Динаміка рівня інтенсивності, результату та економічної ефективності інтенсифікації виробництва молока у псп «Колос»

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до 2011 р.
Витрати виробництва на 1 корову, грн.	1011,96	9771,6	12812,3	126,61
Удій молока від однієї корови, кг	5458,04	4938,06	6318,96	115,8
Повна собівартість 1 ц молока, грн.	202,9	219,1	221,7	109,21
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	285,09	328,5	295,6	103,68
Прибуток на 1 молока, грн.	82,1	109,37	73,88	89,99
Рівень рентабельності, %	40,45	49,92	33,32	Х
Окупність додаткових витрат, грн.	-	-	1,01	-

За аналізований період негативним є те, що повна собівартість у 2013 році в порівнянні з 2011 роком зросла на 9,21% і становить 221,7 грн. на 1ц молока. виробництво молока у даному господарстві є досить прибутковим. Про це свідчить високий рівень рентабельності за аналізований період. В 2012 році, на відміну від 2011року позитивним є показник окупності додаткових витрат, який становить 1,01 грн.

На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Щоб уникнути цього, необхідно проводити інтенсифікацію виробництва продукції тваринництва.

Під інтенсифікацією розуміють такий напрям розширеного відтворення, при якому збільшення розмірів виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва (у т. ч. шляхом підвищення рівня збалансованості всіх його елементів), застосування більш ефективних засобів виробництва.. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі.

В ПСП «Колос» розвиток молочного скотарства направлений в першу чергу на переоснащення та реструктуризацію молочних ферм на основі інтенсифікації виробництва.

Таблиця 3.1.

Перспективи розвитку молочного скотарства у ПСП «Колос»

Показники	2013	2014	2017
Поголів’я корів, гол.	465	480	500
Річний надій на 1 корову, кг.	4938,1	7200	8000
Виробництво молока, ц.	22962,165	34560	40000
Реалізовано молока, ц.	21425	28525	34265
Собівартість 1 ц молока, грн.	198,7	202,7	220,4
Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.	328,5	295,6	320
Прибуток з 1 ц молока, грн.	129,8	92,9	99,6
Прибуток всього, тис. грн.	2781,0	2650,0	3412,8
Рівень рентабельності, %	39,5	31,4	31,1

З даної таблиці можна зробити наступні висновки, що при поголів’ї корів молочного стада – 480 голів та валовому виробництві молока вищого та першого ґатунку 34560 ц. в рік середньою ціною 295,6 грн. підприємство отримає прибуток у розмірі 2650 тис. грн. і рівень рентабельності виробництва молока становитиме 31,4%.

Для того щоб отримати бажані результати, необхідно забезпечити галузі тваринництва просте відтворення на рівні 31,4 % рентабельності. Цьому сприятиме:

Збільшення поголів’я корів на 15 голів шляхом закупівлі нетелей молочного напряму на 6-му місяці тільності;

• удосконалення системи годівлі та кормо виробництва для забезпечення необхідної кількості і якості кормів;

• проведення ремонту та реконструкції ферм , створення безприв’язно-боксової системи утримання корів;

• затуплення та установка доїльної установки типу «Ялинка»;

• установлення танка-охолоджувача для охолодження та зберігання молока.

Нетелі не можна вводити в оборот за один місяць, а потрібно рівномірно розподілити по місяцях так, що через 3 місяця вони розтеляться і перейдуть в групу корів. Завдяки цьому буде забезпечено рівномірний розподіл додаткової кількості корів по місяцях. Також це є економічно вигіднішим, адже нетелі дешевші ніж корови. Потрібно зауважити, що перед тим як вводити таку кількість тварин в оборот, необхідно забезпечити і відповідну кількість кормів. Це сприятиме забезпеченню оновлення поголів’я молочного стада та підвищенню середній надою на одну корову.

