисного автоматичного вимикання живлення, який реагує на диференційний струм.

Диференційний струм - це векторна сума струмів, які проходять через пристрій.

За технічним виконанням існують різні види ПЗВ.

За призначенням: ПЗВ без вбудованого захисту від надструмів та ПЗВ з вбудованим захистом від надструмів.

За способом управління: ПЗВ, які функціонально не залежать від напруги; ПЗВ, які функціонально залежать від напруги. ПЗВ, які функціонально залежать від напруги поділяються ще на: пристрої, які автоматично роз’єднують силові контакти при зникненні напруги з витримкою часу або без неї.

За способом встановлення: ПЗВ, які використовуються для стаціонарного встановлення при нерухомій електропроводці; ПЗВ переносного типу і шнурового приєднання.

За числом полюсів і струмових шляхів: двохполюсні з двома захищеними полюсами і чотирьохполюсні з чотирма захищеними полюсами.

За умовами регулювання відмикаючого диференційного струму: ПЗВ з одним значенням номінального відмикаючого диференційного струму; ПЗВ з декількома фіксованими значеннями відмикаючого диференційного струму.

За умовами функціонування при наявності складової постійного струму: ПЗВ типу АС, яке реагує на синусоїдальний змінний дифенційний струм, повільно наростаючий або виникаючий стрибком; ПЗВ типу А, який реагує як на синусоїдальний змінний диференційний струм, так і на пульсуючий постійний диференційний струм, повільно наростаючий, або виникаючий стрибкоподібно.

За наявністю затримки в часі: ПЗВ без витримки часу - тип загального використання; ПЗВ з витримкою часу - тип S (селективний).

За способом захисту від зовнішніх впливів: ПЗВ захищеного виконання, яке не вимагає для своєї експлуатації захисної оболонки; ПЗВ незахищеного виконання, для експлуатації яких необхідна захисна оболонка.

За способом монтажу: ПЗВ поверхневого монтажу; ПЗВ утопленого монтажу і ПЗВ панельно-щитового монтажу.

За характеристикою миттєвого розщеплення (для ПЗВ з вбудованим захистом від надструмів): типу В; типу С; типу D.

38. Класифікація приміщень за ступунем небезпеки ураження людини електричним струмом

Згідно з ПУЕ, всі приміщення поділяються за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи:

♦ без підвищеної небезпеки (звичайні);

♦ з підвищеною небезпекою;

♦ особливо небезпечні.

До приміщень без підвищеної небезпеки належать сухі, приміщення без пилу з нормальною температурою повітря, з підлогою з ізоляційного матеріалу (наприклад, дерев’яною), в яких відсутні заземлені предмети або їх дуже мало. Іншими словами - це приміщення, в яких відсутні ознаки, властиві приміщенням з підвищенною небезпекою і особливо небезпечним (освітлення і електрообладнання звичайного використання). Приклад приміщень без підвищенної небезпеки - звичайні кімнати, офіси, деякі лабораторії.

До приміщень з підвищенною небезпекою належать приміщення, які мають наступні ознаки:

♦ сирі, в яких відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%;

♦ гарячі, в яких під дією різних теплових випромінювань температура повітря перевищує постійно або періодично (більше 1 доби) 35°С;

♦ запилені, в яких за умовами виробництва виділяється технологічний пил, який проводить струм (наприклад вугільний або металевий) у такій кількості, що він може осісти на дротах, проникати всередину машин, апаратів і т. ін.;

♦ з підлогами, що проводить струм - металевими, земляними, залізобетонними, цегляними і т. ін.;

♦ можливе одночасне доторкання людини до металоконструкцій, технологічних апаратів, механізмів тощо, які з’єднані з землею з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого.

Прикладом приміщень з підвищеною небезпекою є: сходові клітки різних будівель з підлогами, що проводить струм, склади деталей і матеріалів, цехи або майстерні з механічної обробки металу або дерева (є можливість доторкання одночасно до корпусу електродвигуна і до верстата і т.ін).

До особливо небезпечних належать приміщення, які мають наступні ознаки:

♦ особливо вологі, тобто приміщення, в яких відносна вологість повітря наближається до 100% (стеля, стіни, підлога і предмети, які знаходяться в приміщені, вкриті вологою);

♦ з хімічно активним або органічним середовищем, в яких постійно чи упродовж тривалого часу присутні агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладання або пліснява, які пошкоджують ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання;

♦ приміщення, які мають дві або більше ознак, що властиві приміщенням з підвищеною небезпекою (наприклад, сирі приміщення з підлогою, що проводить струм, або гарячі приміщення з пилом, який проводить струм).

Особливо небезпечними є більша частина виробничих приміщень, а також усі цехи електростанцій, приміщення акумуляторної і електролізної, кабельний поверх і т.ін.