- •Відповіді на екзаменаційні питання з предмету ідпзк
- •1. Предмет і методи ідпзк.
- •2. Визначте особливості державного устрою держав Давнього Сходу.
- •4. Проаналізуйте основні риси права Стародавнього Сходу.
- •5. Дайте загальну характеристику «Законів Ману».
- •6. Дайте загальну характеристику «Законів Хаммурапі»
- •7. Визначте особливості суспільного і державного ладу Спарти.
- •9. Охарактеризуйте державний устрій Афін у V-IV ст. До н. Е.
- •11. Дайте оцінку реформі Сервія Туллія у Римі.
- •12. Проаналізуйте систему органів державної влади і управління республіканського Риму.
- •13. Визначте основні повноваження ординарних магістратур у Римі.
- •14. Проаналізуйте зміни у державному далі Рима у період принципату.
- •15. Визначте особливості державного устрою Римської імперії у період домінату.
- •16. Дайте оцінку ролі республіканських органів правління у період принципату і домінату.
- •18. Розкрийте сутність реформ Деоклетиана у Римі.
- •19. Охарактеризуйте форми середньовічної держави у Західній Європі.
- •20. Дайте оцінку ролі церкви у середньовічній державі і праві Західної Європи.
- •21. Проаналізуйте основні риси феодального права у країнах Західної Європи.
- •22. Дайте характеристику середньовічного міського права у Західній Європі.
- •23. Визначте роль середньовічного канонічного права у правовому житті західноєвропейських країн.
- •24. Проаналізуйте особливості становлення і розвитку мусульманського права в Арабському Халіфаті.
- •25. Проаналізуйте зміни у державному устрої франків у період правлення династії Каролінгів.
- •26. Обґрунтуйте значення реформи Карла Мартелла у французькій державі.
- •27. Дайте загальну характеристику Салічної правди.
- •28. Проаналізуйте сутність реформи Людовіка іх у Франції.
- •29. Визначте та проаналізуйте функції Генеральних Штатів у Франції в епоху феодалізму.
- •30. Проаналізуйте особливості державного апарату Франції у період абсолютизму.
- •31. Визначте особливості абсолютної монархії у Франції.
- •32. Обґрунтуйте роль нормандського завоювання у розвитку феодальної держави Англії.
- •33. Охарактеризуйте державний лад Англії у період станово-представницької монархії.
- •34. Проаналізуйте статті «Великої хартії вольностей» які мають конституційний характер.
- •36. Визначте та проаналізуйте особливості англійського абсолютизму.
- •37. Обґрунтуйте правове закріплення феодальної роздрібненості Німеччини у Золотій Буллі.
- •38. Дайте загальну характеристику Кароліни 1532 р.
- •39. Визначте відмінності німецького абсолютизму від англійського і французького.
- •40. Охарактеризуйте державний лад Росії у період станово-представницької монархії.
- •41. Дайте загальну характеристику Соборного уложення 1649 р. Як зведення феодального права Росії.
- •43. Дайте загальну характеристику «Хабіас Корпус» акту 1679 р. В Англії.
- •44. Охарактеризуйте Білль про права 1689 р. В Англії.
- •45. Проаналізуйте основні положення Декларації прав людини і громадянина Франції 1789 р.
- •46. Визначте джерела, структуру і значення Цивільного кодексу 1804 р.
- •47. Проаналізуйте 1-шу книгу кодексу Наполеону «Про особу».
- •50. Поясніть сутність Декларації незалежності сша та її значимість у правовій системі сша.
- •51. Охарактеризуйте систему «стримувань і противаг» у Конституції сша.
- •52. Дайте аналіз системи «розподілу влади» відповідно до Конституції сша.
- •53. Проаналізуйте виконавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •54. Проаналізуйте законодавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •56. Проаналізуйте основні положення Білля про права сша.
- •57. Проаналізуйте підсумки Громадянської війни 1861-1865 р.Р. В сша.
