4. Властивості злочинності.

Зовнішні властивості злочинності – показують, як вона функціонує в суспільстві, зачіпає ті чи інші його структури:

1. Загальна розповсюдженість (масовість) злочинності – характеризує злочинність як такий об'єкт статистичного дослідження, властивості якого проявляються лише при спостереженні великого числа протиправних вчинків.

2. Мотивація злочинності – встановлюється шляхом виділення різних мотивів вчинених злочинів.

Найбільш розповсюджене виділення умисної та необережної злочинності.

3. Соціальна спрямованість злочинності

Злочинність існує в людському суспільстві, є реальністю суспільного життя.

Злочинність - форма соціальної поведінки людей, що порушує нормальне функціонування суспільного організму. Злочинність - не проста сума скоєних злочинів, а явище, що має свої закономірності існування, внутрішньо суперечливе, пов'язане з іншими соціальними явищами, які часто його визначають.

4. Суспільна небезпечність злочинності

З усіх порушень злочинність найбільш небезпечна для суспільства.

Злочинці - члени суспільства, які посягають на різні суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування суспільного організму.

5. Соціально-територіальна розповсюдженість.

6. Соціально-групова розповсюдженість – характеризує залучення до злочинності представників різних соціальних груп та прошарків населення.

7. Соціально-галузева розповсюдженість.

8. Соціально-об'єктна розповсюдженість - в кримінології виділяють наступні види злочинності:

- державна злочинність;

- злочинність проти людини, його прав, свобод, власності;

- злочинність проти суспільних інтересів;

- воєнна злочинність.

Внутрішні властивості злочинності:

1. Стійкість злочинності – як статистичний показник означає, що всі її закономірності повторюються з тим чи іншим ступенем регулярності.

Найочевидніший показник стійкості злочинності – рецидив злочинів.

2. Активність злочинності:

а) злочинцям вдається вчинити до їх викриття не один злочин;

б) злочинці не просто використовують зручні для вчинення злочину умови і обставини, а й свідомо роблять ці умови зручними для протиправної поведінки.

3. Організованість злочинності – складне явище, яке проявляється в організованих злочинах і організованій злочинності.

4. Іррегулярність злочинності – означає, що різні злочини, будучи елементами єдиної системи (статистичної сукупності), вчиняються незалежно один від одного.

5. Динаміка злочинності, як вона розраховується.

Динаміка злочинності - відображає рух злочинності у часі шляхом встановлення відношення рівня і структури злочинності теперішнього часу до її рівнів і структури за поперед­ні періоди.

Аналіз динамічних рядів злочинності слід провадити за тривалі проміжки часу. За такого підходу усувається вплив на стан злочинності випадкових обставин.

Соціальні обставини, що впливають на динаміку злочинності:

- зміна соціально-економічних умов життя суспільства;

- стан і характер тих соціальних явищ і процесів, які детермінують злочинність;

- демографічна ситуація, що склалася в країні (зростання рівня народжуваності або смертності населення, зміна його вікової структу­ри, активізація міграції громадян із інших країн);

- зміни кримінального законодавства (криміналізація - введення до КК нових складів злочинів або декриміналізація — скасування складів, що вже є, або часткова зміна їх конструкцій);

- стан і заходи ефективності правоохоронної і правозастосовної діяльності (підвищення або зниження активності органів кримінальної юстиції, недосконалість реєстрації злочинів і т. ін.)

Види аналізу злочинності в динаміці:

1. Поточний аналіз - зіставлення даних про злочинність за рік з даними за попередні роки.

2. Систематичний аналіз - злочинність аналізується послідовно по роках, при цьому виділяються тимчасові періоди (5-річні, 10-річні) або періоди, які відповідають певним етапам розвитку суспільства, - перебудови, реформ.

3. Аналіз сезонних коливань злочинності, якщо в ньому є необхідність - наприклад, для курортних місць, туристичних центрів, поселень з припливом сезонних працівників.

Зміни що відбуваються в суспільстві автоматично не тягнуть негайних змін злочинності.

Але якщо в наявності різка зміна чисельності і складу населення, наприклад, під впливом інтенсивного промислового освоєння регіону або активної міграції населення з інших місць, то зміни в злочинності наступають швидко.

Якщо ж мова йде про поступову зміну соціально-економічних умов, суспільної психології, то в цьому випадку зміни злочинності фіксуються після закінчення року, а частіше - більш тривалого часу. Це вимагає проведення і поточного, і систематичного аналізу злочинності.

При вивченні злочинності в динаміці обчислюються

Темпи приросту - загальний термін, що застосовується у випадках і зростання, і зниження злочинності.

Якщо, наприклад, число злочинів знизилася на 10%, перед зазначенням відсотків ставиться знак «-».

Темп приросту виражається у % і показує, на скільки %-ів збільшилася чи зменшилася кількість зареєстрованих злочинів або інше число в порівнянні з базовим.

Прийоми, що практикуються:

1. Використання базисних показників динаміки - дані за ряд років весь час зіставляються з постійним базисом - даними в початковому періоді аналізу, у першому році аналізованого періоду. Вказується: «Приріст до ... р.,%».

Цей прийом більш широко застосовується на практиці при аналізі злочинності за тривалий період, оскільки він більшою мірою забезпечує порівнянність відносних показників - відсотків, які відображають те, як співвідноситься злочинність наступних років з першим роком аналізованого періоду.

У цьому випадку постійно за 100% приймаються дані першого року. Отже, абсолютне значення 1% залишається незмінним.

Наприклад, при порівнянні зареєстрованих злочинів у Росії з постійною базою - даними 1990 видно, що в 1993 їх число зросло на 52%, в 1995 р. - на 49,8%. Але це не означає, що в 1993-1995 відбувалося послідовне зниження злочинності. У 1994 в порівнянні з 1993 кількість зареєстрованих злочинів дійсно знизилося на 6%, але в 1995 р. в порівнянні з 1994 р. вона збільшилася на 4,7%, хоча і досягло рівня 1993.

2. Використання ланцюгових показників динаміки - проводиться порівняння даних кожного року з попереднім. Вказується: «Приріст до попереднього року,%».

Ще один приклад: після 2001 в Росії різко зменшилась кількість виявлених осіб, що вчинили злочин. У зв'язку з цим слід проаналізувати, які події 2001 -2004 могли вплинути на істотну зміну динаміки зазначених показників.

У грудні 2001 був прийнятий Кримінально-процесуальний кодекс РФ. Потім, до грудня 2003, додатково був прийнятий ряд федеральних законів, які вносили до КПК РФ зміни та доповнення. Крім того, у 2003 зміни вніс Конституційний Суд РФ. Крім того, в КПК РФ вперше з'явилася глава про кримінально-процесуальних імунітети - практично законний порядок виведення з-під кримінальної відповідальності і покарання широкого кола осіб, які займають вищі посади в державі.

Т.ч., при аналізі динаміки злочинності і різних її проявів важливо одночасно дослідити зміни законодавства про боротьбу з злочинністю, а також їх вплив на реєстрацію злочинних проявів і на більш широкі аспекти реагування на ці зміни.