Також успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути створені в господарстві тільки за умов добре організованої потужної кормової бази. Внаслідок неефективного використання землі та нераціонального використання добрив, проблема кормо виробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

• відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45–55 ц корм. од. на умовну голову тварин;

• збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25–30%, багаторічних трав – до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

• застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормо виробництво повинне забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

Перед тим, як закуповувати тварин з високою продуктивністю, потрібно забезпечити їх відповідними умовами утримання.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5-2.0 люд.-год. на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 100 – 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні та світі.

Багато сучасних танків охолоджувачів мають функцію, яка дозволяє під час охолодження приблизно однієї тонни молока одержувати 300 літрів води, нагрітої до 50 градусів за Цельсієм. Вона підводиться до системи гарячої води в доїльно-молочному блоці. Така установка не зливає теплу воду в каналізація, а спрямовує на потреби ферми.

До концептуальних положень щодо шляхів підвищення економічної ефективності виробництва і реалізації молока в Україні відносяться:

1. розробка системи державних стандартів на сучасному світовому рівні, прийняття та впровадження нового стандарту на молоко;

2. створення дієвої служби контролю якості продукції молока, молочної сировини і молочних продуктів;

3. доплата виробникам за якісне екологічно чисте молоко; удосконалення кормовиробництва та кормової бази;

4. розроблення державних програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві,

5. поліпшення якісного складу поголів'я; охоплення селекційно-племінною роботою особистих селянських та фермерських господарств;

6. фінансова підтримка проведення ідентифікації та реєстрації поголів'я великої рогатої худоби; пільгове кредитування виробників молока;

7. перехід на сучасні технології утримання корів, доїння і вчасного охолодження молочної сировини;

8. відновлення роботи великих сучасних молочних комплексів;

9. державна підтримка в постачанні обладнання для молочних ферм та комплексів на умовах лізингу;

10. кадрове забезпечення виробників молока, молочної сировини і молочної продукції та поліпшення професійного рівня їх фахівців;

11. сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробниками молока, переробниками молочної сировини і реалізаторами молочної продукції;

12. створення умов для заохочення об'єднанню виробників молока в кооперативи;

13. пропаганда передового досвіду кращих господарств молокопродуктового підкомплексу України та переваг вітчизняної молочної продукції; сприятлива цінова політика для виробників молока, узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін та доходів;

14. запровадження системи моніторингу цін на молоко та молочну продукцію;

15. удосконалення митно-тарифного захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Бакалаврська робота присвячена організації та перспективам розвитку виробництва молока на базі виробничої діяльності ПСП «Колос»

Проведений аналіз дав нам змогу зробити наступні висновки:

1. Чисельність працівників має тенденцію до зменшення. Однією з головних причин цього стала механізація виробництва, заміна ручної праці машинною працею. Це дає змогу господарству скоротити витрати на оплату праці.

2. Витрати на виробництво 1 ц молока збільшилися. Це свідчить про неефективне використання ресурсів і технологій.

3. Аналіз економічного стану ПСП "Колос» показав, що в господарстві за 2011-2013 роки рівень рентабельності зменшився, що є негативним явищем.

4. Потребує суттєвої реконструкції молочне господарство. Господарству запропоновані розроблені нами заходи для отримання молока високої якості та його первинної переробки.

Під час написання даної роботи був розроблений план переоснащення та реконструкції молочної ферми ПСП «Колос» на основі інтенсифікації і використання новітньої техніки і технології.

В підприємстві будуть розводити симентальську породу корів молочного напрямку. Вона дає молоко кращої якості і більш стійкіша до хвороб різного роду, порівняно з чорно-рябою, яка була поширена в підприємстві.

Розглянуто організацію основних виробничих процесів - доїння, годівлю, утримання тощо. На підприємстві застосовують стійлово-пасовищну систему і прив’язний спосіб утримання корів.

