
- •Вивчення кримінальних справ і іншої офіційної документації за систематизованими запитниками. Загальна характеристика методу.
- •Види механізмів злочинної поведінки.
- •Віктимологічні аспекти злочинної поведінки.
- •Властивості злочинності.
- •Динаміка злочинності, як вона розраховується.
- •Економічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Завдання вивчення особистості злочинця.
- •Завдання кримінологічної науки в сучасний період становлення України як незалежної держави.
- •Загальна характеристика видів злочинності.
- •Загальна характеристика злочинності на сучасному етапі.
- •Загальна характеристика методик кримінологічних досліджень.(1)
- •Загальна характеристика показників злочинів.
- •Загально-соціальне попередження злочинності.
- •Загально-соціальне попередження злочинності. Його значення та співвідношення з спеціально-кримінологічним попередженням.
- •Застосування в кримінології анкетного методу.
- •Застосування в кримінології методу інтерв’ю і техніки його проведення.
- •1.1. Очне опитування - інтерв'ю - звичайна бесіда, яка передбачає прямий контакт поміж дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).
- •Зв’язок кримінологічної науки з кримінальним правом.
- •Зв’язок пияцтва і злочинності.
- •Злочинність неповнолітніх, її особливості.
- •Злочинність як історично-мінливе явище.
- •Злочинність як кримінально-правове явище.
- •Злочинність як соціальне і правове явище.
- •Злочинність як соціальне явище.
- •Історія розвитку кримінології в 20-30 роки в колишньому срср і в Україні.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинів.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності в залежності від об’єкту впливу.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності.
- •Класифікація злочинців.
- •Класифікація злочинності.
- •Класифікація негативних соціальних явищ, які детермінують злочинність.
- •Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет і система курсу.
- •Латентна злочинність.
- •Методика вивчення латентної злочинності.
- •Механізми злочинної поведінки, пов’язані з деформацією моральних і правових настанов.
- •Механізми поведінки злочинця, пов’язані з дефектами прийняття рішення.
- •Місце і роль особливостей особистості злочинця в механізмі конкретної злочинної поведінки.
- •Місце кримінології в системі суспільних наук.
- •Неналежні умови формування особистості злочинця.
- •Несприятливі умови формування особистості.
- •Ознаки злочинності.
- •Основні напрямки попередження злочинності серед неповнолітніх.
- •Особистість злочинця і злочинна особистість.
- •Особистість злочинця і суміжні поняття.
- •Особистість злочинця. Поняття.
- •Поняття детермінації і причинності в кримінології.
- •Поняття економічної злочинності.
- •Поняття злочинності.
- •Поняття конкретної життєвої ситуації та її роль в механізмі злочинної поведінки.
- •Поняття попередження злочинності, місце попередження в системі заходів боротьби зі злочинністю.
- •Поняття попередження злочинності.
- •Поняття причин злочинності.
- •Поняття професійної злочинності.
- •Поняття раннього і безпосереднього попередження злочинності.
- •Поняття та види організованої злочинності
- •Поняття та предмет кримінології як науки.
- •Попередження злочинності як системи.
- •Правові засади попередження злочинності.
- •Предмет кримінології як науки.
- •Принципи функціонування системи попередження злочинності.
- •Причини злочинності в Україні на сучасному етапі.
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Причини та умови організованої злочинності.
- •Проблеми визначення ціни злочинності.
- •Психологічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Рівень злочинності, як розраховується цей показник і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Рівні, на яких вивчаються причини злочинності.
- •Системний характер попередження злочинності.
- •Специфіка вивчення причинності в кримінології.
- •Спеціально-кримінологічне попередження злочинності.
- •Співвідношення злочинності і конкретного злочину.
- •Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця.
- •Структура злочинності, як вона розраховується і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Сучасний стан кримінологічної науки в Україні.
- •Характеристика механізмів злочинної поведінки, які пов’язані з деформацією потреб і інтересів.
- •Шляхи попередження організованої злочинності.
Шляхи попередження організованої злочинності.
Загальне попередження організованої злочинності
Практично всі заходи загального попередження злочинності стосуються і загального попередження організованої злочинності.
