55. Поняття раннього і безпосереднього попередження злочинності.

Етапи спеціально-кримінологічного попередження злочинності:

1. Раннє попередження злочинності - усунення, нейтралізація процесів детермінації, причинності злочинності до породження ними негативних соціальних відхилень, закономірно попередніх злочинної поведінки.

Це своєчасне виявлення та ефективне вирішення тих проблем, що виникають, протиріч, які закономірно пов'язані саме з злочинною поведінкою.

Наприклад, відома підвищена криміногенність міграції. При розширенні припливу іммігрантів важливо надання їм підвищеної уваги. Причому як в плані надання їм належної соціально-економічної, психологічної підтримки, так і в аспекті ознайомлення їх з діючими в регіоні нормативно-правовими актами, шляхом створення системи соціального контролю в місцях їх компактного перебування.

2. Безпосереднє попередження злочинності - усунення, нейтралізація процесів детермінації, причинності злочинності на етапі переростання негативних соціальних відхилень у злочинність.

Наприклад, вплив на «сірий» сектор тіньової економіки (її «чорний» сектор - економічна злочинність). Прямий товарообмін, здійснення економічної діяльності без реєстрації органічно пов'язані з ухиленням від сплати податків, нерідко з такими порушеннями спеціальних правил, які спричиняють і смертельний результат.

3. Попередження самодетермінації злочинності - попередження несприятливих змін злочинності під впливом її власних характеристик.

Механізм такої зміни буває різний:

1) прямий вплив шляхом залучення до злочинність все нових осіб, підвищення кримінального професіоналізму, активності і т. п.;

2) вплив через соціальне середовище, в якому спочатку наступають небажані зміни (наприклад, зміни законодавства, системи контролю під впливом лобіювання злочинного інтересу), а потім ці чинники зумовлюють розширення злочинної діяльності та зростання злочинності.

Важливу роль у самодетермінації злочинності грають організована і професійна злочинність.

Взагалі ж процеси детермінації змін злочинності відбуваються в результаті взаємодії детермінації злочинності суспільством і її самодетермінації.

Т.ч., при попередженні самодетермінації злочинності мова йде про усунення, нейтралізації тих процесів детермінації і причинності злочинності, які породжуються самою злочинністю, в т.ч. цілеспрямовано регулюються професійними та організованими злочинцями.

56. Поняття та види організованої злочинності

Організована злочинність не вписується в рамки групової і реци­дивної злочинності, що відомі вітчизняному кримінальному ЗУ. За своєю суттю - це таке вкрай негативне самостійне явище, як злиття різних видів злочинів у єдину діяльність. Окремі суспільно небезпечні діяння при цьому - лише певні операції більш складної злочинної діяльності. Тут мова йде про систему багаторівневих, стій­ких злочинних зв'язків, які призводять до концентрації суспільно не­безпечних діянь.

Організована злочинна діяльність існує в Україні в галузі економі­ки, фінансово-банківській справі, зовнішньоекономічній торгівлі, під­пільному виготовленні і збуті спирто-горілчаних виробів, наркобізнесі тощо.

Організована злочинність - згуртування кримінального середовища в масштабі пев­ного регіону, окремої галузі господарства (її виробничих об'єднань) або в деяких сферах управління шляхом утворення стійких, згуртованих, ієрархічно побудованих злочинних угруповань (співтовариств), зорієнтованих на тривалу спільну злочинну діяльність з метою здо­бування постійних значних доходів, часто із замаскованим викорис­танням економічних і організаційних структур, а також корумпованих елементів державного апарату.

Ознаки організованої злочинності

1. Наявність об'єднань осіб для систематичного заняття злочинами.

Суб'єкти організованої злочинності - члени організо­ваних злочинних угруповань (злочинні групи та злочинні організації). Їм притаманні:

а) значний склад - це не проста група осіб, а своєрідне ієрархічно побудоване злочинне об'єднання;

б) стійкість, згуртованість, розподіл ролей між їхніми чле­нами;

в) зорієнтованість на спільну тривалу злочинну діяльність, її пла­нування, розподіл сфер впливу;

г) наявність систем захисту від держав­ного і соціального контролю;

ґ) інформаційна і технічна забезпече­ність.

2. Стрижень економічної злочинності - корислива мотивація поведінки окремих осіб і соціальних груп.

Систематичне порушення закону переслідує головну мету - збагачення, накопичення капіталу.

Скнарість, жадібність, жага збагачення, порушення загальновизнаних принципів розподілу націо­нального доходу штовхає їх на пошук різних неправомірних засобів для задоволення своїх підвищених зазіхань, на оволодіння непомірни­ми багатствами.

Мета організованої злочинності - в отриманні за будь-яку ціну постійної значної наживи.

Незважаючи на переважну корисну спрямованість організованої злочинності, вона разом з тим нерідко межує з насиллям, найбільш тяжкими його формами — вбивствами, завданням тілесних ушкоджень, вимаганням, незаконним позбавленням волі, тощо.

Насилля стає при цьому свого роду прийомом у конкурентній боротьбі злочинних груп між собою, заходом залякування і фізичного усунення «небажаних людей», свідків, журналістів, політичних діячів.

Члени багатьох орга­нізованих злочинних груп, як показує практика, добре озброєні. Вони за першої ж необхідності готові скористатися будь-якою зброєю, яка в них є.

3. Корупція - система певних відносин, заснованих на протиправних і інших угодах посадових осіб на шкоду державним та громадським інтересам.

Мотиви їх можуть бути різними. Звідси і різні форми корупції.

