8. Завдання кримінологічної науки в сучасний період становлення України як незалежної держави.

Кримінологія - комплексна наука про закономірності злочинності та її окремі прояви, про особу злочинця, причини й умови, що породжують та обумовлюють злочинність і окремі злочинні посягання, а також про форми і методи соціального і нормативного впливу на них з метою контролю за цими негативними явищами.

Завдання кримінології

Найголовніше практичне завдання кримінології - виявляти шляхи стабілізації злочинності, зменшувати її розміри й небезпеку. Окремі найнебезпечніші й особливо поширені злочини потребують найпильнішої уваги.

На сучасному етапі розвитку нашої держави з’являються нові види злочинів — організована злочинність, що охоплює такі транснаціональні види злочинної діяльності, як незаконне вивезення сировини, наркобізнес, торгівля зброєю й людьми, злочинна корупція, екологічні злочини.

На подальший розвиток очікують такі нові напрями кримінології, як родинна (яку активно розроблюють на Заході в аспекті злочинів серед членів родини), екологічна, а також традиційні напрями кримінологічної характеристики злочинності молоді й неповнолітніх, насильницької злочинності.

Останніми роками кримінологи багато уваги приділяють проблемі серійних сексуально-насильницьких злочинів.

Основні завдання кримінології:

1. Філософське, соціологічне, психологічне осмислення злочинності, її природи, самої її суті.

2. Отримання достовірних даних про елементи, що є предметом кримінології.

3. Комплексний аналіз процесів і явищ, з якими пов'язані існування і відтворення злочинності, що детермінують злочинність.

4. Поглиблене вивчення особистості злочинця, виявлення і вивчення суперечностей і конфліктів, що призводять до виникнення та реалізації злочинних намірів, а також формування особи злочинця.

5. Розробка наукових рекомендацій, спрямованих на запобігання окремим видам і групам злочинів, щодо усунення або нейтралізації явищ, що спричинюють антисуспільну злочинну поведінку.

6. Наукова розробка заходів, пов’язаних з виявленням осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, вивчення цих осіб і вжиття дієвих профілактичних заходів впливу на них.

9. Загальна характеристика видів злочинності.

Насильницька злочинність проти життя і здоров'я - сукуп­ність умисних посягань, спрямованих на втручання у фізичну і психіч­ну цілісність жертви злочину з метою заподіяння їй смерті або ті­лесного ушкодження.

Злочини проти життя людини: умисне вбивство; умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при переви­щенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необ­хідних для затримання злочинця; вбивство через необережність; до­ведення до самогубства.

Злочини проти здоров'я людини: умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжко­сті тілесне ушкодження; умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання; умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; умисне легке тілесне ушкодження; побої і мордування; катування; необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження; по­гроза вбивством.

Інші злочини проти життя та здоров'я особи, передбачені ККУ, крім на­сильницького донорства, не пов'язані з насильством.

Злочини проти волі, честі та гідності особи: незаконне позбавлен­ня волі або викрадення людини; захоплення заручників; підміна дитини; торгівля людьми або інша незакон­на угода щодо людини; експлуатація дітей; незакон­не поміщення в психіатричний заклад.

Ці злочинні посягання завдають значної моральної шкоди, створюють негативний національ­ний або міжнародний резонанс, викликають неспокій і обурення гро­мадян щодо спроможності держави захистити їхні конституційні пра­ва і свободи.

Статева (сексуальна) злочинність - сукупність злочинів, спрямованих проти статевої свободи та статевої недоторканості, які вчинюються із застосуванням фізичного, психічного насильства або з використанням безпорадного стану потерпілої особи з метою задо­волення сексуальної потреби у природній або у збоченій формі.

Статеві злочини в структурі усієї злочинності становлять відносно невелику частку (від 0,2 до 0,3 %), однак при цьому характеризуються високим ступенем латентності. Най­більш розповсюдженим серед них є зґвалтування.

Статеві злочини можна віднести до високолатентних, де частка прихованих - майже 90 %, яким притаманні усі види латентності за способом утворення.

Корислива злочинність - злочини проти власності.

В основі виділення цієї злочинності - корисливий мотив - прагнення задовольнити матері­альні потреби, отримати майнову вигоду злочинним шляхом.

Родовий об'єкт - власність, предмет – майно (майнові права), корисливі мотиви та мета, умисна форма вини.

За способом їх вчинення розрізняють корисливі ненасильницькі та корисливі насильницькі злочини. Поза межами цих груп частково залишаються злочини, пов'язані зі знищенням майна, мотиви та способи вчинення яких можуть бути різними.

