
- •Відповіді на екзаменаційні питання з предмету ідпзк
- •1. Предмет і методи ідпзк.
- •2. Визначте особливості державного устрою держав Давнього Сходу.
- •4. Проаналізуйте основні риси права Стародавнього Сходу.
- •5. Дайте загальну характеристику «Законів Ману».
- •6. Дайте загальну характеристику «Законів Хаммурапі»
- •7. Визначте особливості суспільного і державного ладу Спарти.
- •9. Охарактеризуйте державний устрій Афін у V-IV ст. До н. Е.
- •11. Дайте оцінку реформі Сервія Туллія у Римі.
- •12. Проаналізуйте систему органів державної влади і управління республіканського Риму.
- •13. Визначте основні повноваження ординарних магістратур у Римі.
- •14. Проаналізуйте зміни у державному далі Рима у період принципату.
- •15. Визначте особливості державного устрою Римської імперії у період домінату.
- •16. Дайте оцінку ролі республіканських органів правління у період принципату і домінату.
- •18. Розкрийте сутність реформ Деоклетиана у Римі.
- •19. Охарактеризуйте форми середньовічної держави у Західній Європі.
- •20. Дайте оцінку ролі церкви у середньовічній державі і праві Західної Європи.
- •21. Проаналізуйте основні риси феодального права у країнах Західної Європи.
- •22. Дайте характеристику середньовічного міського права у Західній Європі.
- •23. Визначте роль середньовічного канонічного права у правовому житті західноєвропейських країн.
- •24. Проаналізуйте особливості становлення і розвитку мусульманського права в Арабському Халіфаті.
- •25. Проаналізуйте зміни у державному устрої франків у період правлення династії Каролінгів.
- •26. Обґрунтуйте значення реформи Карла Мартелла у французькій державі.
- •27. Дайте загальну характеристику Салічної правди.
- •28. Проаналізуйте сутність реформи Людовіка іх у Франції.
- •29. Визначте та проаналізуйте функції Генеральних Штатів у Франції в епоху феодалізму.
- •30. Проаналізуйте особливості державного апарату Франції у період абсолютизму.
- •31. Визначте особливості абсолютної монархії у Франції.
- •32. Обґрунтуйте роль нормандського завоювання у розвитку феодальної держави Англії.
- •33. Охарактеризуйте державний лад Англії у період станово-представницької монархії.
- •34. Проаналізуйте статті «Великої хартії вольностей» які мають конституційний характер.
- •36. Визначте та проаналізуйте особливості англійського абсолютизму.
- •37. Обґрунтуйте правове закріплення феодальної роздрібненості Німеччини у Золотій Буллі.
- •38. Дайте загальну характеристику Кароліни 1532 р.
- •39. Визначте відмінності німецького абсолютизму від англійського і французького.
- •40. Охарактеризуйте державний лад Росії у період станово-представницької монархії.
- •41. Дайте загальну характеристику Соборного уложення 1649 р. Як зведення феодального права Росії.
- •43. Дайте загальну характеристику «Хабіас Корпус» акту 1679 р. В Англії.
- •44. Охарактеризуйте Білль про права 1689 р. В Англії.
- •45. Проаналізуйте основні положення Декларації прав людини і громадянина Франції 1789 р.
- •46. Визначте джерела, структуру і значення Цивільного кодексу 1804 р.
- •47. Проаналізуйте 1-шу книгу кодексу Наполеону «Про особу».
- •50. Поясніть сутність Декларації незалежності сша та її значимість у правовій системі сша.
- •51. Охарактеризуйте систему «стримувань і противаг» у Конституції сша.
- •52. Дайте аналіз системи «розподілу влади» відповідно до Конституції сша.
- •53. Проаналізуйте виконавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •54. Проаналізуйте законодавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •56. Проаналізуйте основні положення Білля про права сша.
- •57. Проаналізуйте підсумки Громадянської війни 1861-1865 р.Р. В сша.
- •58. Визначте та проаналізуйте основні принципи поліцейської держави у Німеччині.
