
- •1. Предмет, метод та завдання «Історії економічних учень»
- •2. Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •3. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •4. Економічна система та методологія а.Сміта.
- •5. Основні ідеї економічного вчення д.Рікардо.
- •6. Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •7. Політична економія к.Маркса: загальна характеристика.
- •8. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині 19 ст. «Стара» та «нова» історичні школи.
- •9. Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •10. Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.
- •11. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •12. Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
- •13. Історичні передумови та суть «кейнсіанської революції». Особливості методології Дж. М. Кейнса.
- •14. Еволюція кейнсіанства: неокейнсіанські теорії росту і циклу та посткейнсіанство.
- •15. Економічні погляди й. Шумпетера.
- •16. Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму. Німецький неолібералізм та його еволюція.
- •17. Причини і суть «монетаристської революції». Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •18. Неокласичне відродження. Теорія та політика «економіки пропозиції» та теорія раціональних очікувань.
- •19. Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •20. Теорія транзакційних витрат та прав власності. Теорема р.Коуза.
11. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
Математична школа політичної економії існувала в другій половині 19 – на початку 20 століття. Витоками математичних концепцій є праці Курно. Двома головними представниками математичної школи є Вальрас і Парето.
Вальрас у головній своїй праці намагався описати замкнену математичну модель загальної економічної рівноваги. Вона претендувала на те, щоб об’єднати всі категорії економіки на ґрунті принципу суб’єктивної корисності. В основу математичної моделі Вальраса покладено ринковий підхід до економічних явищ. Рівновага в економіці не зводиться до ринкової рівноваги, але її можна досягнути тільки через ринковий механізм, через обмін. Основний інструмент у цьому механізмі – ціна. Вирівнювання попиту і пропозиції товарів відбувається за допомогою пошуку взаємоприйнятних цін, які є цінами рівноваги. Рівноважна ціна встановлюється у точці рівноваги між корисністю товарів і витратами на їх виробництво. Ціна є регулятором пропорцій обміну. Вона забезпечує сполучення ступеня корисності споживчої вартості з рівнем витрат.
Головна ідея Парето – створення економічної теорії, «очищеної» від понять цінності та корисності. Політична економія повинна вивчати механізм встановлення рівноваги між потребами людей та обмеженими ресурсами для їхнього задоволення. Намагаючись теоретично обґрунтувати модель взаємозалежності всіх економічних факторів, що впливають на суспільне виробництво і споживання, він широко користувався математичними методами аналізу. Теорія добробуту або теорія економічного оптимуму – оптимальний розподіл економічних ресурсів і благ, що виробляються. В результаті еквівалентного обміну кожен його очасник отримує максимум корисності. Удосконалюючи теорію загальної економічної рівноваги Вальраса, уточнив критерії стійкої рівноваги, сформулював її умови, що отримали назву «оптимуму Парето». Коли економіка досягає оптимуму, то подальше поліпшення будь-яких важливих показників можливе лише внаслідок глибоких структурних зрушень. Головним висновком його праць є необхідність поліпшення умов життя найбідніших верств населення.
12. Кембриджська школа. Економічна теорія а.Маршалла.
Засновником і основним представником кембриджської (англійської) школи маржиналістської економічної теорії є А. Маршалл. У своїх працях намагався розробити універсальну економічну концепцію, об’єднавши різні економічні теорії.
В центрі наукових пошуків А.Маршалла – ціна продукту, яку він розглядав як найважливіший елемент ринкової системи. Маршалл трактує середню ціну як результат ціноутворення, коли перетинаються на ринку ціна попиту і пропозиції (хрест Маршалла).
Сформулював закон попиту, першим пов’язав із ціною товару еластичність попиту на нього.
Розрізняв дію трьох періодів часу – короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий періоди.
Звертався до закону заміщення – виробники завжди, коли це можливо, замінятимуть дорогі фактори виробництва й методи виробництва дешевшими.
Суттєвого значення надає теорії розподілу. Кожний з трьох факторів виробництва – земля, праця, капітал і підприємницький талант – також підлягають дії попиту і пропозиції. Використання факторів визначається загальними умовами попиту щодо пропозиції, виходячи з того, що кожний з них використовується тільки до моменту, коли його гранична продуктивність стане дорівнювати його граничній вартості. Кожний фактор виробництва має ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю, і ціну пропозиції, яка встановлюється граничними витратами на нього.
Маршал вважав рушійною силою економіки свободу і конкуренцію. Великого значення він надавав також грошам.