4. Проаналізуйте основні риси права Стародавнього Сходу.

Вже в III-II тис. до н.е. Стародавня Месопотамія відрізнялася високою культурою землеробства, писемності, введенням десяткової системи рахунку та появою перших найдавніших законів і статутів. Шумери любили строгий рахунок, порядок, організованість. Це був тріумф бюрократії і архаїчної законності. Не випадково релігія і офіційна традиція зображували поруч двох богинь: Нішу (покровительку законів, справедливості, правди,милосердя) і Нібалу (покровительку листи і звітності).Частково право цієї епохи можна представити по Законам Шульги (Закони Ур-Намму) і дійшли до нас фрагментами Законів Ешнунни. З правових норм, що входили до Законів Шульги, збереглося (іноді неповністю) менше трьох десятків. Серед них: покарання за перелюб,правила розлучення, покарання за неправдивий донос і за неправдиві свідчення, узаконення щодо шлюбу. Особливий інтерес представляють норми, що стосуються рабів: про повернення втікачів і про рабині,яка «визнала себе рівною своєї пані». Важливо відзначити, що така рабиня карається не в сваволі пана чи пані, але за законом. Інакше кажучи, раби в цей період ще розглядаються як особистості, а не як речі.З юридичних документів тієї епохи видно, що раби навіть могли заперечувати своє рабський стан в суді (втім, як правило, процес вони програвали). Основний вид покарання за Законами Шульги – грошова компенсація, яку винний сплачує потерпілому. Закони Ешнунни містять покажчики еквівалентних співвідношень міжосновними товарами і сріблом, тарифи за найм і роботу, покарання за різні правопорушення. Там же викладені норми сімейного права, боргового права, багато параграфи говорять про становище рабів. У Стародавньому Шумері військовий вождь - енсі, на стадії військової демократії обирається народними зборами, здійснював та судочинство нарівні з общинними судами. Пізніше за Законник Хаммурапі судова система перейшла під контроль царської адміністрації, роль общинних судів різко обмежилася.

Хаммурапі реорганізував судову систему, обмежив у ній роль жерців. Разом з тим він зберіг право общинних органів управління зрозгляду дрібних правопорушень, які караються вчинків, майновихспорів між общинниками, залишив звичаєве право. У Законнику згадується посаду професійних судовихслідчих, у процесах були задіяні і інші царські службовці. Увеликих містах були колегії царських судових чиновників, вони розбирализлочину і майнові спори осіб, що знаходилися в царських володіннях. Судовий процес у Вавілонії був усним і змагальним. Цеозначає, що справи порушувалися лише за скаргою зацікавленої сторони, ав ході процесу кожна зі сторін мала довести свої твердження.Судова система з реформ Хаммурапі стала більш централізованою,майже не залежною від жрецтва, а головним джерелом судових рішеньстало письмове право. Царські закони прирівнювалися до божественнихзвичаями. При складанні Кодексу в його основу було покладено старе звичайне право, шумерійські судебники, нове законодавство. Своїм законодавством Хаммурапі намагався закріпити суспільний лад держави панівною силою в якому мали бути дрібні і середні рабовласники. Це перший відомий збірник законів, висвячує рабовласницький лад, приватну власність. Важливе значення мали статті, присвячені власності. Земля як об'єкт власності мала два види: державна (царська і храмова) і общинна. Особливий правовий статус мали наділи землі за службу воїнам --майно (ілку), яке вважалося основним володінням цільового призначення. Царські чиновники також отримували земельні наділи. Земля, вода вважалися власністю царя та громади.