- •Функції бібліотечних каталогів
- •Вимоги до бібліотечних каталогів
- •Види бібліотечних каталогів
- •Форми бібліотечних каталогів
- •Теорія та історія бібліотечних каталогів
- •2.1. Бібліотечне каталогознавство
- •2.1.1. Об’єкт та предмет бібліотечного каталогознавства
- •2.1.2. Становлення каталогознавства як наукової дисципліни
- •2.1.3. Зв’язки бібліотечного каталогознавства з іншими науками та науковими дисциплінами
- •2.1.4. Терміносистема бібліотечного каталогознавства
- •2.2. Історія бібліотечної каталогізації
- •2.2.1. Розвиток бібліотечної каталогізації за кордоном
- •2.2.1.1. Бібліотечна каталогізація з давнини до XVIII ст.
- •2.2.1.2. Бібліотечна каталогізація у XVIII – хіх ст.
- •2.2.1.3. Розвиток бібліотечної каталогізації у хх ст.
- •2.2.2. Розвиток бібліотечної каталогізації в Україні
- •2.2.2.1. Бібліотечна каталогізація з давнини до XVIII ст.
- •2.2.2.2. Бібліотечна каталогізація в хіх ст.
- •2.2.2.3. Бібліотечна каталогізація у хх ст.
- •Організація бібліотечних каталогів
- •3.1. Абетковий каталог
- •3.1.1. Визначення, структура, функції абеткового каталогу
- •3.1.2. Організація абеткового каталогу
- •3.1.2.1. Багатоаспектне відображення документів
- •3.1.2.2. Процес організації
- •3.2. Систематичний каталог
- •3.2.1. Сутність та функції систематичного каталогу, його види і використання
- •3.2.2. Організація систематичного каталогу
- •3.2.2.1. Формування ділень
- •3.2.2.2. Розстановка бібліографічних записів усередині ділень
- •3.2.2.3. Оформлення ск
- •3.2.2.4. Абетково-предметний покажчик до ск, його організація
- •3.3. Предметний каталог
- •3.3.1. Визначення, структура і використання предметного каталогу
- •3.3.2. Організація предметного каталогу
- •3.3.2.1. Розробка комплексів предметних рубрик
- •3.3.2.2. Формування предметних рубрик і розстановка карток
- •3.3.2.3. Виявлення структури каталогу за допомогою довідково-посилального апарату
- •3.3.2.4. Оформлення пк
- •3.4. Зведені каталоги
- •3.4.1. Значення зведених каталогів у координації та кооперуванні діяльності бібліотек
- •3.4.2. Класифікація зведених каталогів
- •3.4.3. Методика створення зведених каталогів
- •3.4.4. Сучасний стан і перспективи розвитку зведених каталогів в Україні
- •3.5. Конверсія бібліотечних каталогів. Електронний каталог
- •3.5.1. Поняття про конверсію бібліотечних каталогів
- •3.5.2. Електронний каталог: його сутність, функції та особливості
- •3.5.3. Деякі проблеми комп’ютерної бібліотечної каталогізації в Україні
- •Система каталогів та картотек бібліотеки. Управління каталогами
- •4.1. Система каталогів і картотек у бібліотеках різних типів
- •4.1.1. Поняття про систему каталогів і картотек бібліотеки, її функції, властивості та вимоги до неї
- •4.1.2. Склад системи каталогів і картотек бібліотек різних типів і видів
- •4.1.3. Зв’язки та розмежування між каталогами і картотеками у скік
- •4.2. Управління бібліотечними каталогами
- •4.2.1. Сутність, функції та рівні управління системною каталогів і картотек бібліотеки
- •4.2.2. Документація, що регламентує каталогізаційні процеси
- •4.2.3. Оперативне й методичне керівництво каталогізаційною діяльністю
- •4.2.4. Допоміжний довідково-методичний апарат каталогізатора
- •4.2.5. Ведення і редагування бібліотечних каталогів
- •4.3. Організація користуванням каталогами в бібліотеці. Якість каталогів і ефективність їх використання
- •4.3.1. Організація обслуговування читачів за допомогою каталогів. Пропаганда каталогів
- •4.3.2. Якість каталогів та ефективність їх використання
- •Висновки
- •Список літератури
- •Список скорочень
3.2.2.2. Розстановка бібліографічних записів усередині ділень
Наступний етап – розстановка, упорядкування бібліографічних записів усередині ділень каталогу. До недавнього часу це питання майже не дискутувалося. Зазвичай, найдоцільнішою вважали алфавітну розстановку. Однак проблема в цьому питанні залежить від мети, яку слід реалізувати. Так, якщо бібліотекарі вважають за необхідне пропагувати якість матеріали, зокрема нові находження документів, то вони обов’язково поставлять їх на перше місце всередині ділення. В іншому разі можуть обрати більш формальний спосіб.
