75. Сучасний стан кримінологічної науки в Україні.

У кримінології часів СРСР домінував марксистський класовий підхід до вивчення злочинності, що розглядав це явище як наслідок в основному класових і суспільних суперечностей. Злочинність визна­валася обов'язковим атрибутом лише капіталістичного суспільства.

Незважаючи на це, в Україні проводились ґрунтовні прикладні дослідження таких українських кримінологів, як І. М. Даньшин, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінський, І. П. Лановенко, І. К. Туркевич.

Найбільш розробленими в теоретичному плані були розділи про особу злочинця, детермінацію та запобігання як злочинності в цілому, так і її окремим видам: розкраданню державного і суспільного майна, злочинам проти особи, крадіжкам, грабежам, розбоям; хуліганству; зло­чинам, пов'язаним з порушенням правил безпеки руху на автотранспор­ті; злочинам неповнолітніх і молоді; також досліджувалися проблеми взаємозв'язку алкоголізму, наркоманії із злочинною поведінкою.

Із набуттям незалежності українська кримінологія почала активно розвиватися.

У працях вищеназваних учених, а також професорів В. В. Голіни, О. Г. Кальмана, О. М. Костенка, О. М. Литвака, В. М. По­повича, В. О. Тулякова, В. І. Шакуна та ін. набули розвитку актуальні проблеми сьогодення: загальнотеоретичні і прикладні проблеми запо­бігання злочинності, економічній злочинності, методологічні пробле­ми пізнання злочинної поведінки на основі принципу натуралізму, зв'язку злочинності й урбанізації, тіньової економіки, віктимології.

Відомим в Україні та за її межами став створений у Харкові в 1995 Інститут вивчення проблем злочинності АПрН України.

На початку 21 ст. вітчизняна кримінологія мала значну базу нових знань та нових спеціалістів, вийшла на новий етап свого розвитку

Світова кримінологія

Наприкінці 20 - по­чатку 21 ст. увагу вчених було зосереджено на дослідженні таких проблем, як організована, у т.ч. транскордонна злочинність та її основні види - наркобізнес, торгівля людьми, нелегальна міграція, відмивання брудних грошей, корпоративна злочинність, злочини про­ти оточуючого середовища, сімейна кримінологія, злочини у сфері високих технологій, запобігання злочинності на основі оцінки ризику злочинних дій, пенітенціарна кримінологія, відновлювальна юстиція, зменшення можливостей вчинення злочинів, кримінологічні підходи до функціонування системи кримінальної юстиції, порівняльна кримі­нологія.

Кримінології новітнього часу притаманні міждисциплінарний підхід, розмаїття кримінологічних теорій.

На­укові розробки кримінологів знаходять своє втілення у роботі Комісії ООН із запобігання злочинності і кримінальної юстиції, що кожні 5 років проводить Конгреси ООН, на яких розробляються загально­світові стратегії протидії злочинності та її окремим видам.

Функціонує мережа кримінологічних науково-дослідних інститутів - Центр ООН з міжнародного попередження злочинності (СІСР, Відень), Міжрегіональний інститут ООН із дослі­джень злочинності і юстиції (Ц№КШ, Турин), Європейський інститут з попередження злочинності і контролю над нею (НЕШД, Гельсінкі).

Серед європейських інституцій вагому роль відіграє Європейський комітет з проблем злочинності (ЕССР), який розробляє проекти кон­венцій або кримінально-політичні рекомендації.

2001: Рішенням Ради Євро­пи засновано Європейську мережу запобігання злочин­ності (ЕСРМ) - ця структура сприяє державам в обміні інформацією, розповсюдженні даних щодо впровадження апробованих і ефективних стратегій запобігання окремим видам злочинності.

200: Створене Європейське товариство кримінологів, яке об'єднує осіб, що займа­ються вивченням, викладанням, практикою у царині кримінології, та підтримує науковий обмін і співробітництво кримінологів Європи задля поширення кримінологічних знань на європейському рівні.