76. Характеристика механізмів злочинної поведінки, які пов’язані з деформацією потреб і інтересів.

Мотиви злочину – різноманітні, як і причини, що їх породжують - зовнішні і внутрішні фактори та обставини, які, як правило, більш-менш тісно пов'язані з потребами особистості та можливостями їх задоволення.

Багатьом злочинам передує мотивація, пов'язана з деформованими, в т.ч. збоченими потребами особистості, переважанням корисливих або агресивних прагнень, егоїстичних інтересів.

Саме виникнення цієї потреби і служить початковим елементом розвитку кримінальних подій.

Яким же чином деформована або перекручена потреба породжує злочинну поведінку?

Найбільш поширений механізм: така потреба стикається з правовими і моральними заборонами: вона, як правило, не може бути задоволена правомірними засобами, а це тягне пошуки неправомірних шляхів і призводить у ряді випадків до злочинної поведінки

Зрозуміло, що в цьому механізмі бере участь також ряд інших психологічних елементів, що грають не менш значиму негативну роль - спотворені ціннісні орієнтації і дефекти правової свідомості, помилки в прийнятті рішень і недоліки вольових якостей особистості.

Якщо ж існують і діють досить сильні стримуючі фактори (наприклад, у сфері правосвідомості), то навіть деформовані (збочені) потреби не приведуть до антигромадської вчинку: вони будуть нейтралізовані і реалізуються в т.зв. заміщуючих діях (сублімація) або можуть змінитися в соціально сприятливому напрямку.

Усвідомлювані потреби контролюються системою ціннісних орієнтації і правосвідомістю особистості.

Задоволення збоченої суспільно небезпечної потреби злочинними ж засобами - це найбільш важкі і небезпечні злочини, злочини, які, як правило, здійснюються тривалий час, часто - організованою злочинною групою, і в найменшій мірі піддаються швидкій корекції і профілактиці і потребують від суспільства особливих зусиль і заходів для їх припинення.

В деяких випадках деформовані і навіть збочені потреби можуть бути задоволені законним шляхом.

Наприклад, пристрасть до накопичення не обов'язково задовольняти шляхом вчинення розкрадань: в художній літературі проходить ціла низка типів скнар і скнари, які більш-менш успішно досягають цієї ж мети правомірними засобами.

Прагнення панувати над людьми нерідко реалізується в авторитарному, брутальному ставленні з родичами (дітьми) або підлеглими, що не завжди створює порушення кримінально-правових заборон. Проте в цих випадках в поведінці суб'єкта межа дозволеного і недозволеного буває зазвичай вельми нестійкою, при наявності гострої, конфліктної ситуації ймовірність здійснення злочину з боку осіб, потреби яких деформовані, а тим більше носять збочений характер, залишається досить високою.

Прагнення до матеріального благополуччя, до самореалізації та самовираження в суспільстві, нормальна сексуальна потреба можуть стати джерелом злочинів тільки тоді, коли для задоволення таких потреб будуть використовуватися злочинні - суспільно небезпечні, нетерпимі суспільством засоби і способи задоволення цих потреб.

Для застосування таких незаконних коштів можуть бути 2 причини: (1) недоступність законних можливостей для задоволення потреб особистості або (2) спотворення її ціннісних орієнтації, морального і правової свідомості.

Незадоволення потреби здатне викликати різні наслідки.

Якщо мова йде про потреби, які забезпечують стабільність звичних, сформованих умов життя індивіда, то більшою частиною у суб'єкта настає психологічний стан апатії, депресії. Може виникнути відчуття, що сталася трагедія.

При незадоволенні ж потреб, пов'язаних з майбутніми планами, частіше виникає інший стан - фрустрація, яка може викликати озлоблення, роздратованість, неадекватність реакцій (деякі випадки хуліганства, грубого вандалізму і т. п. можуть бути розглянуті саме під таким кутом зору).

В силу особливостей взаємодії людей у малих соціальних групах, способу їх життя та поведінки, при реалізації нормальних потреб та інтересів можуть часом виникнути перешкоди, іноді вельми серйозні. На цьому ґрунті складаються неприязні стосунки і виникають конфлікти, що переростають у взаємну ворожнечу.

Як свідчать кримінологічні дослідження, в конкретних ситуаціях міжособистісної взаємодії, які безпосередньо передують насильницьким злочинам, велику роль відіграють негативні емоційні моменти, психологічні стреси. Виникають озлоблення (52%), гнів (10%), почуття помсти (20%), почуття ревнощів (3%) та ін.

Майже 1/3 чоловіків, засуджених за вбивство дружини, скоїли злочин у результаті її зради ( у т.ч. ½ - внаслідок систематичних зрад).

Характерні різновиди конфліктів:

а) конфлікт потреб (наприклад, між різними потребами членів сім'ї);

б) функціональний конфлікт, пов'язаний з недосягненням поставленої цілі (зокрема, через обмежені можливості);

в) інформаційний конфлікт, пов'язаний з браком знань про шляхи та засоби досягнення мети.

По суті при всіх цих конфліктах проблемна ситуація обмежує можливості суб'єкта.

Так, конфлікт потреб пов'язаний з тим, що не вистачає коштів для одночасного задоволення обох (всіх) потреб; інформаційні конфлікти відображають дефіцит знань про існуючі можливості, який (дефіцит) не можна в даний момент виконати.

Обмеження можливостей можуть бути не лише об'єктивними, але і суб'єктивними, притаманними особистості самого діючого суб'єкта.

Наприклад, прагнучи до любові, дружби, поваги, суб'єкт в силу своїх особистих якостей не користується взаємністю. Бажаючи підняти свій матеріальний рівень, громадянин, однак, не може отримати вище оплачувану роботу, так як не має необхідної кваліфікації. Розраховуючи на просування по службі, працівник не враховує, що його ділові якості нижче, ніж у інших співробітників.

У всіх цих випадках виникає конфлікт між потребами (інтересами) і можливостями, причому обмеженість цих можливостей пов'язана з особистістю самого даного суб'єкта.

Зрозуміло що такі конфлікти цілком розв'язні, але для цього потрібні інші кошти й часом великі зусилля: отримання необхідної освіти, наполеглива робота над собою, зміна лінії своєї поведінки і т п.

Не кожен на це вирішується, деякі віддають перевагу більш «простим» шляхам. Тут і починає функціонувати механізм злочинної поведінки.

Вибір незаконних засобів досягнення мети - головний елемент механізму злочинної поведінки.

Переступити поріг від задуму, прагнення до дії певними (соціально небезпечними, соціально несхвальними) засобами дозволить собі лише той, у кого відношення між потребами і засобами їх задоволення складається не на користь суспільства. Назване співвідношення - ключовий момент в оцінці властивостей особистості, в тому числі властивостей особистості злочинця.

Тип рішення, який приймає діючий суб'єкт, залежить у першу чергу від його світогляду, системи ціннісних орієнтації, рівня політичного морального, правової свідомості та інших якостей особистості.