
- •Становлення принципових засад зовнішньополітичного курсу повоєнної Японії.
- •Зовнішньополітичні пріоритети сучасної Японії.
- •Японсько-американські відносини: історія та сучасність.
- •Проблема Курильських островів у зовнішній політиці Японії.
- •Відносини Японії з країнами асеан.
- •Історія радянсько-китайських відносин.
- •Проблема Тайваню у зовнішній політиці кнр.
- •Проблема Тибету в політиці кнр.
- •Китайсько-американські відносини: історія та сучасність.
- •Пріоритетні напрями сучасної зовнішньої політики Корейської Народно-Демократичної Республіки.
- •Ядерна програма кндр та її регіональний і геополітичний виміри.
- •Проблема возз'єднання Кореї та перспективи її розв'язання.
- •Відносини між в’єтнамом і сша: історія та сучасність.
- •Індонезія – регіональний лідер Південно-Східної Азії.
- •Здобуття незалежності Індією та Пакистаном: передумови та наслідки.
- •Кашмірська проблема в індійсько-пакистанських відносинах.
- •Ядерний фактор в індійсько-пакистанських відносинах.
- •Зовнішньополітичні концепції післяреволюційної Ісламської Республіки Іран.
- •Лібералізація політичного життя в Ірані за президентства м. Хатамі.
- •Зовнішня політика Ірану на сучасному етапі.
- •Проблема ядерного озброєння Ірану в сучасній світовій політиці.
- •Зовнішня політика Афганістану після Другої світової війни.
- •Відносини між Афганістаном та срср напередодні та під час війни 1979-1989 рр.
- •Режим талібів.
- •Антитерористична операція в Афганістані 2001 р. І проблема політичної стабільності в державі.
- •29. Зовнішня та внутрішня політика Турецької Республіки за президентства Мустафи Кемаля.
- •30. Курдське питання в політиці Туреччини.
- •31. Проблема єдності Кіпру та перспективи її розв’язання.
- •Євроінтеграційна політика Туреччини.
- •Утворення держави Ізраїль: передумови та наслідки.
- •Зовнішня політика Ізраїлю під час війн з арабськими країнами у 60-70-х роках хх ст.
- •Палестино-ізраїльські відносини у 1980-2000 рр.
- •Палестинська проблема у сучасних міжнародних відносинах.
- •Російсько-сирійські відносини: історія та сучасність.
- •Зовнішня політика Єгипту за президентства г.А. Насера.
- •Зовнішня політика Єгипту за президентства а. Садата.
- •Зовнішня політика Єгипту за президентства х. Мубарака.
- •Повернення Єгипту до Ліги Арабських держав
- •Революція 2011 р. В Єгипті та її політичні наслідки.
- •Реакція на протести[ред. • ред. Код]
Режим талібів.
Унікальність талібського режиму в Афганістані полягає в ідеологічних, політичних та економічних особливостях його сутності. Перш за все, слід чітко розуміти, що ці особливості є похідними від ідеологічної доктрини, вогнем і мечем нав'язаної багатонаціональному афганському народу натовпом недовчених пуштунських студентів, на чолі яких стояли цілком зрілі, добре освічені, амбітні пуштунские лідери. Причому не в останню чергу це відбувалося з допомогою сил ззовні. США задумали, Саудівська Аравія фінансувала, а Пакистан здійснив процес народження і змужніння цього Руху. Робили вони це, виходячи зі своїх корисливих, сьогохвилинних політичних цілей, поставлених, прямо скажемо, з погано прорахованими наслідками для них самих. Нині все світове співтовариство чудово усвідомлює, що ДТ в Афганістані, яка захопила майже 90% його території, явно всупереч планам творців (у всякому разі, одного з них, але самого могутнього), по суті справи перетворило цю країну на світовий центр наркобізнесу, ісламістського екстремізму і тероризму. Режим афганських талібів представляє сьогодні загрозу не тільки регіональної, а й світової безпеки.
У цьому зв'язку необхідно ще раз повторити, що першооснова всіх небезпек, що виходять із талібського Афганістану, - талібського ідеологія, втілена в політиці. Режим ДП - це гранично ідеологізований режим. В основу його ідеології покладені найбільш консервативні середньовічні постулати раннього ісламу. Навіть серед нині існуючих ідеологізованих тоталітарних режимів комуністичної, релігійної чи іншого забарвлення, режим афганських талібів виділяється своїм фанатизмом і войовничої непримиренністю. Так, таліби силою примушують афганців слідувати своїй і тільки своєю екстремістської версії ісламу. Слідування іншим течіям або школам ісламу, не кажучи вже про інші релігіях або взагалі про атеїзм, карається смертю.
Всі афганці, що знаходяться під найсуворішим постійним контролем талібів, зобов'язані підкорятися середньовічним релігійним правилам, які не можна порівняти ні з чим в сучасному світі. Наприклад, за проведенням в життя талібських законів пильно стежить релігійна поліція, яка перебуває у підпорядкуванні Міністерства доброчесності та боротьби з пороками. Талібські інстанції контролюють особиста поведінка кожного людини з ранку до ночі і з ночі до ранку. Люди, що пропускають обов'язкові намази або спізнюються на них, піддаються покаранням, включаючи жорстоку прочуханку. Релігійна поліція стежить також за дотриманням правил зовнішнього вигляду людей. Чоловіки зобов'язані носити бороди строго визначеної довжини, головні убори і одяг, як вважають таліби, відповідні ісламським установкам, жінки - паранджу, приховує їх з ніг до голови. Репресії талібів особливо жорстокі по відношенню до афганських жінкам і дівчаткам. Більшості дівчаток заборонено відвідувати школи. І за винятком деяких жінок-лікарів і медсестер (в основному гінекологів та акушерок), переважна більшість жінок не може працювати за межами дому. Жінкам заборонено з'являтися поза домом без супроводу родичів (чоловіків або літніх жінок), керувати автомобілем, користуватися косметикою і т. д.
За порушення цих правил релігійна поліція піддає людей різним суворим покаранням аж до смертної кари. Крім того, самий справжні криваві гоніння розв'язані в талібському Афганістані проти шахів, дитячих ляльок, плюшевих ведмедиків. Заборонені малюнок, (насамперед - зйомка людей), музика, кіно, телебачення, практично всі види мистецтв. Талібська режим цілеспрямовано відкидає афганців в раннє середньовіччя.
Усе вищезгадане могло б бути внутрішньою справою талібської угруповання, яке захопило владу в Афганістані (хоча, безумовно, з великими натяжками і допусками, - адже кричуще порушення прав людини, ще небачене з часів тоталітарних режимів, наявності), якби не три дуже важливих моменти: 1) таліби здійснюють експорт своїх ідей в інші країни, 2) вони в якості і найманців, і добровольців, і безправних рекрутів беруть активну участь у терористичній, антидержавної діяльності численних ісламістських угруповань у мусульманських країнах регіону, більше того, Афганістан, завдяки талібам, став центром міжнародного тероризму; 3) вони є головними і основними виробниками та експортерами рослинних наркотиків у світі. Саме наркотики - Фінансово-економічний фундамент талібського режиму. p> ущербність режим породжує збиткову економіку, яка базується на наркобізнесі. Економіка Афганістану, і в кращі часи не відрізнялася міццю і мала ярковираженний напівфеодальний характер, за більш ніж 20 років безперервних воєн була практично зруйнована. Знищені понад 200 тис. га посівних площ, загинули мільйони голів худоби, підірвані іригаційні споруди і стародавні канали водопостачання, виведені...