- •Відповіді на екзаменаційні питання з предмету ідпзк
- •1. Предмет і методи ідпзк.
- •2. Визначте особливості державного устрою держав Давнього Сходу.
- •4. Проаналізуйте основні риси права Стародавнього Сходу.
- •5. Дайте загальну характеристику «Законів Ману».
- •6. Дайте загальну характеристику «Законів Хаммурапі»
- •7. Визначте особливості суспільного і державного ладу Спарти.
- •9. Охарактеризуйте державний устрій Афін у V-IV ст. До н. Е.
- •11. Дайте оцінку реформі Сервія Туллія у Римі.
- •12. Проаналізуйте систему органів державної влади і управління республіканського Риму.
- •13. Визначте основні повноваження ординарних магістратур у Римі.
- •14. Проаналізуйте зміни у державному далі Рима у період принципату.
- •15. Визначте особливості державного устрою Римської імперії у період домінату.
- •16. Дайте оцінку ролі республіканських органів правління у період принципату і домінату.
- •18. Розкрийте сутність реформ Деоклетиана у Римі.
- •19. Охарактеризуйте форми середньовічної держави у Західній Європі.
- •20. Дайте оцінку ролі церкви у середньовічній державі і праві Західної Європи.
- •21. Проаналізуйте основні риси феодального права у країнах Західної Європи.
- •22. Дайте характеристику середньовічного міського права у Західній Європі.
- •23. Визначте роль середньовічного канонічного права у правовому житті західноєвропейських країн.
- •24. Проаналізуйте особливості становлення і розвитку мусульманського права в Арабському Халіфаті.
- •25. Проаналізуйте зміни у державному устрої франків у період правлення династії Каролінгів.
- •26. Обґрунтуйте значення реформи Карла Мартелла у французькій державі.
- •27. Дайте загальну характеристику Салічної правди.
- •28. Проаналізуйте сутність реформи Людовіка іх у Франції.
- •29. Визначте та проаналізуйте функції Генеральних Штатів у Франції в епоху феодалізму.
- •30. Проаналізуйте особливості державного апарату Франції у період абсолютизму.
- •31. Визначте особливості абсолютної монархії у Франції.
- •32. Обґрунтуйте роль нормандського завоювання у розвитку феодальної держави Англії.
- •33. Охарактеризуйте державний лад Англії у період станово-представницької монархії.
- •34. Проаналізуйте статті «Великої хартії вольностей» які мають конституційний характер.
- •36. Визначте та проаналізуйте особливості англійського абсолютизму.
- •37. Обґрунтуйте правове закріплення феодальної роздрібненості Німеччини у Золотій Буллі.
- •38. Дайте загальну характеристику Кароліни 1532 р.
- •39. Визначте відмінності німецького абсолютизму від англійського і французького.
- •40. Охарактеризуйте державний лад Росії у період станово-представницької монархії.
- •41. Дайте загальну характеристику Соборного уложення 1649 р. Як зведення феодального права Росії.
- •43. Дайте загальну характеристику «Хабіас Корпус» акту 1679 р. В Англії.
- •44. Охарактеризуйте Білль про права 1689 р. В Англії.
- •45. Проаналізуйте основні положення Декларації прав людини і громадянина Франції 1789 р.
- •46. Визначте джерела, структуру і значення Цивільного кодексу 1804 р.
- •47. Проаналізуйте 1-шу книгу кодексу Наполеону «Про особу».
- •50. Поясніть сутність Декларації незалежності сша та її значимість у правовій системі сша.
- •51. Охарактеризуйте систему «стримувань і противаг» у Конституції сша.
- •52. Дайте аналіз системи «розподілу влади» відповідно до Конституції сша.
- •53. Проаналізуйте виконавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •54. Проаналізуйте законодавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •56. Проаналізуйте основні положення Білля про права сша.
- •57. Проаналізуйте підсумки Громадянської війни 1861-1865 р.Р. В сша.
- •58. Визначте та проаналізуйте основні принципи поліцейської держави у Німеччині.
- •59. Обґрунтуйте роль і значення Конституції 1871 р. У об’єднанні Німеччини.
- •60. Дайте загальну характеристику Німецького Цивільного уложення 1896 р.
11. Дайте оцінку реформі Сервія Туллія у Римі.
Шостим за порядком царем якого обрали римляни, був Сервій Туллій (578-534 рр. до Р. X.). Він увійшов в історію Стародавнього Риму як цар, який запровадив низку реформ, що завершили перетворення родової общини на державу, ліквідували привілеї патриціїв, зрівнявши їх у правах з плебеями, сприяли переходу до республіки. Усе вільне чоловіче населення Риму (і патриції, і плебеї) було поділено на п'ять класів залежно від майнового (а не за належністю до родової аристократії - як раніше) цензу. Кожний клас виставляв певну кількість військових одиниць - центурій (сотень) - і отримував таку ж кількість голосів у Народних зборах (коміціях). Загалом було 193 центурії. Поза класами залишалися найбідніші прошарки суспільства - пролетарі. Вони виставляли одну центурію та мали один голос у Народних зборах.Отож, більшість голосів в центуріальних коміціях належала заможним громадянам. Усі центурії поділялися на "молодших" (від 17 до 46 років, які мали йти на війну) та "старших" (від 46 до 60 років - перебували в резерві).
Кожні п'ять років мала відбуватися переоцінка майнового стану римських громадян. Запроваджені реформою центуріальні коміції (як новий вид народних зборів), поступово замінили куріатш коміції. Кожна центурія в центуріальних зборах мала один голос. Рішення приймалося більшістю голосів. Територіальне країна була поділена на чотири міських і 17 сільських триб (округів). На чолі триб стояли голови, що відповідали за збирання податків, набір війська, визначали майнову спроможність громадян. Діяли трибутні збори. У Народних зборах виникає нова складова частина - трибутні коміції. Реформи Сервія Туллія створили умови для формування в Римі аристократичної республіки, що й відбулося після вигнання у 509 р. до Р. X. центуріальними зборами останнього царя.
12. Проаналізуйте систему органів державної влади і управління республіканського Риму.
У 509 р. до Р. X. у Римі встановилася республіка, центральними органами якої були Народні збори, Сенат і магістрати. Народні збори формально вважалися найвищим органом влади й поділялися на три види:
центуріатні коміції- приймали закони, вирішували питання війни та миру, обирали вищих магістратів, виконували судові функції (у злочинах, за які було передбачено смертну кару); трибутні коміції - збори мешканців територіальних триб, на яких ухвалювалися менш важливі рішення: обирали нижчихмагістратів, розглядали скарги громадян, з III ст. до Р. X. набули права приймати закони. Існували два види зборів по трибах: для патриціїв і плебеїв (постанови яких називалися "популісцита"), і лише для плебеїв (постанови називалися "плебісцита"); 3) куріатні коміції-в їх роботі брали участь тільки патриції, але вони спочатку втрачають політичні функції, а згодом і зовсім зникають. Народні збори скликали вищі посадові особи, що головували на них. Важливу роль у Римській державі відігравав Сенат, який був постійним органом і відав фінансами держави, чеканкою монет, розподілом провінцій, керував військовими справами, розглядав законопроекти, затверджував рішення Народних зборів, приймав рішення із зовнішньополітичних питань, затверджував вибори посадових осіб. Посада сенатора була довічною.