3.1. Удосконалення виробничої програми

Виробнича програма підприємства є найголовнішим і провідним розділом плану, оскільки вона становить основу всіх інших його розділів. Тому до її опрацювання приступають у першу чергу, одразу після розробки маркетингової програми підприємства.

Виробнича програма аграрного підприємства складається з відповідних програм із рослинництва, тваринництва і промислових виробництв, які тісно пов’язані між собою. Так, структуру посівних площ неможливо встановити без попереднього визначення поголів’я худоби і птиці, їхньої продуктивності й потреби в кормах. У свою чергу, не можна планувати поголів’я тварин, не враховуючи надходження кормів від рослинництва. Якщо промислові виробництва пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції, то розробляти виробничі програми з рослинництва і тваринництва можна тільки після складання програм із промислових виробництв. Отже, розв’язувати це питання можна лише комплексно, коли всі три програми розробляються одночасно з деяким випередженням складання виробничих програм із тваринництва і промислових виробництв.

Обґрунтування виробничої програми з тваринництва охоплює планування поголів’я худоби і птиці, їхньої продуктивності, план виробництва і використання продукції, а також комплекс зооветеринарних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (породи, корми, засоби захисту тварин, системи їх утримання та годівлі). Важливе значення має науково обґрунтоване планування основних напрямів розвитку в господарстві тваринництва на перспективу: визначення галузей продуктивного тваринництва, їхніх розмірів, видів продукції, порід, систем годівлі й утримання тварин, раціонального поєднання інтенсивного й екстенсивного напрямів розвитку галузі.

Істотним недоліком традиційного планування є одноваріантність планів. У реальній практиці, як правило, існує кілька варіантів розвитку подій. Тому на особливу увагу заслуговують методи планування, що дозволяють реалізувати один із важливих принципів планування – його гнучкість. Таким є метод «витрати – обсяг – прибуток», що його частіше називають аналізом беззбитковості, або «break-even-point». Він дозволяє:

1. визначити планові обсяги виробництва і продажу товару з погляду їх беззбитковості;

2. прийняти рішення щодо цільових розмірів прибутку;

3. збільшувати гнучкість фінансового планування, ураховуючи можливі зміни в ціні реалізації, обсягу продажу, постійних і змінних витрат.

Визначимо беззбитковий обсяг виробництва для ПСП «Колос»:

Таблиця 3.1.

Визначення беззбиткового обсягу виробництва і реалізації молока у псп «Колос»

ПОКАЗНИКИ	Одиниця виміру	Значення показника
Валове виробництво молока	ц	30331
Витрати на виробництво молока-всього	тис. грн.	6149,9
в тому числі: а)постійні витрати	тис. грн.	1129,12
б)змінні витрати	тис. грн.	5020,78
Питома вага постійних витрат	%	18,36
Виробнича собівартість 1 ц молока	грн.	202,76
Постійні витрати в розрахунку на 1 ц продукції	грн.	37,23
Ціна реалізації 1 ц продукції	грн.	295,6
Собівартість 1 ц реалізованої продукції	грн.	221,7
Змінні витрати у собівартості 1 ц продукції	грн.	184,47
Маржинальний дохід від 1 ц продукції	грн.	73,9
Беззбитковий обсяг виробництва продукції	ц	15279,05

Отже, беззбитковий обсяг виробництва молока для ПСП «Колос» становить 1529,05 ц.

Розробка виробничих програм по тваринництву ґрунтується на договірних зобов’язаннях господарства по продажу продукції тваринництва. При її розробці складають обов’язково план парування корів і телиць руху поголів’я (обороти стада). 

Оборот стада – це рух (зміна) статевих і вікових груп худоби, передбачений на певний календарний  період відповідно до планових завдань господарства та природних і організаційно-господарських умов відтворення стада. Рух поголів’я великої рогатої худоби визначають на рік, стійловий і пасовищний періоди, квартал, місяць тощо. У річному плані і госпрозрахунковому завданні ферми господарства оборот стада розраховують на рік. 

Складання обороту стада необхідне для визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду одержання молодняка, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо. 

Організація відтворення стада і надходження продукції по місяцях року тісно пов’язані з плануванням строків парування та надходження приплоду. Тому перед обґрунтуванням обороту поголів’я великої рогатої худоби на рік необхідно на основі даних про фактично проведені парування корів і телиць по місяцях минулого року складають план отелення корів і нетелей, парування (штучного осіменіння) корів і телиць у плановому році.

Насамперед визначають потребу господарства в коровах і нетелях на кінець планового року з урахуванням забезпечення виконання договірних зобов’язань перед державою по виробництву товарної продукції скотарства, а також внутрішньогосподарських потреб, обґрунтовують основні показники продуктивності поголів’я (плановий надій молока від корови, середньодобові прирости живої маси різних груп худоби ), а також забезпечення найдоцільніших строків використання продуктивних тварин.

Середня тривалість періоду тільності становить 280-285 днів ( 9 міс. ), план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складають на основі даних про парування корів і телиць за період із квітня по грудень минулого року. Надходження приплоду за місяцями року визначають по кількості запланованих отелень корів і нетелей .

Таблиця 3.2.