
- •Вивчення кримінальних справ і іншої офіційної документації за систематизованими запитниками. Загальна характеристика методу.
- •Види механізмів злочинної поведінки.
- •Віктимологічні аспекти злочинної поведінки.
- •Властивості злочинності.
- •Динаміка злочинності, як вона розраховується.
- •Економічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Завдання вивчення особистості злочинця.
- •Завдання кримінологічної науки в сучасний період становлення України як незалежної держави.
- •Загальна характеристика видів злочинності.
- •Загальна характеристика злочинності на сучасному етапі.
- •Загальна характеристика методик кримінологічних досліджень.(1)
- •Загальна характеристика показників злочинів.
- •Загально-соціальне попередження злочинності.
- •Загально-соціальне попередження злочинності. Його значення та співвідношення з спеціально-кримінологічним попередженням.
- •Застосування в кримінології анкетного методу.
- •Застосування в кримінології методу інтерв’ю і техніки його проведення.
- •1.1. Очне опитування - інтерв'ю - звичайна бесіда, яка передбачає прямий контакт поміж дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).
- •Зв’язок кримінологічної науки з кримінальним правом.
- •Зв’язок пияцтва і злочинності.
- •Злочинність неповнолітніх, її особливості.
- •Злочинність як історично-мінливе явище.
- •Злочинність як кримінально-правове явище.
- •Злочинність як соціальне і правове явище.
- •Злочинність як соціальне явище.
- •Історія розвитку кримінології в 20-30 роки в колишньому срср і в Україні.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинів.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності в залежності від об’єкту впливу.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності.
- •Класифікація злочинців.
- •Класифікація злочинності.
- •Класифікація негативних соціальних явищ, які детермінують злочинність.
- •Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет і система курсу.
- •Латентна злочинність.
- •Методика вивчення латентної злочинності.
- •Механізми злочинної поведінки, пов’язані з деформацією моральних і правових настанов.
- •Механізми поведінки злочинця, пов’язані з дефектами прийняття рішення.
- •Місце і роль особливостей особистості злочинця в механізмі конкретної злочинної поведінки.
- •Місце кримінології в системі суспільних наук.
- •Неналежні умови формування особистості злочинця.
- •Несприятливі умови формування особистості.
- •Ознаки злочинності.
- •Основні напрямки попередження злочинності серед неповнолітніх.
- •Особистість злочинця і злочинна особистість.
- •Особистість злочинця і суміжні поняття.
- •Особистість злочинця. Поняття.
- •Поняття детермінації і причинності в кримінології.
- •Поняття економічної злочинності.
- •Поняття злочинності.
- •Поняття конкретної життєвої ситуації та її роль в механізмі злочинної поведінки.
- •Поняття попередження злочинності, місце попередження в системі заходів боротьби зі злочинністю.
- •Поняття попередження злочинності.
- •Поняття причин злочинності.
- •Поняття професійної злочинності.
- •Поняття раннього і безпосереднього попередження злочинності.
- •Поняття та види організованої злочинності
- •Поняття та предмет кримінології як науки.
- •Попередження злочинності як системи.
- •Правові засади попередження злочинності.
- •Предмет кримінології як науки.
- •Принципи функціонування системи попередження злочинності.
- •Причини злочинності в Україні на сучасному етапі.
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Причини та умови організованої злочинності.
- •Проблеми визначення ціни злочинності.
- •Психологічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Рівень злочинності, як розраховується цей показник і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Рівні, на яких вивчаються причини злочинності.
- •Системний характер попередження злочинності.
- •Специфіка вивчення причинності в кримінології.
- •Спеціально-кримінологічне попередження злочинності.
- •Співвідношення злочинності і конкретного злочину.
- •Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця.
- •Структура злочинності, як вона розраховується і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Сучасний стан кримінологічної науки в Україні.
- •Характеристика механізмів злочинної поведінки, які пов’язані з деформацією потреб і інтересів.
- •Шляхи попередження організованої злочинності.
Поняття попередження злочинності, місце попередження в системі заходів боротьби зі злочинністю.
Поняття попередження злочинності.
Взагалі по відношенню до протистояння злочинності вживається безліч термінів.
У кримінологічній та іншій спеціальної літератури, а також в офіційних документах і публіцистичних матеріалах зустрічаються поняття: «кримінальна політика», «боротьба зі злочинністю», «війна», «контроль», «протидія злочинності», «попередження», «профілактика», «управлінське вплив на злочинність» та інші.
