6. Оцінювання навичок учнів участі в дискусії на уроках із використанням технології інтерактивного навчання.

Уміння учнів дискутувати вчителю допоможе оцінити список позитивних і негативних моделей поведінки. На основі цього списку може скласти форму спостереження та оцінювання знань учнів. Д оцінювання можна вибрати кількох учнів у групі й окремих учасників дискусії.

Орієнтовані запитання до переліку моделей поведінки

1. Які навички й уміння вам необхідно розвинути в майбутньому?

2. Які конкретні уміння ви набули останнім часом?

3. Яких дій ви намагаєтесь навчитися? Можливості моделі поведінки учасників дискусії

1. Ініціювання: хтось пропонує завдання, визначає проблему та обговорює процедуру проведення дискусії.

2. Стимулювання: хтось надає інформацію, закликає до вираження своїх думок.

3. Інформування: хтось надає інформацію, реагує, стимулює до вираження своїх думок.

4. Пояснення: хтось пояснює непорозуміння , встановлює логічну послідовність розмови, пропонує реальні, вільні підходи до проблеми.

5. Підсумки: хтось узагальнює всі висловлені думки, пояснює зміст висловлювань інших.

6. Тлумачення: хтось привертає увагу до чиїхось висловлювань і намагається їх розтлумачити.

7. Пропозиція консенсусу: хтось запитує, наскільки група близько підійшла до рішення проблеми, і пропонує дійти висновків на основі загальної згоди.

8. Примирення: хтось намагається примирити протиріччя, в потрібний момент знімає напруження, підбадьорює до роботи менш активних товаришів.

9. Оцінювання: хтось запитує, наскільки група задоволена обговоренням проблеми, зосереджується на нормах поведінки в групі,пропонує альтернативні завдання.

10. Зрив: хтось намагається внести в роботу групи напруження.

11. Блокування: хтось змінює тему розмови ставить під сумнів можливості товаришів.

12. Напад: хтось дозволяє свої цинічні зауваження.

Планування: хтось створює плутанину, спеціально знаходить безвихідь.

7. Інтерактивні технології кооперативного навчання. Робота в парах.

Робота в парах застосовується і як окрема самостійна технологія, і як підготов¬чий етап до роботи в групах.

Ось деякі види діяльності для роботи в парах (які не рекомендуються для великих груп):

- діалоги з партнером;

- прості вправи "запитання-відповідь";

- короткотривалий (не довший хвилини) "мозковий штурм";

- взаємоперевірка письмового завдання;

- підготовка для формування більшої групи;

- будь-яка короткотривала робота, коли об'єднання в групи та організація праці (пересування парт, перехід учнів на інші місця) недоцільні та відволікають від виконання завдання.

Робота в парах дає можливість залучити учнів до інтерактивного спілкуван¬ня на короткий час з мінімальними технічними проблемами.

Для організації роботи в парах:

1. Запропонуйте учням завдання, поставте питання для невеличкої дис¬кусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте учням 1 -2 хвилини для обдумування ймовірних відповідей або рішень індивідуально.

2. Визначте, хто з них висловлюватиметься першим, запропонуйте обго¬ворити свої ідеї один з одним. Краще одразу визначити час на висловлення кожного в парі й на спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Учні мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Після того як час буде вичерпано, дайте кожній парі можливість представити результати роботи, обмінятися своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потреби це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

8. Інтерактивні технології кооперативного навчання. Ротаційні( змінювані) трійки. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовно¬му аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння та закріплення. Діяльність учнів у цьому разі подібна до роботи в парах.

Організація роботи змінних трійок:

1. Розробіть питання на допомогу учням з метою обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що по¬требують неоднозначної відповіді.

2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила і трійку праворуч, і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

3. Поставте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на перший, другий, третій. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 3 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка.

5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається з шістьма іншими учнями.