
- •Поняття про методику української мови в початковій школі як науку, її предмет, мета і завдання.
- •Наукові основи і джерела методики навчання української мови в початковій школі.
- •Методи наукового дослідження в методиці навчання української мови в початковій школі як науці.
- •Зміст і побудова курсу методики навчання української мови в початковій школі.
- •Зміст державного стандарту початкової загальної освіти
- •Зміст «Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи)»
- •Принципи, методи, дидактичні засоби навчання української мови в початковій щколі
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в поч. Школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо – основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Особливості уроків навчання грамоти у малокомплектній школі
- •Особливості методики вивчення розділу «Мова і мовлення»
- •Особливості методики вивчення розділу «Текст»
- •Робота над текстом у 1-2 класах
- •Робота над текстом у 3-4 класах
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису та пунктуації
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Організація вивчення лексикології на уроках рідної мови
- •Основні принципи опрацювання лексичних тем
- •Види вправ з лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота з синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Наріччя та говори на території України
- •Загальні мовні особливості говорів
- •Діалектна лексика на території України
- •Особливості методики вивчення частин мови
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Особливості методики вивчення розділу «Будова слова»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1-2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Поглиблення знань учнів про морфемну будову слова та словотворення під час вивчення основних частин мови
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •Особливості методики вивчення фонетики і графіки
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки та позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м'які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад», «Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань.
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними до розділу «методика вивчення орфографії»
Методика вивчення прикметника
Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі:
а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками;
б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні;
в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
Формування граматичного поняття «прикметник» у 1—4 класах відбувається поступово:
клас: ознайомлення зі словами — назвами ознак, постановка до слів питання який? яка? яке? які?, співвіднесення слова і зображення відповідної ознаки;
клас: слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники); утворення словосполучень іменників з прикметниками; добір до відомих предметів відповідних ознак;
клас: уявлення про прикметник як частину мови, зв'язок прикметників з іменниками; змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання прикметників в усному і писемному мовленні;
клас: розвиток умінь упізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні, вживання у процесі побудови висловлювань; відмінювання прикметників у сполученні з іменниками; вимова і написання закінчень у прикметниках; вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.
Прикметник — назва ознаки предметів. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб учні усвідомили це і давали визначення прикметника як частини мови, не механічно завчивши правило, а розуміючи істинне значення слова ознака, яке в дошкільному спілкуванні ними не вживалося.
У період навчання грамоти (1 клас) активно поповнюється словниковий запас учнів прикметниками, які належать до різних семантичних груп. У 2 класі продовжується робота над лексичним значенням прикметників та питаннями, на які вони відповідають. У початкових класах вивчаються основні граматичні категорії прикметника — рід, число (3 клас), відмінок (4 клас).
Досить часто властивість прикметника змінюватися за родами, числами і відмінками учні помилково переносять на іменник. Тому вчитель має запобігати таким помилковим твердженням, наголошуючи на тому, що іменники, на відміну від прикметників, мають постійний рід, а прикметники змінюються за родами залежно від роду іменника, з яким вступають у зв'язок (зелений капелюх, зелена хустка, зелене пальто), що число і відмінок прикметника також залежать від іменника. Оскільки засобом вираження зв'язку є закінчення, то основну увагу молодших школярів під час аналізу мовного матеріалу потрібно зосередити саме на зміні закінчень прикметників у сполученні з іменниками різного роду і відмінка.
Вивчення теми «Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників» передбачає засвоєння молодшими школярами такого матеріалу: прикметники змінюються за родами у сполученні з іменниками в однині; рід прикметників можна визначити за родом іменників, з якими вони зв'язані, за поставленим питанням (який? яка? яке?), за закінченням; прикметники у множині за родами не змінюються.
Важливо допомогти учням засвоїти послідовність визначення роду прикметників:
а) знайти іменник, з яким зв'язаний прикметник;
б) визначити рід іменника;
в) за родом іменника визначити рід прикметника.
Як правило, учні відмінюють прикметники разом з іменниками. Проте на уроках закріплення доцільно практикувати і відмінювання прикметників різного роду без іменників. Але відмінок прикметника в реченні завжди визначається за відмінком іменника.
Вправи на добір прикметників, близьких і протилежних за значенням, заміну одного прикметника іншим, що набагато точніше характеризує певний предмет, явище, пояснення прикметників, ужитих у тексті в переносному значенні, сприяють увиразненню мовлення молодших школярів, забезпечують комунікативний, функціональний підхід до початкового вивчення рідної мови.