Злочини проти власності становлять майже 60 % від усієї злочин­ності. Найбільш поширеними корисливими ненасильницькими зло­чинами є крадіжки, а корисливими насильницькими - грабежі і розбої.

Економічна злочинність (злочинність у сфері економіки) - сукупність посягань, що вчиняються у сфері економічних відносин та спрямовані на отримання економічної (корисливої) вигоди.

При цьому способи їх вчинення можуть бути як насильницькими, так і не­насильницькими, а кваліфікація передбачається ККУ, розд. 6 «Злочини проти власності» та ККУ, розд. 7 «Злочини у сфері господарської діяльності».

Саме вони за­ймають найбільшу частку в структурі всієї зареєстрованої злочиннос­ті (майже 10 % злочинів, що висвітлюються у статистиці як діяння у сфері економіки, та 40 % посягань економічної спрямованості, що відбиваються в інших статистичних групах).

Не дивно, що саме ці посягання завдають значної шкоди: щорічно, збитки лише від зло­чинів, щодо яких справи розслідувалися службою боротьби з еконо­мічною злочинністю, становлять понад 5 млрд грн.

Екологічна злочинність - сукупність суспільно небезпечних діянь, які завдають шкоди навколишньому середовищу, а також життю та здоров'ю людей.

15 % території України перебуває у критичному екологічному стані.

Стан екологічної злочинності в країні характеризується зростанням показників та високим ступенем латентності порушень ЗУ про охорону природи. Рівень латентності цих зло­чинів сягає близько 95 %. Пояснити це можна недоліками в діяльності правоохоронних та судових органів, недостатнім контролем за дотри­манням вимог законодавства, корупцією тощо.

Злочини проти громадського порядку та моральності - їх скоєння призводить до порушення суспільного порядку і моральних основ держави.

Найбільш поширеним серед них є хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Необережна злочинність - складова частина загальної злочин­ності і містить сукупність передбачених чинним ККУ злочинів, вчинених у результаті злочинної самовпевнено­сті чи злочинної недбалості.

Ці злочини посягають на різні суспільні відносини і вчиняються у багатьох сферах діяльності людини: на ви­робництві при роботі з машинами, механізмами та іншим устаткуван­ням підвищеної небезпеки; при експлуатації різноманітних транспорт­них засобів; у господарській діяльності під час виконання будівельних, вибухових та інших небезпечних робіт; при поводженні з небезпечни­ми для здоров'я людини матеріалами і речовинами; при використанні і освоєнні природного середовища; у медичній і ветеринарній практи­ці; у різних сферах управлінської діяльності посадових осіб; у домаш­ньому господарстві громадян при користуванні технікою побутового характеру тощо.

Злочини проти гро­мадської безпеки - зокрема, створення злочинної організації; сприяння учасникам злочинних ор­ганізацій та укриття їх злочинної діяльності; бандитизм; терористич­ний акт; створення терористичної групи чи терористичної організації…

Коло злочинів проти громадської безпеки є широким та різноманітним, однак не всі вони охоплюються кримінально-правовою статистикою завдяки від­сутності злочинних проявів. Найбільше фіксується злочинів, пов'язаних з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або ви­буховими речовинами, завідомо неправдиве по­відомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, але за рівнем суспільної небезпечності, резонансності, жорстокості проявів, чисельності учасників, озброєності одне з перших місць серед цих злочинів займає бандитизм, який набув в Укра­їні значного поширення.

Злочини, пов'язані з наркоманією

Службова злочинність - у широкому значенні - вся сукупність злочинів, учинених службовими особами, у вузькому - сукупність злочинів, передбачених тільки ККУ, розд. 17 (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, служ­бове підроблення, службова недбалість, одержання хабара, давання хабара, провокація хабара).

Злочинність проти правосуддя

Злочинність у місцях позбавлення волі (карна злочинність) - має місце під час відбування покарання), іноді «пенітенціарною» злочинністю, до якої відносять сукупність злочинів, що вчиняються в місцях позбавлення волі. Цей різновид злочинності характеризується такими ознаками: специ­фічним місцем вчинення злочину (виправні установи, слідчі ізолятори тимчасового утримання); своєрідним суб'єктом злочину (тільки особи, позбавлені волі); його спрямованістю проти інших засуджених або проти осіб адміністративного персоналу установи.

Є складовою частиною реци­дивної злочинності.

Жіноча злочинність

Рецидивна злочинність

Організована злочинність

Професійна злочинність

Злочинність неповнолітніх