Організовані злочинні угруповання не можуть існувати без широкої корупції представників державних, господарських, контролюючих органів. У цьому випадку йдеться не про співучасть останніх у конкретному злочині, а про потенційну можливість чинити дії або утриматися від дій, вигідних учасникам цих зло­чинних угруповань, про непряме сприяння їм, прихильне до них ставлення.

В останні роки корупція стала масовим явищем, чому сприяли багато факторів, в тому числі масовий відхід службовців в комерційні структури. Створилася ситуація, при якій взагалі проблематично говорити про будь-якої державної або комерційної таємниці. Все продається і купується через систему особистих зв'язків. Говорячи про корупцію, необхідно вирішити одне принципове питання: хто керує злочинними групами - чиновники або професійні злочинці?

Види злочинних об'єднань

1. Проста організована група

Відносно проста форма об'єднання злочинців чисельністю 2-4 чоловіки.

У такі групи об'єднуються розкрадачі, шахраї, квартирні злодії, грабіжники.

В них немає складної структури, суворої підпорядкованості, чітко вираженого лідера.

2. Структурна організована група

Порівняно з простою організованою групою відрізняється більшою стійкістю, ієрархічністю, дотриманням принципу єдиноначальності. Чисельність таких груп — 5-10 і більше осіб.

Злочинна діяльність носить постійний характер, частіше це вчинення майнових злочинів або діянь, пов'язаних з насиллям, але метою яких є одержання прибутків. Лідер такої групи визначає напрямок її дій, планує та готує злочини, розподіляє між учасниками ролі.

Для забезпечення своєї діяльності структурна організована група взаємодіє з іншими кримінальними елементами, зокрема з особами, які займаються підробкою документів, скупкою краденого тощо.

Такі групи вчиняють крадіжки з квартир, автомобілів, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання, займаються контрабандою. Корумпованих зв'язків у них, як правило, немає.

3. Організоване злочинне угруповання

Багаточисельне об'єднання, до якого входять десятки, а то й сотні осіб, котрі активно займаються злочинною діяльністю.

Рівень організованості у загальній масі таких угруповань нижчий, ніж в бандах і мафіозних об'єднаннях, хоча наявність дисципліни, ієрархії, підпорядкованості притаманні їм. У них існує керівна ланка з лідерів, котрі посвятили себе злочинній діяльності і визначають її напрямок. За ними стоїть основна маса конкретних виконавців «бойовиків» з певною кримінальною направленістю. Це злочинне угруповання не є монолітним, до його складу входить багато груп різного рівня організованості, чисельністю 5-10 осіб. Вони не лише вчинюють злочини, але й постійно контролюють певну територію (збір данини, вимагання тощо). Часто їх лідери, зібравши достатню суму грошей, вступають у сферу легального бізнесу, поступово переростаючи у мафіозне об'єднання.

4. Банда

Форма організованої злочинності, що полягає у створенні озброєної групи для вчинення злочинів, пов'язаних з нападами на державні та громадські організації, окремих громадян.

Відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, оскільки застосування зброї - обов'язкова її ознака.

Банди відрізняються високим рівнем організованості та беззаперечним підпорядкуванням ватажку.

Функціонують самостійно, а результатами їх злочинів зазвичай є здобуття грошей, валюти, зброї, антикваріату та інших цінностей.

5. Мафіозне об'єднання

Злочинне угруповання, яке за ступенем організованості та характером діяльності вийшло за межі власного формування і поєднує як протиправні, так і легальні форми діяльності, впливаючи на державну політику і напрями соціального-економічно-го розвитку.

Поєднує протиправну і легальну діяльність, використовує недоліків економіко-правової системи для одержання незаконних прибутків або присвоєння певних адміністративних повноважень, можливість впливу на органи влади.

Завжди має прикриття у вигляді різних комерційних структур, які слугують всякого роду аферам та відмиванню «брудних» грошей, а також тісним корумпованим зв'язкам з представниками органів влади та управління.

Для забезпечення захисних функцій вони залучають інші злочинні угруповання. Очолюють мафіозні синдикати кілька чоловік, котрі займають, як правило, однакове положення. Побіля них гуртуються від десятка до сотень членів, які за необхідності залучаються за плату для виконання конкретної «роботи».

Загальні риси мафіозних об'єднань: їх діяльність носить сталий характер і відбувається на постійній основі; вона завжди має форму нелегального бізнесу та пов'язана з наданням певних товарів і послуг; кінцева мета мафіозних синдикатів — отримання величезних прибутків, що досягається шляхом встановлення контролю над окремими сферами суспільного життя (монополізація відповідних ринків і проникнення за допомогою корупції до органів влади і управління).

Види організованої злочинності

До видів злочинної діяльності організованої злочинності відносяться: рекет, викрадення людей в корисних цілях, збагачення від торгівлі людьми, збут наркотичних речовин.

Класифікувати організовану злочинність можна:

а) за її спрямованістю - загальнокримінальної спрямованості, економічної спрямованості;

б) за сферою - у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у фінансово-кредитній системі, у сфері приватизації, у паливно-енергетичному комплексі, у системі АПК, у металургійній промисловості,….

в) за рівнем глобалізації – локальна, транснаціональна, …

Та ін.

На сьогодні організована злочинність стала явищем політичним - вона має за мету увійти до вищих ешелонів державних структур, для того щоб мати значний реальний вплив на рішення і приймати вигідні тільки їм законодавчі акти. Відбувається поєднання кримінального світу з державними органами.