48. Поняття економічної злочинності.

У вітчизняній кримінологічній літературі питання про економічну злочинність було поставлене на початку 1970-х - тоді почали застосовуватися такі терміни, як «злочини у сфері економіки», «економічні злочини», «економічний саботаж», «безгосподарність», «марнотратство», «корупція», «відмивання «брудних» грошей» тощо.

Поняття «економічні злочини» і «злочини в сфері економіки» найчастіше розглядаються як тотожні.

O. M. Яковлев:

Економічні злочини (розкрадання, крадіжки, хабарництво, приписки тощо) - це злочини корисливі, майнові і, разом з тим, це злочини у сфері економіки.

Економічна злочинність - сукупність корисливих зазіхань на власність, порядок управління народним господарством, що вчинюються особами, які займають певні соціальні позиції в структурі економіки та виконують повноваження, пов'язані з цими позиціями.

Підстава для поєднання цих злочинів - їх зв'язок із конкретними особливостями економічного та господарського механізму.

В. M. Єсіпов:

Економічна злочинність – злочинні діяння, спрямовані на досягнення економічного результату протиправним шляхом суб'єктами господарської діяльності.

Основні зусилля вчених, які досліджували це явище, були спрямовані на пошуки суб'єкта і об'єкта економічних посягань.

Якщо за радянських часів звертали увагу на осіб, які посідають високе соціальне становище і вчиняють злочини у процесі своєї професійної діяльності, то для більшості сучасних визначень економічної злочинності характерним є те, що в них відсутній суб'єкт.

Економічні злочини вчинюються підприємцями проти конкурентів (порушення правил конкурентної боротьби, промислове шпигунство), окремими підприємцями проти держави (незаконне одержання державного кредиту) або кількома підприємцями спільно проти економічної системи (недотримання правил конкуренції), а також проти суспільства в цілому (екологічні злочини).

Економічні злочини не можна ототожнювати з таким складним поняттям як «тіньова економіка».

Тіньова економіка включає всю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту.

До тяжких економічних злочинів законодавство країн з розвинутою ринковою економікою відносить різні порушення правил вільної конкуренції.

Економічні злочини (економічна злочинність, злочинність у сфері економіки) - сукупність посягань, що вчиняються у сфері економічних відносин та спрямовані на отримання економічної (корисливої) вигоди.

Способи їх вчинення можуть бути як насильницькими, так і не­насильницькими, а кваліфікація передбачається ККУ, розд. 6 «Злочини проти власності» та ККУ, розд. 7 «Злочини у сфері господарської діяльності».

Економічні злочини відзначаються поширеністю - саме вони за­ймають найбільшу частку в структурі всієї зареєстрованої злочиннос­ті (майже 10% злочинів, що висвітлюються у статистиці як діяння у сфері економіки, та 40% посягань економічної спрямованості, що відбиваються в інших статистичних групах).

Не дивно, що саме ці посягання завдають значної шкоди: щорічно збитки лише від зло­чинів, щодо яких справи розслідувалися службою боротьби з еконо­мічною злочинністю, становлять понад 5 млрд. грн.

У структурі злочинів економічної спрямованості 1/3 станов­лять посягання проти власності, до 20% - злочини у сфері господар­ської діяльності, і майже ½ - злочинні дії з використанням службових повноважень.

При цьому статистика фіксує тенденцію до зростання тяжкості цих посягань: зараз до 40% злочинів цього виду належать до категорії тяжких.

Тривалий час вважалося, що економічна злочинність - злочинність без фізичних жертв, оскільки вона не має насильницького характеру.

Але дослідження показали, що одним із масових видів економічної злочинності є свідоме порушення техніки безпеки та законів про охорону здоров'я й навколишнього середовища. За оцінками вчених, наслідки таких порушень в кілька разів перевищують смертність від насильницької злочинності.

Отже, крім матеріальної, економічною злочинністю завдається значна фізична шкода, підрахувати яку зараз важко.

Західні кримінологи вказують і на велику моральну шкоду від економічної злочинності, що руйнує існуючу систему соціальних цінностей, віру в справедливість державних інституцій та підприємницьких структур.

Ознаки економічної злочинності

1. Охоплює різні зловживання суб'єкгів господарювання, що посягають на порядок управління економікою.

2. Реалізується у процесі професійної діяльності суб'єктів господарювання.

3. Спричиняє істотну матеріальну, фізичну і моральну шкоду суспільству та окремим громадянам.

4. Складається із множинності епізодів злочинів.

5. Вчиняється як ФО, так і ЮО.

6. Створює складність персональної ідентифікації як злочинця, так і жертв економічних злочинів.

7. Характеризується високою латентністю.

Економічна злочинність - це явище, що:

а) властиве будь-якій державі та виникає в результаті високоінтелектуальної злочинної діяльності осіб з метою незаконного спрямування частини економічних ресурсів на свою користь;

б) у країнах з низьким рівнем ринкових відносин їй додатково сприяє невідповідність законодавчої бази економічним реаліям;

в) виникає у сфері управління державним чи приватним майном і пов'язана з використанням службового становища з корисливими намірами;

г) стримує розвиток ринкових відносин, вільної конкуренції, а у кінцевому підсумку - підриває основи економічної безпеки держави;

ґ) стимулює «тіньовий» капітал, корупцію та організовану злочинність;

д) викликає соціальну нестабільність, зневіру законослухняних громадян у спроможність держави захистити їх інтереси.