
- •Тема 1. Вступ в інтелектуальну власність План лекції 1
- •1.1. Поняття творчої діяльності як особливого виду діяльності людини
- •1.2. Поняття творчої особи і творчого колективу
- •1.3. Сутність і основні положення інтелектуальної діяльності
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2. Система інтелектуальної власності План лекції 2
- •2.1. Суб’єкти, об’єкти права інтелектуальної власності
- •2.2. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •2.3. Всесвітня організація інтелектуальної власності
- •2.4. Паризька конвенція
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 3. Авторські і суміжні права План лекції 3
- •3.1. Сутність та специфіка авторського права
- •Авторським і патентним правом
- •3.2. Особливості формування та реалізації суміжних прав
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 4. Право промислової власності План лекції 4
- •4.1. Об’єкти промислової власності: поняття, ознаки, критерії охоронної здатності
- •На винаходи і корисні моделі»
- •4.2. Патент як форма охорони об’єктів винаходів, корисних моделей, промислових зразків
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 5. Патентна інформація і документація План лекції 5
- •5.1. Сутність і зміст патентного документа
- •5.2. Опис винаходу та вимоги до нього. Авторське свідоцтво
- •На винахід
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 6. Економіка інтелектуальної власності План лекції 6
- •6.1. Актуальні проблеми комерціалізації інтелектуальної власності
- •6.2. Ліцензійні угоди, їх структура та класифікація
- •6.3. Економічна ефективність ліцензування
- •6.4. Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів інтелектуальної власності
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 7. Захист прав інтелектуальної власності План лекції 7
- •7.1. Підстави виникнення права інтелектуальної власності
- •7.2. Здійснення права інтелектуальної власності
- •7.3. Захист права інтелектуальної власності
- •Охорона прав промислової власності
- •Охорона авторських і суміжних прав
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 8. Особливості охорони прав на об’єкти
- •8.2. Мережі туристичних агентств як об’єкти інтелектуальної власності
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тестові завдання для контролю знань студентів з навчальної дисципліни «інтелектуальна власність»
- •Глосарій
- •Рекомендована література Базовий підручник
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Електронні ресурси
- •1. Визначення термінів
- •2. Предмет Договору
- •3. Терміни та порядок передачі і приймання матеріального носія, на якому втілено Твір
- •4. Вартість (ціна) майнових прав і порядок розрахунків
- •5. Конфіденційність
- •6. Супровід Твору
- •7. Права Автора
- •8. Зобов’язання Автора
- •9. Зобов’язання Підприємства
- •10. Відповідальність сторін
- •11. Інші умови
- •Реквізити Сторін
- •Підписи Сторін
- •Авторський договір про передачу (відчуження) майнових прав на комп’ютерну програму
- •1. Визначення термінів
- •2. Предмет Договору
- •3. Терміни та порядок передачі і приймання матеріального носія, на якому втілено Твір
- •4. Вартість (ціна) майнових прав і порядок розрахунків
- •5. Конфіденційність
- •6. Супровід Твору
- •7. Права Автора
- •8. Зобов’язання Автора
- •9. Зобов’язання Підприємства
- •10. Відповідальність сторін
- •11. Інші умови
- •Реквізити Сторін
- •Підписи Сторін
- •Інтелектуальна власність Навчальний посібник
2.2. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
У процесі розбудови правової держави Україна надзвичайно важливою є роль цивільного законодавства, складовою частиною якого є законодавство про інтелектуальну власність. Вперше термін «інтелектуальна власність» було використано в Законі України «Про власність» від 7.02.1991 р.
Правові засади розвитку творчої діяльності людини і охорони її результатів закладені в Конституції України, яка проголосила свободу літературної, художньої і технічної творчості й захист інтелектуальної власності. У ст. 54 Конституції закріплено основний принцип охорони інтелектуальної власності – кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
У ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної і творчої діяльності.
Відносини у сфері інтелектуальної діяльності регулюються цілою низкою актів цивільного законодавства, центральне місце серед яких посідає ЦКУ, Книга четверта якого – «Право інтелектуальної власності» містить загальні й спеціальні норми. Гл. 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності» стосується питань, що регулюються однаково стосовно будь-якого інтелектуального продукту, її призначення полягає у визначенні кола об’єктів і суб’єктів інтелектуальної діяльності, закріпленні основних принципів і підходів щодо охорони відповідних прав, встановленні строку чинності виключних прав, визначенні змісту особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності, загальних правил використання інтелектуального продукту й передачі майнових прав іншим особам, засад захисту порушених прав.
Спеціальні правила щодо особливостей створення і використання певного об'єкта вміщені у гл. 36-46 Книги четвертої ЦКУ, а також у Книзі п’ятій ЦКУ (гл. 75, 76), в якій врегульовуються договірні відносини з приводу розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Крім ЦКУ, авторське і патентне право регулюються Кримінальним кодексом і Кодексом про адміністративні правопорушення, в яких передбачено відповідальність за порушення авторських прав і патентного права. Їх регламентація передбачена Цивільно-процесуальним кодексом, Господарським кодексом, Господарсько-процесуальним кодексом, Митним кодексом.
Авторське право розглядають як складову частину цивільного права, але воно, крім ЦКУ, регулюється Законом України від 23.12.1993 р. «Про авторське право і суміжні права». Закон базується на міжнародних нормах використання творів, враховує сучасні тенденції правового регулювання традиційних і нових об'єктів авторського права. У ньому також передбачено охорону суміжних прав, тобто права тих, хто доносить до публіки створені авторами твори – виконавці, організації телемовлення й виробники фонограм.
Авторське право також регулюється Законом України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютер-них програм, баз даних» від 23.03.2003 р., Законом України «Про телебачення і радіомовлення» від 14.02.1992 р., Законом України «Про видавничу справу», від 5.06.1997 р., Законом України «Про кінематографію» від 13.01.1998 р. та іншими законами України в частині, що стосується авторських і суміжних прав.
Патентні закони багатьох країн за своєю суттю нерівнозначні. Як правило, вони містять основні положення патентного права. Характерні питання, що регулюються цими законами, такі:
- умови патентоспроможності винаходів (закон встановлює коло винаходів, що охороняються, дає визначення новизни, рівня винахідницького мистецтва, промислової придатності, корисності об’єкта патентування);
- обсяг вимог, що висуваються при отриманні прав на винахід;
- порядок розгляду винаходу в патентному відомстві і розгляд спорів, що виникають під час отримання прав на винахід;
- обсяг прав і обов’язків патентовласника.
Патентне право регулюється такими Законами України:
- «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р.;
- «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.;
- «Про науково-технічну інформацію» від 23.06.1993 p.
Ст. 489-491 ЦКУ присвячені регламентації права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Комерційне найменування підлягає правовій охороні, якщо воно допомагає відрізнити одну особу серед інших і не вводити в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання і охороняється незалежно від подання заявки на нього.
До майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування відносять:
- право на використання комерційного найменування;
- право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, а також само забороняти його використання;
- інші майнові права, встановлені законодавством.
Правове регулювання відносин, пов’язаних з торговельними марками, здійснюється відповідно до ст. 492-500 ЦКУ та згідно із Законом України від 15.12. 1993 р. «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Комерційна таємниця підлягає комплексній правовій охороні. Так, відносини щодо охорони комерційної таємниці регулюється:
- гл. 46 ЦКУ;
- ст. 57, 67, п.1 ст. 68, п.6 7 ст. 148 Кримінального кодексу України;
- окремими статтями Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;
- ст. 7 і 9 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»; нормативно-правовими актами Держпатенту України.