29. Класифікація злочинності.

Злочинність загалом поділяється на 2 види:

1. Первинна злочинність - су­купність злочинів, скоєних уперше.

2. Рецидивна злочинність - сукупність повторних злочинів.

За умислом:

1. Необережна злочинність.

2. Умисна злочинність.

За статтю суб’єкта злочину:

1. Злочинність чоловіків.

2. Злочинність жінок.

За віком суб’єкта злочину:

1. Злочинність дорослих осіб.

2. Злочинність неповнолітніх осіб.

За територіальною ознакою – міська та сільська злочинність, злочинність регіонів, злочинність у певній адміністративно-територіальній одиниці,…

За сферою - злочинність у сфері сімейно-побутових відносин, у сфері економічних відносин, ….

За іншими ознаками – економічна злочинність, злочинність проти життя і здоров'я, проти волі, честі та гідності особи, статева злочинність, корислива злочинність, організована та професійна злочинність, рецидивна злочинність.

30. Класифікація негативних соціальних явищ, які детермінують злочинність.

Розглядаючи основні причини злочинності, слід мати на увазі, що вони пов'язані з багатьма соціальними явищами і процесами. Тому помиляються ті юристи-кримінологи, які детермінацію злочинності зводять лише до причин і умов, оперуючи тільки термінами «причини та умови злочинності».

Детермінацію злочинності слід уяв­ляти ширше, включаючи до неї зв'язки з усім спектром соціальних явищ, називаючи їх сукупність термінами «фактор», «криміногенні фактори».

Фактор - рушійна сила якого-небудь явища, така, що обумовлює його характер.

Криміногенні фактори - родове поняття, яке включає в себе всі види криміно­генної детермінації.

1. Економічні криміногенні фактори.

2. Соціальні криміногенні фактори.

3. Суспільно-психологічні криміногенні фактори.

4. Організаційно-управлінські криміногенні фактори.

5. Негативно-правові криміногенні фактори - по­рушення принципів кримінальної юстиції в широкому розумінні слова.

Організаційно-управлінські та негативно-правові фактори не породжують злочинність, а тільки сприя­ють її зберіганню, існуванню та відтворенню у суспільстві.

6. Інші криміногенні фактори - несприятливі природно-кліматичні умови, факти самого існування в суспільстві злочинності, а також інших явищ, що створюють тло злочинності.

Усі перелічені криміногенні фактори різного змісту в своїй сукупності детермінують, обумовлюють злочинність.

31. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.

Кожна людина постійно перебуває в певній життєвій ситуації, яка впливає на її стосунки з іншими людьми, зачіпає його інтереси і тим самим обумовлює його поведінку в даний момент. Це також один із каналів впливу зовнішнього соціального середовища на індивіда.

Роль ситуації в різних випадках є неоднаковою.

Види конкретної життєвої ситуації за характером впливу на людину:

1. Сприятливі (некриміногенні) життєві ситуації - або позитив­но впливають на поведінку особи, або не завдають ніякого впливу на її намір вчинити суспільно небезпечне діяння, усувають появу зло­чинних мотивів і цілей.

2. Несприятливі (криміногенні) життєві ситуації.

Несприятлива (криміногенна) ситуація - та конкретна життєва ситуація, яка склалася в момент вчинення зло­чину або незадовго до цього, і у взаємодії з його причинами та умовами викликає остаточну рішучість особи вчинити даний злочин.

Якщо особа, у свідомості якої вже сформувалися стійкі та глибокі погляди і звички, опиняється в такого роду ситуації, у неї є великі шанси вчинити злочинне посягання.

Види криміногенних ситуацій (неповний перелік):

1. Ситуація, яка виникла внаслідок дій самого винного.

Наприклад, винний довів себе до стану сильного сп'яніння, затіяв сварку і т. ін.

2. Ситуації, що склалися внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Наприклад, обман з їхнього боку, загрози, знущання і т. ін.

3. Інтенсивні сімейні скандали і конфлікти.

4. Фізіологічні і емоційні багатоденні біоцикли, внаслідок яких настають неуважність, депресія та ін.

5. Екстремальні стани особи через хворобу, втому.

6. Ситуації, викликані стихійними лихами - повені, пожежі, …

7. Проблемні ситуації – в межах яких існують перешкоди, труднощі на шляху до поставленої винним мети.

При вирішенні подібних ситуацій деякі люди ігнорують засоби і правила, вироблені для цих випадків суспільством, і віддають перевагу неправомірним способам подолання перешкод.

8. Конфліктні ситуації - зіткнення інтересів, позицій, прагнень винного та інших осіб, внаслідок чого виникають серйозні суперечності сторін, що спричиняють складні форми боротьби для досягнення бажаного.

9. Інші.

Криміногенна ситуація за своїм змістом - категорія об'єктивна – вона визначається фактичними явищами, подіями, що відбуваються у дійсності, яка оточує людину.

Водночас вона має особистісне значення - оцінка ситуації тісно пов'язана з мотиваційною сферою особи, її індивідуальними особливостями.

Треба враховувати і те, що в конкретній ситуації винний, як правило, діє відповідно до раніше набутого досвіду, звичок, до соціальної спрямованості його особи.

Не можна не враховувати наявність у деяких індивідів дефектів сприйняття зовнішнього середовища - об'єктивний зміст конкретної криміногенної ситуації і суб'єктивне її значення для індивіда можуть значною мірою розійтися. У зв'язку з цим злочин часто є невідповідною реакцією на ситуацію, що склалася. Людина під впливом напруженої ситуації іноді вчиняє поспішні необдумані дії за відсутності критичного сприйняття подій, що відбуваються.

Криміногенна ситуація не належить ні до поняття причини, ні до поняття умови вчинення злочину. Вона у деяких випадках відповідно впливає на них, відіграючи при цьому роль мотиву до вчинення злочину.

Не кожна людина, чия свідомість уражена асоціальними поглядами і звичками, готова всякий раз вчинити злочин - для цього потрібен свого роду «поштовх», який би викликав остаточну рішучість вчинити злочинне посягання. Таким поштовхом і є криміногенна ситуація, яку слід розглядати як зовнішнє спонукання до дії, як привід до злочину.

Мотив слід відрізняти від приводу: якщо мотив породжується поведінкою третіх осіб або пояснюється особливо несприятливим збігом життєвих обставин у житті людини, або є результатом екстремальних умов, то привід створю­ється самим винним і свідомо використовується ним для вчинення злочину або для виправдання своїх дій. Привід - не що інше, як помилковий, надуманий мотив.

Отже, окремий (конкретний) злочин - наслідок впливу на індивіда:

1. Криміногенних причин - під їх дією в особи виникають готовність, високий ступінь імовірності вчинити злочинне посягання.

2. Криміногенних умов - сприяють розвитку причини і внаслідок цього в особи виникає намір вчинити суспільно небезпечне діяння.

3. Криміногенної ситуації - викликає остаточну рішучість вчинити злочин.

Ці форми впливу зовнішнього середовища на суб'єкта злочину накладаються на внутрішньо особистісні елементи його свідомої і вольової діяльності - на психічні процеси і стани, що перебувають у постійній динаміці.

Таке поєднання і взаємодія об'єктивного і суб'єктивного, соціального і психологічного в особі конкретної людини - суть по­няття «механізм індивідуальної злочинної поведінки».