Прив’язне утримання основного стада має суттєві недоліки, а саме:

• великі затрати праці і сумарні витрати, зумовлені збільшенням обсягу праці під час годівлі, догляду за тваринами, виконання основного виробничого процесу - доїння;

• зростання витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування, розміщення в годівницях тощо;

• велика щільність поголів’я у станках, яка є причиною поширення хвороб;

• обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування.

У процесі годівлі тварин виконують різні операції, які потребують чіткої регламентації і узгодження в часі й просторі. Організація годівлі залежить від виду тварин, статево-вікової групи їх, виду корму, системи і способів утримання, наявності засобів механізації.

При автоматизації виробничих процесів затрати праці на підприємствах значно знижуються. Отже, для удосконалення розвитку молочного скотарства необхідне забезпечення підприємства висококваліфікованими кадрами, комплексна механізація виробничих процесів, проектне заповнення приміщень високопродуктивним поголів’ям, повне забезпечення його високоякісними кормами.

Для підвищення ефективності виробництва молока необхідне використання різних біологічних та організаційно-економічних факторів, спрямованих на збільшення надою молока від корови, поліпшення його якості, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці.

Отже, підприємству необхідно підвищити інтенсифікацію виробництва молока та його ефективність для отримання більшого прибутку.

Іншого шляху просто немає: через деякий час Україна вступить у Європейський Союз, і до цього необхідно готуватися сьогодні. У молочній галузі товаровиробникам належить боротися одночасно за підвищення якості продукції і зниження її собівартості. А вести боротьбу з європейськими конкурентами можна лише за допомогою їхніх же новітніх технологій, переозброюючи свої ферми і доїльні блоки високопродуктивним устаткуванням. У цій трудомісткій і витратній справі сільгоспвиробники одержують допомоги від держави у вигляді кредитування з мінімальною процентною ставкою. Дистриб’ютори європейських технологій, зі свого боку, розбивають вартість устаткування і монтажу на кілька частин. Вони не вимагають сплати усієї суми відразу, даючи можливість господарствам накопичити кошти для наступного ривка.

Щоб збільшити темпи зростання рівня рентабельності потрібно:

1. Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузі тваринництва.

2. Забезпечити виробництво продукції у тваринництві і постійно підвищувати його обсяги; зміцнити трудову дисципліну, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

3. Застосувати прогресивні форми організації праці, економічно обґрунтувати спеціалізацію господарства.

4. Поліпшити породні якості тварин.

Підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції - основне завдання, яке стоїть перед кожним господарством, а тому у господарстві необхідно здійснювати спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, удосконалювати організацію і оплату праці. Необхідно встановлювати режим догляду за коровами протягом доби, що призведе до підвищення продуктивності та поліпшить умови праці обслуговуючого персоналу, поліпшувати і удосконалювати режим роботи і відпочинку обслуговуючого персоналу.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість центнера продукції. Тому необхідно, для зниження собівартості молока, підвищити продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Здешевлення виробництва кормів, підвищення їх біологічної повноцінності, скорочення втрат при використанні і раціональна годівля мають першочергове значення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мочерний С. В. Економічна енцеклопедія: У 3 т. / Відп. ред. С.В. Мочерний та ін. – К. : Видавничий центр „Академія", 2000. – Т. 1.

2. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник / С.Ф. Покропивний. – Вид. 2- ге, перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2001.

3. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук. – К. : КНЕУ, 2005. – 292 с.

4. Юрій С. І. Економічна теорія: політична економія : підручник / С.І. Юрія. – К. : Кондор, 2009. – 604 с.

5. Дем’яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств : навч. посібник / С.І. Дем’яненко. – К. : КНЕУ, 2005. – 347 с

6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств : підручник / В.Г. Андрійчук. – К. : КНЕУ, 2004. – 624 с.

7. Дієсперов В.С. Ефективність виробництва в сільськогосподарському підприємстві : монографія / В.С. Дієсперов. – К. : ННС Інститут аграрної економіки, 2008. – 340 с.

8. Галушко В.П. Точка беззбитковості: теоретичні погляди та методологія розрахунків / В.П. Галушко // Економіка АПК. – 2006. – №10. – С.148-151.