До сих пір кожне з цих понять викликає наукові суперечки і не може оцінюватися як досить певне чи принаймні однозначне. Це створює значні складності як у з'ясуванні змісту того, про що йде мова в конкретному випадку, так і в практичній діяльності.
Боротьба зі злочинністю - складна системна діяльність, єдність 3-ох наступних підсистем:
1. Загальна організація боротьби.
2. Попередження злочинності.
3. Правоохоронна діяльність.
Це одна зі сфер соціального управління, що забезпечує вплив:
а) на причини і умови, що породжують злочини та злочинність, що впливають на їх розвиток;
б) на саму злочинність з метою попередження і припинення її самодетермінації, недопущення рецидиву злочинів.
Боротьба зі злочинністю - активне зіткнення суспільства і злочинності в цілях забезпечення панування закону і охоронюваних ним інтересів, цінностей, норм поведінки, це цілеспрямована наступальна діяльність суспільства на саму злочинність, її причини та умови.
Г. А. Аванесов: В систему боротьби зі злочинністю входять: розкриття злочинів і розшук злочинців, розслідування злочинів, призначення та виконання покарання, прокурорський нагляд за всією цією діяльністю, а також забезпечення законності у даній сфері. Сюди, таким чином, вливаються профілактика, запобігання та припинення злочинів. Попередження злочинності - цілеспрямований вплив держави, суспільства, ФО та ЮО на процеси детермінації і причинності злочинності з метою недопущення залучення в злочинність нових осіб, вчинення нових кримінальних діянь, розширення криміналізації суспільних відносин.
Термін попередження злочинності не є безперечним хоча б тому, що не можна попередити вже наявне, а злочинність - це те, що вже є.
Термін безумовно вразливий, але він увійшов у науковий обіг. Головне в ньому - акцент на причинність і детермінацію злочинності, на утримання людей від злочинів.
Поряд з терміном попередження часто вживаються інші: «профілактика», «запобігання», «припинення».
Одні автори трактують поняття попередження і профілактика як синоніми, інші розглядають профілактику як частину попередження, відносячи до останнього також запобігання і припинення злочинів.
Запобігання - своєчасне виявлення фактів задуманій злочинів, приготування до їх вчинення.
Припинення - реагування на злочинну поведінку, що вже розпочалась, і перш за все на стадії готування до злочину.
У цьому сенсі запобігання і припинення є як би містком між попередженням або профілактикою та правоохоронної діяльністю.
Запобігання і припинення злочинів бувають навіть ближче до правоохоронної діяльності, оскільки належать до таких стадій механізму злочинної поведінки, як прийняття рішення про злочин, його планування, підготовка і почалося виконання рішення.
Значення, яке має попередження злочинів і злочинності в цілому.
Дозволяє не допускати масової кримінальної поведінки з усіма його негативними наслідками.
Зокрема, дозволяє попереджувати відчуження суб'єктів злочинів від ціннісно-нормативної системи суспільства і держави, розрив соціально корисних зв'язків злочинців при їх ізоляції від суспільства або переважному замиканні на кримінальній і деморалізованою середовищу під час ведення антигромадського способу життя, при пошуках джерел доходу і т. п .
Якщо людина соціалізована в рамках кримінального суспільства, існуючих в ньому відносин і правил поведінки, їй вкрай важко утвердитися і успішно вирішувати свої проблеми в офіційному суспільстві і державі з його нормативно-правовою системою.
У суспільстві з високим рівнем злочинності величезні кошти витрачаються на системи охорони людей, майна, громадського порядку, на забезпечення системи викриття і покарання численних злочинців. І все менше коштів залишається на своєчасне надання соціальної допомоги нужденним у ній дітям, сім'ям, які мають дітей, іншим суб'єктам, на освіту і культуру.
В результаті створюється замкнене коло: така ситуація призводить до становлення на злочинний шлях все нових і нових людей і до розширення правоохоронної системи, витрат на неї усе більш масштабних коштів.
Не можна забувати, що правоохоронна діяльність здійснюється тоді, коли вже є десятки тисяч покалічених і убитих, матеріальний збиток обчислюється величезними цифрами. А попереджувальна діяльність спрямована на те, щоб цього не допустити.
Значення попередження злочинів відзначали ще Платон і Арістотель, Монтеск'є і Беккаріа, Вольтер і К. Маркс, інші мислителі
Чезаре Беккаріа: Краще попереджати злочини, ніж карати за них. Це становить мету будь-якого хорошого законодавства, яке, по суті, є мистецтвом вести людей до найвищого щастя чи на можливо меншому нещастя, якщо міркувати з точки зору співвідношення добра і зла в нашому житті.