- •Вивчення кримінальних справ і іншої офіційної документації за систематизованими запитниками. Загальна характеристика методу.
- •Види механізмів злочинної поведінки.
- •Віктимологічні аспекти злочинної поведінки.
- •Властивості злочинності.
- •Динаміка злочинності, як вона розраховується.
- •Економічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Завдання вивчення особистості злочинця.
- •Завдання кримінологічної науки в сучасний період становлення України як незалежної держави.
- •Загальна характеристика видів злочинності.
- •Загальна характеристика злочинності на сучасному етапі.
- •Загальна характеристика методик кримінологічних досліджень.(1)
- •Загальна характеристика показників злочинів.
- •Загально-соціальне попередження злочинності.
- •Загально-соціальне попередження злочинності. Його значення та співвідношення з спеціально-кримінологічним попередженням.
- •Застосування в кримінології анкетного методу.
- •Застосування в кримінології методу інтерв’ю і техніки його проведення.
- •1.1. Очне опитування - інтерв'ю - звичайна бесіда, яка передбачає прямий контакт поміж дослідником (інтерв'юером) і опитуваним (респондентом).
- •Зв’язок кримінологічної науки з кримінальним правом.
- •Зв’язок пияцтва і злочинності.
- •Злочинність неповнолітніх, її особливості.
- •Злочинність як історично-мінливе явище.
- •Злочинність як кримінально-правове явище.
- •Злочинність як соціальне і правове явище.
- •Злочинність як соціальне явище.
- •Історія розвитку кримінології в 20-30 роки в колишньому срср і в Україні.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинів.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності в залежності від об’єкту впливу.
- •Класифікація заходів по попередженню злочинності.
- •Класифікація злочинців.
- •Класифікація злочинності.
- •Класифікація негативних соціальних явищ, які детермінують злочинність.
- •Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет і система курсу.
- •Латентна злочинність.
- •Методика вивчення латентної злочинності.
- •Механізми злочинної поведінки, пов’язані з деформацією моральних і правових настанов.
- •Механізми поведінки злочинця, пов’язані з дефектами прийняття рішення.
- •Місце і роль особливостей особистості злочинця в механізмі конкретної злочинної поведінки.
- •Місце кримінології в системі суспільних наук.
- •Неналежні умови формування особистості злочинця.
- •Несприятливі умови формування особистості.
- •Ознаки злочинності.
- •Основні напрямки попередження злочинності серед неповнолітніх.
- •Особистість злочинця і злочинна особистість.
- •Особистість злочинця і суміжні поняття.
- •Особистість злочинця. Поняття.
- •Поняття детермінації і причинності в кримінології.
- •Поняття економічної злочинності.
- •Поняття злочинності.
- •Поняття конкретної життєвої ситуації та її роль в механізмі злочинної поведінки.
- •Поняття попередження злочинності, місце попередження в системі заходів боротьби зі злочинністю.
- •Поняття попередження злочинності.
- •Поняття причин злочинності.
- •Поняття професійної злочинності.
- •Поняття раннього і безпосереднього попередження злочинності.
- •Поняття та види організованої злочинності
- •Поняття та предмет кримінології як науки.
- •Попередження злочинності як системи.
- •Правові засади попередження злочинності.
- •Предмет кримінології як науки.
- •Принципи функціонування системи попередження злочинності.
- •Причини злочинності в Україні на сучасному етапі.
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Причини та умови організованої злочинності.
- •Проблеми визначення ціни злочинності.
- •Психологічні причини злочинності і їх місце в системі причин злочинності.
- •Рівень злочинності, як розраховується цей показник і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Рівні, на яких вивчаються причини злочинності.
- •Системний характер попередження злочинності.
- •Специфіка вивчення причинності в кримінології.
- •Спеціально-кримінологічне попередження злочинності.
- •Співвідношення злочинності і конкретного злочину.
- •Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця.
- •Структура злочинності, як вона розраховується і яке має значення при аналізі злочинності.
- •Сучасний стан кримінологічної науки в Україні.
- •Характеристика механізмів злочинної поведінки, які пов’язані з деформацією потреб і інтересів.
- •Шляхи попередження організованої злочинності.
Кримінологія як навчальна дисципліна. Предмет і система курсу.
Навчальна дисципліна «Кримінологія» - одна з базових дисциплін, опанування якої необхідне для виконання на високому рівні молодими спеціалістами-юристами завдань правової діяльності.
На жаль, злочинність «знаходить собі місце» в усіх напрямах соціальної дійсності, постійно модифікуючись і пристосовуючись до змін, що відбуваються в житті суспільства.
Предмет кримінології охоплює як теоретичні, так і практичні проблеми.
Загальна частина
У загальній частині йдеться про феномен злочинності як соціального явища, причини та умови, що його детермінують, про особи злочинця і потерпілого, механізм злочинної поведінки, теоретичні основи запобігання (профілактики) злочинам, прогнозування злочинності:
* Кримінологія як наука, її предмет
* Метод кримінології і методика кримінологічних досліджень
* Феномен злочинності та її характеристики
* Причини та умови злочинності
* Особа злочинця
* Індивідуальна злочинна поведінка
* Віктимологія
* Історія кримінологічної науки. Кримінологія в Україні і за кордоном
* Теоретичні основи запобігання злочинності
* Кримінологічне прогнозування і планування
Особлива частина кримінології
Розглядає профілактичні заходи щодо злочинності, адже профілактика злочинності була і залишається пріоритетним напрямом у боротьбі зі злочинністю.