9. Кукурудза І. І. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2004 – 615 с.

10. Мацибора В.І. Економіка підприємства / Збарський В.К., Мацибора Т.В.–К.: Каравела, 2008. – 296 с.

11. Економіка АПК/Міжнародний науково-виробничий журнал, №2, 02.2010р.

12. Горбонос Ф. В. Економіка підприємств / Ф. В. Горбонос, Г. В. Черевко – Львів: Апріорі, 2004.– 463 с.

13. Березівський П.С. Економічна ефективність скотарства та шляхи її підвищення / - Львів: „Українські технології", 1998.-156с.

14. Семенда Д. К. Аграрна економіка: Підручник / [Д.К. Семенда, О.І. Здоровцов, П.С. Котик, О.О. Школьний та ін] За ред. Д.К. Семенди та О.І. Здоровцова. – Умань, 2005 – 318 с.

15. Зимовець В. Рентабельність виробництва молока в Україні // Тваринництво України. – 1996. – № 6. – C.24-25.

16. Котков В.П. Подолання кризової ситуації в молочнопродуктовому комплексі // Економіка АПК. – 1999. – № 8. – С. 26-28

17. Маланчук Л.М. Удосконалювати механізм інтеграції виробництва і переробки молока // Економіка АПК. – 1996. – № 7. – С. 26–30.

18. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока і яловичини. - Харків, 2002

19. Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми та перспективи // Економіка АПК - 2003. - № 5.

20. Дієсперов В.. Продуктивність сільськогосподарської праці // Україна: аспекти праці.-2000.-№5.-с.30-35;

21. Центровивіз і якість молока / М.В. Никитюк, С.С. Габор, Л.Г.Козача, В.С. Сухарський. – К.: Урожай, 2004.– 64 с.– (Б-ка перед. досвіду. Технологія вир-ва).

22. Производство молока. Изд. 2-е, перераб. и доп. Отв. ред.акад. ВАСХНИЛ И.А. Даниленко. – М.: Колос, 1972.– 336 с.

23. Пархомець М.К. Прогнозування собівартості виробництва молока з використанням ЕОМ // Економіка АПК. – 2002. - № 6. – С. 62-70.

24. Нормативні показники виробництва сільськогосподарської продукції / Економіка сільського господарства і АПК. – К.: Національний аграрний університет, 2004. – 64с.

25. Месель-Веселяк В. Криза у тваринництві і шляхи виходу з неї // Тваринництво України. – 1997.– № 10.– С. 12-14.

26. Лисенко А.М. Маркетингова система виробництва та реалізації молокопродукції // Економіка АПК. – 2000.– №6. – С.62-66.

27. Лисенко А.М. Поглиблення інтеграції у молочному підкомплексі // Економіка АПК. – 2000. - № 12. – С. 27-30.

28. Березівський П.С. Розвиток ринку продукції скотарства і продуктів її переробки // Економіка АПК.– 1997.– № 12.– С. 47-52.

29. Бойко В.І. Україна і євроринок молочної продукції: стан і проблеми // Агроінком.– 1998.– № 5-6.– С. 7-10.

30. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна.– 2-е изд. доп. и перераб.– М.: Институт новой экономики, 2007.– 864 с.

31. Ткачук С.П. Вплив цінового механізму на розвиток молокопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. - № 7. – 2005. – С. 123.

32. Копитко П.Г., Семенда Д.К. Молочне скотарства у становленні продовольчого ринку // Формування та розвиток аграрного ринку: матеріали шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 16-17 січня 2004р. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – С.257-265.

33. Ібатуллін І., Панасенко Ю. Потреба в кормах на виробництво молока // Тваринництво України.– 1997.– № 3.– С. 23.

34. Ільчук М.М. Виробництво молока та ринок молокопродуктів. – К.: Аграрна наука, 2001. – 217 с.