У вітчизняних бібліотеках керуються таким методичним рішенням: спочатку розташовуються бібліографічні записи на законодавчі й директивні документи, потім на всі інші. У СК масових бібліотек далі можуть міститися бібліографічні покажчики й аудіовізуальні матеріали. Ці групи документів відокремлюються роздільниками зі зрізаним виступом.
Зрозуміло, що записи законодавчих документів доречно розставляти у зворотно-хронологічній послідовності дат видання, тоді найновіші, так би мовити, перекривають ретродокументи. Щодо інших груп документів, то їх розстановка може бути чи абетковою, чи зворотно-хронологічною.
Алфавітний спосіб розміщення записів стає обов’язковим у бібліотеках з 1950-х рр. У той час АК мали не всі масові бібліотеки, тому їх відсутність компенсувалась використання алфавітної розстановки в СК. Від масових бібліотек така методика перейшла до наукових. Недоліком цього способу можна вважати те, що читачі не завжди зупиняються у процесі пошуку на необхідних документах, оскільки іноді не переглядають їх від «А» до «Я». переглянувши 10 – 15 записів, знайшовши серед них відповідні, більшість припиняє пошук. Таким чином, найчастіше використовується література, записи якої містяться на початку ділення.
Проте в 1930 – 1940 рр. у СК був поширений зворотно-хронологічний спосіб. Фахівці вважали, що він більш притаманний СК. За цим способом записи нових находжень відбиваються на початку кожного ділення каталогу. Отже, читачі першочергово звертають на них увагу. Крім того, таке розміщення більш економне та ще й дозволяє уникнути необхідності вести каталог нових находжень. Тому в наш час фахівці рекомендують його для використання всіма бібліотеками. Згідно з цим способом записи розміщуються залежно від терміну находження книги в бібліотеку, а не від дати видання. Він записується у лівому нижньому куті запису, поруч з каталоговим індексом за формою «12.05.98». Таке рішення правильне й зручне, особливо в сучасних умовах, оскільки нові находження до бібліотек – це не тільки нові видання, але й ретродокументи, серед них і ті, що десятиліттями приховувались від читачів у спеціальних запасниках.
Зворотно-хронологічний спосіб має й деякі недоліки. При ньому роз’єднуються твори одного автора, які виходили друком в різні роки. Однак цьому можна запобігти, звернувшись до АК. До речі, для деякої літератури зберігаються алфавітна розстановка, так, з метою полегшення пошуку бібліографій, вони розставляються у порядку алфавіту прізвищ осіб, про яких йде мова.
На відміну від АК у СК відбиваються документи різними мовами. Фахівці мають знати все, що є в наявності з теми, яка їх цікавить, незалежно від мови публікації документа. Отже, мовна ознака – не підстава для організації самостійних каталогів. Однак вона виявляє себе у процесі розстановки. Уся їх сукупність поділяється на дві групи. У першій зосереджуються документи українською та російською мовами у зведеному українсько-російському алфавіті або спочатку українською, потім російською; у другій групі – записи видань іноземними мовами, які розставляють за алфавітом найменувань мов. У такому разі їх найменування у скороченій формі розміщують на правому верхньому ріжку каталожної картки. У великих наукових бібліотеках записи можна розподілити за графічною ознакою мов (кирилівська графіка, латинська, фігурна).
У деяких великих універсальних наукових бібліотеках, де функціонують відділи іноземної літератури, створюються самостійні СК, тоді в основних каталогах бібліотеки документи іноземними мовами не відображаються.