44

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальні теоретичні основи виробництва молока

1.1. Науково - теоретичні аспекти виробництва молока…….

1.2 Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у молочному господарстві

1.3. Розвиток виробництва молока в Україні та передовий світовий досвід

Розділ 2. Сучасний стан розвитку галузі тваринництва ПСП «Колос»

2.1.Природно економічна характеристика підприємства………………………5

2.2. Організація молочного скотарства ………………...

2.3. Економічна ефективність виробництва молока……..13

Розділ 3. Резерви збільшення виробництва молока……………….40

3.1. Удосконалення виробничої програми …………………………………………

3.2. Зміцнення кормової бази та поліпшення використання кормів у молочному скотарстві ……………………………………

3.3. Перспективи розвитку молочного скотарства

Висновок і пропозиції …………………………………………………………..42

Список використаної літератури……………………………………………….45

ВСТУП

Кризовий стан сільського господарства і, як результат, занепад тваринництва призвели до істотного зниження обсягів виробництва молока в Україні. Тому одним із найактуальніших питань сьогодення, які ставлять перед собою науковці, є пошук шляхів відродження молочного скотарства, яке багато століть було основою життя і праці українців. Ця традиційна галузь сільськогосподарського виробництва нашої держави повинна не тільки забезпечити пропорційність розвитку рослинництва і тваринництва, зменшувати сезонність праці та збільшувати потребу в робочих місцях на селі, але і бути ефективною за продукцією кінцевого споживання.

Здобуваючи вищу освіту по спеціальності "Економіка підприємства", мені, як майбутньому фахівцю з цієї галузі, для подальшої роботи в органах державної статистики, податкової служби, для роботи на сільськогосподарських підприємствах, тема економічна ефективність виробництва молока імпонує, оскільки дає можливість отримати ґрунтовні знання для вирішення конкретних наукових, економічних і виробничих питань.

В агропромисловому комплексі України відбуваються глибокі перетворення, які пов'язані з переходом до нової соціально-економічної системи. Вони охопили всі сфери виробництва,та особливо це відчувається в молоко продуктовому підкоплексі країни. Виникнення нових організаційних форм господарювання вимагає адекватних ринковій економіці внутрігосподарських відносин з поглибленням спеціалізації, розширенням кооперації та інших інтеграційних процесів в молочному скотарстві. За таких умов важливо визначити шляхи більш ефективного виробничого потенціалу при виробництві молока.

Економічна криза в аграрному секторі супроводжується значним зменшенням поголів'я корів, зниженням продуктивності худоби, зростанням собівартості продукції молочного скотарства. В результаті обсяги виробництва та споживання продукції молока з року в рік скорочуються та, як наслідок, знижується ефективність та конкурентоспроможність вітчизняного молочного скотарства.

Збільшення виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

Метою написання даної випускної бакалаврської роботи є вивчення та аналіз стану розвитку підприємства загалом та його галузі тваринництва. А також надати рекомендації щодо покращення тої ситуації, яка вже склалася на підприємстві та шляхів подальшого розвитку.

В цій роботі буде викладений перспективний план організації та розвитку молочного скотарства ПСП «Колос» на основі інтенсифікації і використання новітніх техніки та технологій.

Об’єктом дослідження було обране ПСП «Колос», яке розташоване в с. Стецьківка Сумського району Сумської області.

Предметом дослідження є виробництво продукції молочного скотарства, його аналіз та планування розвитку.

Розділ 1. Загальні теоретичні основи виробництва молока.

1. Науково - теоретичні аспекти виробництва молока

Молоко і молочні продукти є надзвичайно цінними та незамінними продуктами харчування, особливо для дітей і людей похилого віку. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими харчовими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко, як і хліб, людство почало використовувати в їжу більш п'яти тисячоріч назад. Молоко - єдиний продукт харчування в перші місяці життя людини. Винятково важливе значення воно має й у харчуванні дорослого.

Для старих, ослабілих і хворих людей молоко є незамінною їжею. "Молоко, - писав академік Й.П. Павлов, - це дивна їжа, приготовлена самою природою".

Молочна промисловість – одна з провідних галузей народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Фактичне виробництво молока в Україні значно нижче необхідних обсягів споживання, що позначається на якості харчування населення України. Збільшення ж виробництва молока стримується низькою рентабельністю тваринництва і тим, що більшість населення України не може купувати необхідну кількість молочної продукції через високу його вартість.

Молоко використовують або як продукт харчування в не переробленому або переробленому вигляді, або як сировину для молочної та харчової галузей промисловості. Молоко має високу харчову і біологічну цінність. До його складу входять необхідні для організму людини і добре засвоюються харчові компоненти: молочний жир, білки, вуглеводи, молочний цукор і мінеральні речовини. Воно служить повноцінною та незамінною їжею новонародженим тваринам, а також необхідне для харчування людині будь-якого віку, тому що містить всі потрібні для життєдіяльності організму речовини. Нормальне молоко має однорідну консистенцію, жовтувато-білий або білий колір, солодкуватий смак, специфічний запах.

