- •1. Предмет, метод та завдання «Історії економічних учень»
- •2. Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •3. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •4. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •5. Основні ідеї економічного вчення д.Рікардо.
- •6. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •7. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •8. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині 19 ст. «Стара» та «нова» історичні школи.
- •9. Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •10. Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.
- •11. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •12. Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •13. Історичні передумови та суть «кейнсіанської революції». Особливості методології Дж. М. Кейнса.
- •14. Еволюція кейнсіанства: неокейнсіанські теорії росту і циклу та посткейнсіанство.
- •15. Економічні погляди й. Шумпетера.
- •16. Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму. Німецький неолібералізм та його еволюція.
- •17. Причини і суть «монетаристської революції». Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •18. Неокласичне відродження. Теорія та політика «економіки пропозиції» та теорія раціональних очікувань.
- •19. Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •20. Теорія транзакційних витрат та прав власності. Теорема р.Коуза.
19. Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
Неоінституціоналізм – новий напрям у сучасній економічній думці, що сформувався у 60-70 рр. 20 ст. Предметом дослідження є інституціональна структура виробництва, що виявилось можливим, завдяки проникненню в економічну теорію таких понять як трансакційні витрати, права власності, контрактні відносини. Неоїнстітуционалізм виходить з двох загальних посилок. По-перше, що соціальні інститути мають значення (institutions matter) і, по-друге, що вони піддаються аналізу за допомогою понять і методів, вироблених економічною наукою. Це відокремлює неоїнстітуционалізм як від неокласичної теорії, так і від "старого" інстітуционалізму. Центральна ідея неоїнстітуционалізма полягає в тому, що інститутами є знаряддя по економії трансакционних витрат. В той же час в нім підкреслюється, що їх формування і функціонування у свою чергу вимагає чималих витрат. Такий підхід відкрив можливість для осмислення різних форм соціальної організації в термінах економічної теорії. Основними представниками неоінституціоналізму є Р.Коуз (автор теорії трансакційних витрат та теорії прав власності), Дж. Гелбрейт, Д.Сіссел.
20. Теорія транзакційних витрат та прав власності. Теорема р.Коуза.
Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визначив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні витрати (витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук партнерів, укладання контрактів тощо). Задачею теорії трансакційних витрат є пояснення проблем ефективності тих чи інших економічних операцій в певних інституціональних межах, тобто властивість різноманітних організаційних форму в результативному плануванні і здійсненні економічних цілей. В основі даної теорії лежить припущення, що будь-яка дія в економічному контексті в першу чергу пов’язана із затратами.
Своєрідність теорії прав власності полягала в трактуванні власності та її використанній та її використанні як методологічної й теоретичної основи економічного аналізу. Права власності мають бути чітко визначені, і саме вони стають об’єктом купівлі і продажу. Чітке визнання прав власності, усунення інших осіб від вільного доступу до ресурсів змінюють і поведінку суб’єктів господарювання. Ці обставини сприяють створенню умов для придбання прав власності тими, хто їх цінує вище і здатний одержувати від них більшу користь.
Теорема Коуза – положення нової інституціональної економічної теорії, згідно з якою при нульових трансакційних витратах ринок справляється із будь-якими зовнішніми ефектами. Коуз довів цю концепцію на прикладі розгляду так званих екстерна лій – побічних результатів будь-якої діяльності, що стосуються не безпосередніх її учасників, а третіх осіб.