* Фонові явища, їх профілактика
* Злочинність неповнолітніх, її профілактика
* Рецидивна злочинність, її профілактика
* Професійна та організована злочинність, її профілактика
* Злочинність у сфері економіки, її профілактика
* Корупційна злочинність, її профілактика
* Насильницька некорислива злочинність, її профілактика
* Корислива злочинність проти приватної власності, її профілактика
* Необережна злочинність, її профілактика
Латентна злочинність.
Латентність злочинності - ознака, яка відображає існування в країні тієї реальної ситуації, коли певна частина злочинності залишається неврахованою.
В усіх державах фактична злочинність перевищує ту кількість злочинів, які зареєстровані їх органами. Так було раніше, так є і тепер.
У зв'язку з цим практика свідчить про те, що інформація, заснована на статистичному відображенні, має спотворений характер, далеко не завжди відповідає дійсності. За межами обліку залишається латентна (прихована) злочинність, так звана «темна цифра» злочинності.
Обставини, що визначають наявність латентної злочинності:
- специфіка окремих видів злочинів, які за способом вчинення передбачають підвищену прихованість, що у свою чергу породжує труднощі їх виявлення;
- наявність у суспільстві професійної і особливо організованої злочинності, суб'єкти (учасники) яких ретельно маскують свою злочинну поведінку (злочинну діяльність), максимально додають своїм суспільно небезпечним діянням видимість правомірних;
- низький стан правосвідомості окремих верств населення, ухилення їх від своєчасного повідомлення правоохоронних органів про вчинені злочині;
- порушення принципів і порядку ведення статистичного обліку;
- слабка матеріальна база реєстраційних служб правоохоронної системи;
- недотримання режиму законності в діяльності правоохоронних органів та ін.
Наявність латентної злочинності - один із закономірних проявів феномену злочинності: повністю ліквідувати латентну злочинність можна тільки разом із самою злочинністю, якщо припустити, що це б трапилося.
Латентна злочинність, за деякими міжнародними підрахунками, становить приблизно 60 % від практично вчинених злочинів. А за окремими видами злочинів цей показник коливається ще в більших межах.
Різновиди латентної злочинності за механізмом її утворення
1. Злочини, про факт вчинення яких ні правоохоронним органам, ні представникам адміністрації підприємств, установ, ні окремим громадянам нічого невідомо.
Про злочинну подію знають тільки винний та його спільники, які, зрозуміло, не зацікавлені у розголошенні відомостей про це.
2. Злочини, які хоча і відомі посадовим особам, але вони не інформують про них відповідні органи.
Мотиви, які спонукають їх до цього - прагнення приховати злочин, бо його виявлення може завдати шкоди престижу організації або її керівникам.
3. Граничні ситуації - злочини, інформація про які стала відома правоохоронним органам, але їх конкретний представник помилково, сумлінно помиляючись або не маючи достатньої професійної підготовки, дав неправильну юридичну оцінку діянню, не вбачив у ньому ознак складу злочину, в зв'язку з чим воно опинилося поза статистичним обліком.
4. Злочини, які стали відомі правоохоронним органам, але їх представник з різних міркувань не реєструє їх.
Іноді це здійснюється з тим наміром, щоб шляхом маніпуляцій із статистикою створити видимість кримінального благополуччя в районі, області; часом це незаконне приховування вчинених злочинів з корисливою метою або внаслідок іншої особистої зацікавленості.
Цей різновид латентної злочинності найбільш шкідливий, оскільки окремі працівники правоохоронних органів, покликані за законом здійснювати надійний і повний статистичний облік злочинності, порушують зазначені вимоги. Тому достовірність статистичних даних про рівень злочинності уже на регіональному рівні часто породжує сумніви.
Негативні наслідки латентної злочинності:
1. Створює в певному середовищі психологічну обстановку безкарності за суспільно небезпечні діяння.
2. Штовхає злочинців на вчинення нових злочинів.
3. Сприяє формуванню стійких злочинних груп.
4. Сприяє залученню неповнолітніх у злочинну діяльність.
5. Підриває принцип невідворотності покарання.
6. Порушує законність у регіонах країни, погіршує в них моральний клімат.
7. Породжує в людей недовіру до працівників правоохоронної системи, тягне за собою низьку оцінку ефективності їх діяльності.
Зниження латентної злочинності в межах допустимого - актуальна проблема в країні.
Держава, що неспроможна реагувати на «невидиму» злочинність, стає беззахисною перед нею. Тому слід вживати всіляких заходів щодо зниження цього явища.
Виявлення латентної злочинності - завдання складне, але все ж його можна вирішувати.
Як би вміло не був підготовлений і замаскований злочин, він залишає ті чи інші сліди.
Інформація щодо нього повністю не зникає, оскільки будь-який злочин являє собою складну систему дій і вчинків винного до вчинення злочинного акту, в момент і після його вчинення. Усі ці дії і вчинки пов'язані з навколишнім середовищем, залишають свої певні матеріальні та інші інформаційні відбитки, за якими і можливо встановити саму злочинну подію.