35. Ільчук М.М. Ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу України, - К.:Нічлава, 2004. - 312с.

36. Ільчук М.М., Радько В.І. Економічна ефективність функціонування молокопродуктового підкомплексу регіону//Аграрна освіта і наука. – Том 8 №1-2/2007. – с.84-90

37. Комплексна механізація молочнотоварних ферм і комплексів /Л.І. Постольник, В.І.Черниш, С.А.Притченко, А.П.Марченко. – К.: Урожай, 2004.– 72с. – (Б-ка перед. досвіду. Технологія вир-ва).

38. Карнинов Д. Селекция молочного скота в США // Молочное и мясное скотоводство. – 2008. - № 4. – С. 29-31.

39. Кириленко І.Г. Проблеми фінансового забезпечення сільського господарського виробництва // Економіка АПК. – 2005. – №1. – С. 40-46.

40. Статистичний щорічник “Сільське господарство України” за 2010 рік / Державний комітет статистики України – К., 2011.– 332 с.

41. Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу. Изд. 5-е, перераб. и доп. – М.: Колос, 2003.– 240 с.

42. Про державну підтримку сільського господарства України // Економіка АПК. – 2004. – №10. – С. 3-29.

43. Про ціни і ціноутворення: Закон України, 3 груд. 1990 р., № 507-ХП // Відомості Верховної Ради України. – 1990.– № 52.– С. 650.

44. Стан і перспективи розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК України / Шпичак О.М., Зимовець В.Н., Сеперович Н.В. та ін. / За ред. О.М.Шпичака. – К. :Інститут аграрної економіки УААН, 1999.– 156 с.

45. Радченко В. Роль голштинов в интенсификации молочного скотоводства // Молочное и мясное скотоводство. – 2008. - № 5. – С. 4-8.

46. Семенда Д.К. Стан і напрямки розвитку молочного скотарства в Україні // Економіка АПК: ННЦ ІАЕ. 2004. – №5. – С.39 – 43.

47. Рекомендації по створенню інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі України / М.І.Толкач, Л.О.Артикульний, П.М. Федієнко. – К.: ІАЕ УААН, 2005. – 32 с.

48. Баланюк І. Науково-прикладні аспекти розвитку аграрних відносин у регіоні Карпат. – К.:ІАЕ УААН. – 2000. – С. 93.

49. Волкова Н.А., Шикин Е.П. Контрактная система закупок // Кормопроизводство.– 2002.– № 4.– С. 9-13.

50. Гайдуцький П.І. Формування та розвиток аграрного ринку // Економіка АПК. – К.: ННЦ ІАЕ УААН. – 2004. – №3. – С. 4-14.

51. Економічні проблеми розвитку ресурсного потенціалу АПК України: Зб. наук. пр. – К.: ІА НАН України, 1999. – С.79.

52. Голомша Н.Є. Маркетингове дослідження ринку молока та молоко- продукції // Економіка АПК. – К.: ННЦ ІАЕ УААН. – 2004. – №6. – С. 108-110.

53. Карнинов Д. Селекция молочного скота в США // Молочное и мясное скотоводство. – 2008. - № 4. – С. 29-31.

54. Лукинов І.І. Эволюція экономических систем. – М.: Экономика, 2002. – С. 21-101.

55. Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі. – К.: ІАЕ УААН. – 2002. – С.151.

56. Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції / За ред. д.е.н., проф., академіка УААН О.М.Шпичака. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2001.– 237 с.

57. Підприємницька діяльність та агробізнес: Підручник /За ред.М.М.Ільчука, Т.Д.Іщенко. – К.: Вища освіта, 2006. – 543 с.

58. Соціальна-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 358.

59. Семиусов П. Контроль за собівартістю продукції в умовах інфляції // Тваринництво України. – 1997.– № 2. – С. 28 – 29.

60. Шиян В.Й., Шиян Д.В. Концептуальні засади моделювання підприємства в АПК // Соціально-економічна модель пост реформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 113 – 115.