Слід лише враховувати при підготовці проектів нормативних правових актів і масштабних соціальних перетворень, проведення кримінологічних експертиз таких проектів наступне:
1. Оскільки такі проекти могли ініціюватися і лобіюватися кримінальними лідерами, важливо підбирати експертів не тільки з урахуванням їх професіоналізму та спеціалізації, але також реальної незалежності від прямих або непрямих впливів криміналітету з його капіталами і зв'язками, при проведенні кримінологічної експертизи необхідно звертати особливу увагу на виявлення обставин, які свідчать про тенденції самодетермінації організованої злочинності - прагненні зберегти та оптимізувати умови, сприятливі для кримінальної діяльності, взаємодії та легалізації різних злочинних формувань.
2. Слід забезпечувати публічне обговорення експертних висновків кримінологів з наданням останнім права та реальної можливості відстоювати свої висновки; необхідно брати до уваги результати лише кримінологічних експертиз, оплачених за рахунок коштів бюджетної системи. Це дозволить уникати залежності експертів від різного роду комерційних та інших недержавних структур.
Спеціальне попередження організованої злочинності
Тут перш за все важливо:
1. Не допускати ескалації соціального неблагополуччя до такої міри, яка продукує організовану злочинність.
2. Реагувати в передбаченому законом порядку на всі факти злочинів та інших порушень закону з вивченням їх можливого зв'язку з іншими злочинними діяннями, організованою злочинною діяльністю.
3. Встановлювати і припиняти зв'язку виявляються осіб, які вчиняють злочини і інші правопорушення, з іншими порушниками закону і організованими злочинними формуваннями, вживати заходів до заміщення негативних контактів на позитивні.
4. Попереджати і припиняти втягнення у злочинну та іншу суспільно небезпечну діяльність неповнолітніх, а також людей іншого віку, надавати соціальну допомогу тим, хто її потребує.
5. Попереджати і припиняти згуртування різних організованих злочинних формувань, організаційну діяльність кримінальних лідерів («сходки» і т. п.)
6. Не допускати кримінального контролю над територіями, об'єктами, соціальними групами.
7. Вводити форми надання населенню необхідних послуг, трудової зайнятості та інші, альтернативні кримінальним і «тіньовим».
8. Забезпечувати охорону привабливих для організованих злочинців об'єктів з урахуванням їх кримінального професіоналізму та інформаційно-технічної оснащеності.
Міжнародне співробітництво у попередженні організованої злочинності
Організована злочинність з часом має дедалі більш загрозливий характер - вона переступає рамки національних держав і набуває характеру транснаціональної організованої злочинності.
За останні роки на рівні ООН прийнято ряд документів, в яких сформульовані стратегічні принципи боротьби з організованою злочинністю. У них, зокрема, проаналізовано національне законодавство окремих країн щодо боротьби з організованою злочинністю і висловлені рекомендації стосовно підвищення його ефективності.
Було визнано за необхідне:
- домовитися між державами про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю, практикувати обмін інформацією між відповідними установами держав - сторін цих угод; надавати один одному взаємну правову допомогу;
- зміцнювати технічне співробітництво в різноманітних формах, розширювати консультативні послуги з метою обміну досвідом і новими досягненнями у боротьбі з організованою злочинністю;
- посилити митний, паспортний і транспортний контроль за незаконними міжнародними поставками товарів, які здійснюються організованими злочинними групами;
- створити або розширити банк даних на учасників транснаціональних організованих злочинних груп;
- закликати фінансові установи розширювати допомогу національним, регіональним і міжнародним програмам із запобігання організованої злочинності і боротьби з нею;
- надавати взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя;
- вважати за необхідне криміналізувати «змову» з наміром займатися організованою злочинною діяльністю, розглядаючи її (змову) як «участь (членство) в організованому злочинному угрупованні»;
- вести рішучу боротьбу з «відмиванням» грошей, здобутих злочинним шляхом;
- вживати заходи щодо обмеження банківської і комерційної таємниці;
- заохочувати в порядку, встановленому законом, виявлення підозрілих операцій і донесення про них; розширювати практику замороження або арешту активів, прибутків від злочинів, учинених за кордоном;
- прийняти більш дійові закони щодо боротьби з корупцією, яка значною мірою зумовлює діяльність організованих злочинних угруповань;
- зміцнювати інші механізми міжнародного співробітництва у протистоянні організованій злочинності.