- •59. Обґрунтуйте роль і значення Конституції 1871 р. У об’єднанні Німеччини.
- •60. Дайте загальну характеристику Німецького Цивільного уложення 1896 р.
59. Обґрунтуйте роль і значення Конституції 1871 р. У об’єднанні Німеччини.
Після поразки французів у 1815 році він був перетворений на Німецький союз, який являв собою конфедерацію 35 держав. Після революції 1848 року було ухвалено франкфуртську Конституцію 1849 року. Хоча Конституція не діяла жодного дня, вона закріпила ідею федералізму, відображену в Конституції Північно-німецького союзу 1867 року і реалізовану в Конституції 1871 року.Північнонімецький союз являв собою союзну державу. Члени союзу зберігали свої державно-політичні системи, включаючи уряди, але частина владних повноважень делегувалася ними загальновизнаній союзній владі. Головою союзу став прусський король, за яким закріплювалися зовнішньополітичні і військові повноваження. Інтереси членів союзу представляла Союзна рада, яка складалася з двох палат. Після конституювання Північнонімецького союзу об'єднувальна тенденція стала реалізовуватися засобом уніфікованого законодавства.Значну роль в об'єднанні Німеччини відіграв Отто фон Бісмарк. Поміщик, монархіст, людина, наділена розумом і характером, він ще у 1848 році запропонував королю Пруссії свої послуги у придушенні повстання. Тоді наляканий повстанням король відмовився від послуг Бісмарка, але після революції прийняв його на службу. Бісмарк став посланцем Пруссії в Союзному сеймі, потім послом Пруссії в Росії, після чого Фридрих Вільгельм IV призначив його міністром-президентом Пруссії. Спираючись на повноваження виконавчої влади, наданої йому Конституцією 1850 року, Бісмарк, ігноруючи Ландтаг, став проводити курс на об'єднання Німеччини "залізом і кров'ю".
Зовнішньополітичними обставинами, які сприяли створенню благодатних умов для остаточного об'єднання німецьких земель, стали перемога Північнонімецького союзу у війні проти Франції і розгром Наполеона III. 18 січня 1871 року було оголошено про створення Німецької імперії, державний лад якої відображено в Конституції. Вона закріпила федеративний устрій монархічної держави. До федерації входили 22 монархії (серед них чотири королівства - Пруссія, Баварія, Саксонія та Вюртемберг, 18 герцогств і графств) і три вільні міста з республіканським ладом (Любек, Бремен, Гамбург). Суб'єкти федерації передавали низку важливих повноважень центральній владі, зберігаючи урядову і законодавчу автономію.Уже 2 вересня в битві під Седаном 100-ти-сячна французька армія ганебно капітулювала. 18 січня 1871 р. в окупованому німецькими військами Версалі прусський король Вільгельм І Гогенцоллерн був проголошений німецьким імператором.
До складу новоствореної Німецької імперії увійшли й південнонімецькі держави - Баварія, Саксонія та ін. Сама імперія об'єднувала у собі 22 монархії та 3 вільні міста. у собі 22 монархії та 3 вільні міста.
Імператором став прусський король. За конституцією Німецької імперії 1871 p., він отримував найширші повноваження. Імператор був главою збройних сил імперії, призначав усіх вищих імперських чиновників, включаючи канцлера, а також делегатів від Пруссії до верхньої палати імперського парламенту. Парламент Німецької імперії був двопалатним. Конституція Німецької імперії вводила звичайні "права і свободи" - рівність перед законом, скасування феодальної юстиції, загальне чоловіче виборче право, скасування цензури, буржуазні принципи правосуддя. У той же час держава залишалася поміщицько-монархічною. На відміну від Франції, де клас дворян було підірвано економічно, в Німеччині юнкерство зберегло свої землі, титули, замки і залишалося політичним лідером. Реакційний шлях об'єднання Німеччини відіграє потім згубну роль не тільки в її власній історії, але й в історії всієї Європи.