Баланс кормів на господарський рік від урожаю 2013 р. До урожаю 2014 р., ц

Корми і кормові речовини	Потреба в кормах	Надійде у плановому році		Надлишок (+), недостача (-)
		з власного виробництва	купівля
Концентровані	4236,5	4236,5	-	-
Грубі - всього	55611,9
в т.ч.: сіно	3791,9	3791,9	-	-
сінаж	9547	9547	-	-
солома	42273	50000	7727	+2273
Соковиті	69639
в т.ч.: силос різний	42273	22000	20273	20273
коренеплоди	7346	9200	-	1854
картопля	-
жом	20020	-	20020	20020
Зелені	53536	88700	-	-
Усього : корм. одиниць	56314,9	57684,7	14775,4	-13405,5
перетравного протеїну
Білкові речовини
Мінеральні речовини	374,3	-	374,3	0

З даної таблиці можна зробити висновки, що підприємство повністю себе може забезпечити концентрованими та зеленими кормами. Жом ПСП «Колос» купуватиме. Часткової купівлі потребують солома та силос різний.

3.3. Шляхи підвищення економічної ефективності.

Сьогодні для ринку молока і молокопродуктів країни характерним є значне скорочення поголів'я корів у господарствах усіх категорій, зменшення обсягів виробництва молока, ріст цін на продукцію, зменшення рівня платоспроможного попиту і, відповідно, кількості споживання молокопродуктів. Згідно аналізу статистичних даних Державної служби статистики України поголів'я корів у 2013 році в сільськогосподарських підприємствах, порівняно з 2007 роком, зменшилася на 791 тис. голів, а порівняно з 1991 роком - на 5972 тис. голів. Аналіз економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах України свідчить, що собівартість 1 т молока в січні 2013 року в середньому становила 3123,9 грн., Для порівняння у 2011 році - 2327,9 грн., В 2005 - 921 грн. Тому, незважаючи на державні дотації та доплати, виробництво молока в 28% сільськогосподарських підприємств України є збитковим.

Збільшення та покращення виробництва сільськогосподарської продукції можна здійснити двома способами – екстенсивним та інтенсивним. Розвиток сільського господарства відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі екстенсивним шляхом, коли розширюється тільки поле діяльності, та інтенсивним, коли застосовуються більш ефективні засоби виробництва.

При екстенсивному розвитку сільського господарства головним є збільшення виробництва продукції при незмінному рівні техніки і технології. У рослинництві зростання виробництва продукції можливе за рахунок розширення посівних площ, а в тваринництві – за рахунок збільшення поголів'я худоби і птиці.

За інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва збільшення виходу продукції можливе за рахунок додаткових вкладень, які спрямовані на впровадження досягнень науки, передової техніки і прогресивної технології і зумовлюють зростання врожайності культур та продуктивності поголів'я худоби.[10]

Підвищення продуктивності молочної худоби є комплексною проблемо. Її рішення дозволить більш ефективно використовувати матеріальні, трудові та фінансові ресурси і прискорити окупність витрат. Це важливо ще й тому, що в розвитку галузі протягом багатьох років переважав витратний напрямок. Притаманні тому риси – форсований ріст виробничих витрат, зниження продуктивності, ріст собівартості продукції та збитковість виробництва. Все це викликає значну необхідність найдосконалішого і найефективнішого дослідження процесу інтенсифікації виробництва молока в молочному скотарстві.

Інтенсифікація є головною умовою підвищення конкурентоспроможності виробництва молока. Висока ефективність інтенсифікації досягається тоді, коли вона здійснюється комплексно. Досягнення високих показників продуктивності молочної худоби можливо завдяки широкому розповсюдженню голштинської породи, удосконаленню селекційно-племінної роботи, більш повного використання генетичного потенціалу стада, організації інтенсивного кормо виробництва та повноцінної годівлі тварин, впровадження ресурсозберігаючих технологій та прогресивних форм організації і матеріального стимулювання праці.

Одним із найважливіших напрямків інтенсифікації молочного скотарства є збереження і подальший розвиток крупних спеціалізованих молочних господарств. Дана галузь має меншу в порівнянні з іншими галузями гнучкістю, що в умовах нестабільних цін на ресурси та готову продукцію робить виробництво молока ризикованим заняттям для фермерів, особливо при скороченні державної підтримки у формі субсидій та дотацій.

Економічна ефективність інтенсифікації виробництва молока характеризується системою таких показників: затрати праці і витрати кормів на 1 ц молока, собівартість 1 ц молока, ціна реалізації 1 ц молока, прибуток з розрахунку на 1 ц молока і на 1 корову, рівень рентабельності виробництва молока та окупність додаткових витрат.

Ефективність виробництва значно залежить від цін реалізації продукції, які в свою чергу визначають рівень відшкодування середніх витрат виробництва і формують відповідні умови розширеного відтворення. [12]

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку є рентабельність. Рентабельність виробництва означає, що підприємство, реалізуючи продукцію не тільки окупає затрати на її виробництво, але й отримує прибуток.

Продаючи молоко, господарство намагається з прибутком відшкодувати витрати на утримання корів та виробництво молока. Тому рівень економічної ефективності є важливим фактором, що зумовлює стан та темпи розвитку і росту виробництва молока.[13]

Таблиця 3.