- •58. Визначте та проаналізуйте основні принципи поліцейської держави у Німеччині.
- •59. Обґрунтуйте роль і значення Конституції 1871 р. У об’єднанні Німеччини.
- •60. Дайте загальну характеристику Німецького Цивільного уложення 1896 р.
52. Дайте аналіз системи «розподілу влади» відповідно до Конституції сша.
Розподіл державної влади — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути поділена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Деякі європейські держави, а також Тайвань, законодавчо відокремлюють контрольну, екзаменаційну, юридичну а також засновницьку та виборчу гілки.
Запропонована Джоном Локком. Термін увів французький філософ просвітитель Шарль-Луї де Монтеск'є (фр. séparation des pouvoirs, лат. trias politica) в таких своїх працях, як «Персидські листи» (1721), «Про дух законів» (1748).Принцип поділу влади був уперше закріплений у Конституції США 1787 p., Декларації прав людини і громадянина 1789 р. у Франції, потім у Конституції Франції 1791 р. Розподіл влад — важлива й необхідна умова формування, правової, соціальної держави, її основоположний принцип. Цей принцип справедливо відноситься до основних досягнень світової цивілізації і загально — людської культури. Соціальна цінність розподілу влади полягає у тому, що він покликаний запобігти можливості зосередження повноти влади в руках якої — небудь гілки влади чи державного органу. Тому його справедливо вважають важливою гарантією політичної свободи особистості.
В основу принципу розподілу влад покладено поділ єдиної за своєю природою державної влади на відокремлені, взаємо врівноважені гілки, кожна з яких являє собою систему державних органів.Політичне обґрунтування поділу влади на три галузі («гілки») полягає в тому, щоб поділити і збалансувати державно-владні повноваження за принципом компетентності між різними державними органами, встановити взаємний контроль, унеможливити узурпацію влади — зосередження всіх повноважень або більшої їх частини у єдиному органі державної влади або в посадової особи і тим самим запобігти сваволі. Влада в демократичній державі у вигляді її трьох галузей (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Будучи «поділеною», влада в державі має залишатися цілісною, єдиною. Юридичне вираження єдності і гармонійності влади полягає в такому:органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідну для здійснення функцій і виконання завдань держави;
різні органи держави не можуть диктувати одним і тим же суб'єктам за тих же обставин взаємовиключні правила поведінки.Цей принцип включає певну систему вимог:
розподіл функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці;
закріплення певної самостійності кожного органу влади під час здійснення своїх повноважень, неприпустимість втручання у прерогативи один одного та їх злиття, наділення кожного органу можливістю протиставити свою думку рішенню іншого органу держави та виключення зосередження всієї влади в одній гілці.
53. Проаналізуйте виконавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
Главою держави та главою виконавчої влади, за Конституцією, був Президент. Він обирався двоступеневими виборами, терміном на чотири роки й наділявся величезними повноваженнями -призначав міністрів, які відповідали тільки перед ним; був головнокомандувачем збройних сил; здійснював представницькі функції; призначав членів Верховного суду США та суддів федеральної системи; здійснював помилування тощо. Президент був главою держави, прем'єр-міністром і головнокомандуючим в одній особі. Президентом могла бути особа віком від 35 років, яка була громадянином США за народженням та проживала в США не менше від 14 років.
Президент призначає міністрів та вищих чиновників зі згоди Конгресу, але може зміщувати їх одноосібно. Тим самим забезпечується єдність президентської команди -жоден міністр не може з якихось міркувань перейти у опозицію президентові, опираючись на підтримку конгресу.Президент і міністри не є членами Конгресу і не залежать від його рішень. Президент не має права законодавчої ініціативи, але протягом 10 днів після прийняття закону зберігає право президентського вето. Це вето може бути подолане кваліфікованою більшістю обох палат. Питання про імпічмент президента вирішується у Сенаті кваліфікованою більшістю у 2/3 голосів.
