32. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.

Особа злочинця включає низку елементів, тобто певну кількість різних ознак, властивостей, рис, особливостей.

Соціально-демографічні ознаки

Стать, вік, рівень освіти, рід занять, стаж роботи, сімейний стан, місце про­живання та інші дані про соціальний статус осіб.

Ці ознаки самі по собі не є криміногенними - відокремлена ними конкретна осо­ба не характеризується як злочинець.

Разом з тим вони, взяті у великій сукупності на рівні злочинності взагалі або на рівні окремого виду злочинів і піддані статистичній об­робці у порівнянні з даними офіційної демографічної статистики, містять цінну кримінологічну інформацію про особу злочинців. При такому зіставленні встановлюються зв'язки особи злочинця з типови­ми характеристиками усього суспільства.

Порівнюючи, наприклад, частку чоловічого і жіночого населення, втягнутого в орбіту злочинності, дослідники доходять висновку, що злочини вчиняють переважно чоловіки.

Співвідношення різних вікових груп у масі злочинності показує, що найбільша кримінальна активність притаманна особам віком 25-29 років, потім йдуть 18-24-річні.

Вза­галі поширеність злочинності серед осіб, які мають сім'ю, нижча, ніж серед холостяків і розлучених. У більшості випадків, як показують спостереження, сім'я стимулює позитивну поведінку.

Аналіз злочин­ності за останні роки виявляє підвищення кількості злочинців за раху­нок осіб без певних занять, безробітних і мігрантів.

Соціально-демографічні ознаки дають істотну інформацію про особу злочинців, котра може бути ви­користана як з науковою, так і прикладною метою, зокрема, при роз­робці та реалізації заходів запобігання злочинам.

Особистісно-рольові властивості

Поведінка людини залежить:

1) від соціальних позицій, яких вона дотримується у суспіль­стві;

2) від розуміння і виконання нею власних рольових обов'язків і функцій, що випливають з даних соціальних позицій.

Лю­дина в суспільстві займає ряд позицій і виконує (принаймні, зобов'язана виконувати) різні «ролі».

Не всі види реальної рольової поведінки мають однакове значення при вивченні особи злочинця, а тільки ті, які справляють криміногенний вплив на поведінку людей.

Як приклад останніх необхідно назвати такі ситуації:

- людина ухиляється від деяких соціальних позицій;

- вона не може або не бажає сумлінно виконувати вимоги, що випливають з тієї або іншої соціальної позиції;

- особа прагне зайняти таку соціальну по­зицію, вимогам якої вона заздалегідь не відповідає;

- вона одночасно за­ймає такі позиції, які пов'язані з суперечливими вимогами; веде маргі­нальний спосіб життя і т. п.

Соціально-психологічні якості

Будь-яка соціальна реакція людини, весь лад її життя залежать:

- від тих особливостей особи, які сформувалися на базі її психічних станів і процесів у ході власного соціального досвіду;

- від спрямованості її особистості, мотиваційної сфери, від потреб, устано­вок та інтересів,

тобто від системи її ставлення до дійсності.

Усі перелічені соціально-психологічні компоненти людини щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, мають свої особливос­ті:

1. Спрямованість їх особистості – антисоціальна.

2. Мотивація їх по­ведінки - анархічна, егоїстична, цинічна, корисливо-здобувна.

3. Її по­треби соціально невиправдані, відрізняються «бідністю», способи їх задоволення - такі, що засуджуються громадськістю.

Взагалі їх осо­бистісні установки та інтереси не збігаються з інтересами і цілями суспільства та переважної більшості його членів.

Деяким з них при­таманне психологічне відчуження, що відображається у відсутності емоційних контактів з людьми і специфічному сприйнятті навколиш­нього світу як чужого та ворожого їм.

Риси правової і моральної свідомості.

Злочинці, вступаючи у кон­флікт із законом, припускаються правового свавілля - ставлять себе вище за вимоги норм права, не до кінця усвідомлюють, що їх виконання є необхідним обов'язком.

Особи, які вчиняють злочини, виявляють (приховану або явну) неповагу до закону; вони впевнені, що закон можна обійти, порушити в конкретній ситуації на користь особистим або кланово-груповим інтересам, розраховуючи (іно­ді небезпідставно) на власну кримінально-правову безкарність.

Життя людей у суспільстві регламентується не тільки правами, а й моральними нормами.

Здорові, міцні моральні переконання людей утри­мують їх від негідних вчинків, служать стримуючим фактором на шля­ху можливого вчинення злочинів.

Проте це не стосується злочинців - їх моральна свідомість значно спотворена.

Її дефекти мають глибокий характер, переростають у негативні звички і переконання. Аморальні вчинки серед них більш поширені, ніж серед законослухняних громадян. У них немає почуття відповідальності за свої неправомірні дії, вони не дорожать власною честю і гідністю, зате нехтують гідністю інших, іг­норують громадську думку про свою негідну поведінку. Для багатьох з них характерним є роздвоєння особистості - на словах вони говорять одне, а насправді поводяться аморально. У системі їх ціннісних орієн­тацій перше місце посідають егоїстичні і корисливі спрямування, ви­года, кар'єризм, власне благополуччя, самолюбство і свавілля.

На індивідуальному рівні можна говорити про певний вплив пси­хічних аномалій (психопатія, психопатичний стан, хронічний алкоголізм, наркоманія та ін.) на поведінку людини. Причому злочин­ній поведінці сприяють не самі психічні аномалії, а ті психологічні особливості, які формуються під їх впливом.

Кримінально-правові ознаки особи злочинця

Зна­ходять свій вияв у деяких формах до-злочинної поведінки особи і най­більш повно виражені в учиненому нею злочині.

1. Спрямованість злочинної поведінки суб'єкта на конкретні суспільні відносини, взяті під охорону закону (безпосередній об'єкт посягання).

2. Ступінь і характер суспільної небезпечності вчиненого злочину.

3. Спо­соби, обрані для досягнення злочинної мети.

4. Мотив, яким керувався суб'єкт злочину.

5. Ставлення винного до вчиненого (визнав себе винним чи ні, розкаявся чи ні) та ін.

Ці ознаки мають і кримінально-правове, і кримінологічне значення. їх виявлення і аналіз дають мож­ливість всебічно міркувати про вчинений злочин і особу злочинця.