2.1.4. Терміносистема бібліотечного каталогознавства

Як відомо, важливою ознакою будь-якої науки є наявність власної терміносистеми. Терміносистема бібліотечного каталогознавства є найдинамічнішою, найрозвинутішою серед бібліотечних дисциплін. Вона відбиває зміст об’єктів і явищ каталогізації та каталогознавства. У ній постійно впроваджуються і використовуються нові терміни, що є наслідком впливу наукових знань, техніки, практики.

Останнім часом звичними стали поняття «комп’ютеризація каталогізації», «інтерфейс каталогу», «конверсія», «зведений електронний каталог», «корпоративна каталогізація» та 19р..., що пов’язано з поступом каталогізацій них технологій. Іншою причиною виникнення нових термінів є робота з упорядкування існуючої терміносистеми. Змінилося значення деяких понять, виявлені синоніми, деякі отримали чіткіше визначення. Наприклад, більш точним є визначення процесу «організація бібліотечного каталогу», з якого вилучені процеси ведення і редагування.

Усі наявні поняття, якими оперує бібліотечне каталогознавство, поступово розкриваються в термінологічних довідниках, словниках, енциклопедіях тощо, їх складання пройшло шлях від індивідуальної ініціативи (словник Є.І. Шамуріна) до залучення творчих колективів («Енциклопедія з книгознавства», «Сучасна каталогізацій на термінологія») у створенні термінологічних стандартів. В нашій країні першим таким стандартом із бібліотечної справи був стандарт у галузі каталогізації (ДСТУ 2394 – 94).

Стандартизація – це відносно новий напрям термінологічної роботи в документно-інформаційній сфері. Сьогодні вже стандартизовано декілька сотен бібліотечно-бібліографічних понять, зокрема з каталогізації. Її особливість є неможливість довільно змінювати значення стандартизованих термінів, використовувати терміни-синоніми, які визнані недійсними. Наприклад, ГОСТ 7.26 – 80 «Библиотечное дело…» забороняє вживати термін «редакція каталогу» (слід «редагування каталогу»). Стандарти сприяють встановленню однозначного розуміння термінів, ліквідуючи полісемію, жаргонні вирази; теоретичному обґрунтуванню та систематизації каталогознавчої термінології; забезпечують якісний переклад іншими мовами; уніфікацію й управління різними процесами, зокрема, на державному і міждержавному рівнях (наприклад, стандарти з бібліографічного опису документів).

Перші термінологічні стандарти в галузі документно-інформаційної сфери розроблені в Україні (ДСТУ 2394 – 94 «Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення»; ДСТУ 2392 – 94 «інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення» тощо). У них зафіксовано декілька сотень різноманітних термінів, у тому числі з каталогізації. Наприклад, «абетковий каталог», «каталоговий запис», «під назва» тощо. Вони мають сприяти розповсюдженню, вживанню державної мови в середовищі документних структур, у відповідних науках тощо. Ця робота триватиме в напрямі формування системи стандартів України щодо документних комунікацій. Усе це дозволить сформувати наукову мову каталогізації – мову спілкування фахівців.

Нині бібліотечне каталогознавство динамічно розвивається, збагачуючись власними надбаннями та досягненнями суміжних наук, особливо порівняно з періодом 1950 – 1970 рр., коли значні сили науковців були залучені до розробки правил бібліотечного опису, вітчизняної системи ББК, політизації каталогів тощо. У 1980-ті 20р... збагатилася теорія окремих бібліотечних каталогів та їх системи,особливо предметного, систематичного, зведених каталогів, вивчаються їх функції, принципи та вимоги щодо організації, різноманітні функціональні властивості, історія. Це дозволило на деякий час оптимізувати традиційні систему каталогів. Одночасно розпочалися дослідження та експериментальне втілення комп’ютерних технологій у галузі каталогізації. У вузах уведені навчальні дисципліни «Бібліотечно-інформаційні пошукові системи», «Аналітико-систематична обробка документів» тощо.

Практика збагатилася новими «Положеннями про систему каталогів», методичними рекомендаціями, практичними та навчальними посібниками, новими термінологічними стандартами тощо. На часі вироблення концепції щодо місця бібліотечних каталогів в умовах розширення бібліотекою своїх функцій, які вже не можуть обмежуватися тільки бібліотечно-бібліографічними.

Актуальними для бібліотечного каталогознавства є такі проблеми:

1. Вивчення історії каталогізації, яка майже не досліджена і без якої неможливо ні зрозуміти сучасний стан каталогізації, ні спрогнозувати її подальший розвиток;

2. Визначення функції та вимог до бібліотечних каталогів (продовження досліджень 1970 – 1980-х 20р... на новому ґрунті – бібліотеки в інформаційному суспільстві);

3. Розробка спільних підходів до комп’ютеризації каталогізацій них процесів серед бібліотек різних типів, відомчої та державної належності (програмне забезпечення, комп’ютерна техніка, підготовка кадрів);

4. Вивчення долі традиційних форм каталогів (карткової, книжкової) в умовах існування електронних бібліотек та інформаційних мереж;

5. Теоретичне і методичне обґрунтування організації центрів кооперативної каталогізації;

6. Документальне забезпечення каталогізації.

Нині бібліотечне каталогознавство в Україні динамічно розвивається, забезпечуючи новими розробками практичну каталогізацію.

* * *

Отже, бібліотечне каталогознавство є науково-прикладною дисципліною бібліотекознавчого циклу, науковою базою каталогізації. Воно постійно забезпечує різноманітною інформацією, новими знаннями, необхідними технологіями для управління та вдосконалення бібліотечних каталогів. Подальший розвиток каталогознавства залежить від своєчасного вирішення проблем, що порушує практика, від плідної взаємодії із суміжними науками та сферами діяльності, насамперед із бібліографічною та науково-інформаційною діяльністю.

Запитання для самоперевірки:

1. Які головні ознаки характеризують «Бібліотечне каталогознавство» як наукову дисципліну; назвіть її об’єкт та предмет?

2. Які наукові дисципліни мають методологічне значення для бібліотечного каталогознавства?

3. Які загально фахові дисципліни найтісніше взаємодіють із каталогознавство, що їх об’єднує та зближує?

4. У чому сутність природи взаємовпливів, взаємозбагачень між бібліотечним каталогознавство та бібліографознавством?

5. Які нормативні документи забезпечують терміносистему бібліотечного каталогознавства?

6. Які проблеми каталогознавства Ви вважаєте актуальними?