74. Структура злочинності, як вона розраховується і яке має значення при аналізі злочинності.

Структура злочинності - питома вага і співвідношення різних видів злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період.

Вона визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності.

Завдяки цьому по­казнику виявляється будова злочинності, її внутрішній склад. Структура злочинності виражається у відсотках і характеризує її з якісного боку.

Від того, яка структура злочинності, має залежати і визначення головних напрямків боротьби з нею.

Показники структури злочинності:

1.1. Співвідношення тяжких, менш тяжких і малозначних злочинів.

1.2. Співвідношення умисних і необережних злочинів.

1.3. Співвідношення і питома вага груп злочинів, виходячи з диференціації по главах Особливої частини КК.

1.4. Питома вага і співвідношення 6-8 найбільш розповсюджених злочинів (наприклад, розкрадань, злочинів проти життя і здоров'я, хуліганства, крадіжок тощо).

1.5. Питома вага рецидивної, організованою, професійної, групової злочинності.

1.6. Питома вага злочинності неповнолітніх.

Структура злочинності може бути побудована за:

а) соціально-демографічними підставами - стать, вік, освіта, сімейний стан, рід занять, види населених пунктів, де вони постійно проживають, ступінь при­страсті до спиртного, наркотиків тощо.

За їх допомогою видається за можливе встановити:

- питому вагу чо­ловічої і жіночої злочинності;

- частку злочинів, учинених особами різних вікових груп (неповнолітніми, особами молодого віку, 30-40-літніми);

- частку злочинів, учинених неодруженими, сімейними;

- частку злочинів, учинених алкоголіками, наркоманами;

- частку злочинів, учинених жителями міст і сільської місцевості та ін.

б) кримінально-правовими підставами:

- за тяжкістю злочинів, тобто характером злочинності;

- за об'єктом злочинного посягання;

- за ступенем суспільної небезпечності злочинів;

- за формами вини і мотивами злочинної діяльності.

За їх допомогою видається за можливе встановити:

- питому вагу групової і рецидив­ної злочинності;

- частку найбільш поширених злочинів та ін.

в) кримінологічними підставами:

- різні галузі господарської діяльності, де вчинені злочини;

- характер міжособистісних стосунків між людьми (у сфері службових, сімейних, побутових відносин);

- домінуюча антисоціальна мотиваційна спрямованість особи злочинців (насильницькі, корисливі злочини);

- регіони країни, в яких вчинені зло­чини (визначається т. зв. «географія» злочинності, тобто її адміністративно-територіальне поширення).

Характер злочинності - визначається числом найбільш небезпечних (тяжких) злочинів у структурі злочинності, а також тим, яка характеристика особистостей тих, хто скоює злочини.

Т.ч., характер злочинності виявляється через її структуру. При цьому структура та характер злочинності не незмінні і залежать насамперед від історичних, політичних, суспільно-економічних умов життя суспільства (наприклад, від стану економіки та економічних характеристик конкретних територій - промислова, сільськогосподарська та ін., від стану міжнаціональних відносин, а також національних особливостей, традицій, звичаїв, традицій, від рівня міграції, вікового складу населення, його культури і т. п.), а також від змін у кримінальному законодавстві, стану правозастосовчої практики і т. д.