Молоко використовується в кондитерській і хлібопекарській промисловості, а також як джерело одержання окремих його компонентів, що застосовуються у фармацевтичній та інших галузях промисловості. Зростаюче значення молока як повноцінного продукту харчування та промислової сировини призвело до збільшення попиту на нього. Тому виробництво молока - одна з найважливіших галузей сільського господарства. У багатьох країнах світу молоко складає значну частку в сільськогосподарському валовому продукті.

Вміст у молоці різноманітних висококалорійних речовин, добре збалансованих, обумовлює високу поживну цінність цього продукту. Енергетична цінність 1 кг молока середнього хімічного складу дорівнює 2742кДж (663ккал). Молоко - хороше джерело мінеральних речовин, особливо кальцію і фосфору, мікроелементів і вітамінів. Білки молока містять незамінні, життєво важливі амінокислоти, такі як триптофан, фенілаланін, метіонін, лізин, валін, треонін, аргінін, ізолейцин і лейцин. Засвоюваність білка-96%, молочного цукру 98%. Молоко активізує роботу шлунково-кишкового тракту і засвоюється навіть при слабкій секреторною роботі травних залоз. Гарне перетравність його складових частин, висока засвоюваність білків, жирів і вуглеводів зробили молоко дієтичним продуктом, який бере участь у регулюванні кислотно-лужної рівноваги в організмі. Молочний білок пов'язує пори кислотних лугів, нейтралізує отруйні метали та інші шкідливі для здоров'я речовини, випадково потрапляють в шлунково-кишковий тракт людей, що працюють в хімічній, металургійній та інших шкідливих галузях промисловості.

Молочне скотарство займає одне з основних місць в продовольчому підкомплексі країни. Значення цієї галузі визначається в першу чергу необхідністю забезпечення населення молочними продуктами, а також високою часткою її у виробництві валової продукції, що багато в чому впливає на економіку сільського господарства.

Актуальною проблемою молочного скотарства України є збільшення обсягів виробництва молока і молокопродуктів, а також забезпечення їхньої якості та безпеки.

В процесі розведення порід худоби були створені характерні продуктивні якості тварин. За цим якостям і з урахуванням молочної продуктивності породи худоби можна розділити на наступні групи:

1) з високим удоєм і зниженим вмістом жиру в молоці (чорно-строката, червона степова та ін.) Удої корів складають в середньому 4-5 тис. кг на одну голову за рік, жирність молока 3,6-3,7%;

2) жирномолочні (джерсейська, ярославська, англерская та ін.) Надої корів 3-4 тис. кг молока, із жирністю молока 4,3-4,6% і вище;

3) з різними за величиною удоями і середньої жирністю молока (симентальська, лебединська, костромська та ін.)

Великі корови молочного типу більш продуктивні і вигідні. Однак, якщо не враховувати тип худоби, то спостерігається криволінійний характер зв'язку між живою масою і молочністю корів. Парні показники молочної продуктивності та живої маси корів після третього отелення і старше бажаного типу наступні: 1000 кг молока і більше у тварин молочних порід з високим удоєм в розрахунку на 100 кг живої маси, 700-800 кг молока у корів комбінованих порід в розрахунку на 100 кг живої маси.

До певної живої маси тварин молочність підвищується, а потім знижується. Найбільш високопродуктивні корови голштино-фризької породи мають і саму високу живу масу - в середньому до 600 кг і більше.

З підвищенням надою корів витрата корму на кожен кілограм молока зменшується. Годування низькопродуктивних корів обходиться в 1,5-2 рази дорожче в порівнянні з високопродуктивними.

Одна з основних завдань селекційної роботи – виведення тварин, добре поїдають корми. Ця здатність проявляється вже в ранньому віці і залежить від спадкових якостей.

Умови догляду та утримання худоби є невід'ємною частиною технології і можуть сприяти підвищенню удою або, навпаки, викликати зниження його. Дослідами академіка І. С. Попова було встановлено, що зниження температури в корівнику на кожні 10 ° С при інших рівних умовах викликало збільшення вмісту жиру в молоці на 0,2% і зменшення надоїв, на 7-10%.

На продуктивність молочних корів істотно впливає літня спека. У міру підвищення температури зменшується як продуктивність, так і вміст жиру в молоці. При стійловому утриманні слід враховувати і вологість повітря корівників. Нормальний вміст худоби передбачає щоденний моціон для тварин.

Часті перегрупування корів знижують їх продуктивність в середньому на 10%. Тому однією з вимог промислової технології є розподіл тварин на стабільні групи з фізіологічного стану, живої маси та віку.

Різні шуми, порушення розпорядку дня, надмірно великі групи корів при безприв'язному і прив'язному утриманні негативно позначаються на удоях.