
- •Відповіді на екзаменаційні питання з предмету ідпзк
- •1. Предмет і методи ідпзк.
- •2. Визначте особливості державного устрою держав Давнього Сходу.
- •4. Проаналізуйте основні риси права Стародавнього Сходу.
- •5. Дайте загальну характеристику «Законів Ману».
- •6. Дайте загальну характеристику «Законів Хаммурапі»
- •7. Визначте особливості суспільного і державного ладу Спарти.
- •9. Охарактеризуйте державний устрій Афін у V-IV ст. До н. Е.
- •11. Дайте оцінку реформі Сервія Туллія у Римі.
- •12. Проаналізуйте систему органів державної влади і управління республіканського Риму.
- •13. Визначте основні повноваження ординарних магістратур у Римі.
- •14. Проаналізуйте зміни у державному далі Рима у період принципату.
- •15. Визначте особливості державного устрою Римської імперії у період домінату.
- •16. Дайте оцінку ролі республіканських органів правління у період принципату і домінату.
- •18. Розкрийте сутність реформ Деоклетиана у Римі.
- •19. Охарактеризуйте форми середньовічної держави у Західній Європі.
- •20. Дайте оцінку ролі церкви у середньовічній державі і праві Західної Європи.
- •21. Проаналізуйте основні риси феодального права у країнах Західної Європи.
- •22. Дайте характеристику середньовічного міського права у Західній Європі.
- •23. Визначте роль середньовічного канонічного права у правовому житті західноєвропейських країн.
- •24. Проаналізуйте особливості становлення і розвитку мусульманського права в Арабському Халіфаті.
- •25. Проаналізуйте зміни у державному устрої франків у період правлення династії Каролінгів.
- •26. Обґрунтуйте значення реформи Карла Мартелла у французькій державі.
- •27. Дайте загальну характеристику Салічної правди.
- •28. Проаналізуйте сутність реформи Людовіка іх у Франції.
- •29. Визначте та проаналізуйте функції Генеральних Штатів у Франції в епоху феодалізму.
- •30. Проаналізуйте особливості державного апарату Франції у період абсолютизму.
- •31. Визначте особливості абсолютної монархії у Франції.
- •32. Обґрунтуйте роль нормандського завоювання у розвитку феодальної держави Англії.
- •33. Охарактеризуйте державний лад Англії у період станово-представницької монархії.
- •34. Проаналізуйте статті «Великої хартії вольностей» які мають конституційний характер.
- •36. Визначте та проаналізуйте особливості англійського абсолютизму.
- •37. Обґрунтуйте правове закріплення феодальної роздрібненості Німеччини у Золотій Буллі.
- •38. Дайте загальну характеристику Кароліни 1532 р.
- •39. Визначте відмінності німецького абсолютизму від англійського і французького.
- •40. Охарактеризуйте державний лад Росії у період станово-представницької монархії.
- •41. Дайте загальну характеристику Соборного уложення 1649 р. Як зведення феодального права Росії.
- •43. Дайте загальну характеристику «Хабіас Корпус» акту 1679 р. В Англії.
- •44. Охарактеризуйте Білль про права 1689 р. В Англії.
- •45. Проаналізуйте основні положення Декларації прав людини і громадянина Франції 1789 р.
- •46. Визначте джерела, структуру і значення Цивільного кодексу 1804 р.
- •47. Проаналізуйте 1-шу книгу кодексу Наполеону «Про особу».
- •50. Поясніть сутність Декларації незалежності сша та її значимість у правовій системі сша.
- •51. Охарактеризуйте систему «стримувань і противаг» у Конституції сша.
- •52. Дайте аналіз системи «розподілу влади» відповідно до Конституції сша.
- •53. Проаналізуйте виконавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •54. Проаналізуйте законодавчу владу в сша відповідно до Конституції 1787 р.
- •56. Проаналізуйте основні положення Білля про права сша.
- •57. Проаналізуйте підсумки Громадянської війни 1861-1865 р.Р. В сша.
- •58. Визначте та проаналізуйте основні принципи поліцейської держави у Німеччині.
- •59. Обґрунтуйте роль і значення Конституції 1871 р. У об’єднанні Німеччини.
- •60. Дайте загальну характеристику Німецького Цивільного уложення 1896 р.
33. Охарактеризуйте державний лад Англії у період станово-представницької монархії.
Офіційно римське панування в Британії закінчилося в 410 р. Британія знову розпалася на незалежні кельтські області. У другій половині V ст. до Британії з континенту розпочалося масове вторгнення північно-германських племен, яких, зазвичай, називали загальним іменем - англосакси. Вони витіснили кельтів на північ та на захід і оселилися на острові. Процес класо-утворення, що вже розпочався в англосаксів, привів до утворення семи королівств. Між ними точилася постійна боротьба, під час якої панівне становище посідало то одне, то інше королівство. Зрештою, у 829 р. король Уессекса Ерберте об'єднав їх в одну державу, що стала називатись Англією. У цей час з'являється диференціація населення, серед якого виділяються: родоплемінна знать, вільні общинники, напіввільні та домашні слуги.
Верховним державним органом був вітенагемот, до складу якого належало від ЗО до 100 осіб, які представляли вище духовенство, родоплемінну знать, заможних феодалів (танів), королівських посадовців, і сам король. До повноважень цього органу належали: обрання короля, формування вищого суду, обговорення та прийняття законів, запровадження податків, вирішення питань війни й миру.
Значні повноваження зосереджувалися в руках короля: у військовій сфері, управління земельним фондом, право на чеканку монети, встановлення мита, а потім і податків.
Королівський двір перетворюється на центр управління країною. З'являються такі посадові особи: камерарій (відповідав за фінанси та майно), маршал (збройні сили), капелан (королівська канцелярія). Поступово запроваджується поділ країни на округи (графства), що замінює родоплемінний поділ. Графства поділяються на сотні, а останні - на десятки. Отже, на початку XI ст. в Англії сформувалася централізована бюрократична система управління.
34. Проаналізуйте статті «Великої хартії вольностей» які мають конституційний характер.
Велика хартія вольностей була підписана англійським королем Іоанном Безземельним 15 червня 1215 р. Написана вона латиною та складалася з 63 статей, її підписанню передувало повстання баронів, які були незадоволені посиленням королівської влади та грубими порушеннями феодальних звичаїв. У повстанні брали участь також лицарі та міщани, що полегшило баронам перемогу над королем. Велика хартія вольностей гарантувала права й недоторканність церкви, дотримування королем феодальних звичаїв стосовно своїх васалів - баронів, забороняла королеві брати з них феодальну допомогу та щитові гроші без згоди "загальної королівської ради", тобто ради безпосередніх васалів; посвячення в лицарі першородного сина короля; для видання першим шлюбом заміж першородної королівської дочки; забороняла судити баронів інакше, ніж судом рівних їм за статусом перів, без їх вироку арештовувати й позбавляти майна.Скасовувалося право короля втручатися в юрисдикцію феодальних курій і створювався комітет з 25 баронів, які в разі порушення королем Хартії могли розпочати проти нього війну. Лицарство й верхівка вільного селянства отримали від Хартії лише незначні вигоди: баронам заборонялося вимагати з них більше служб і повинностей, ніж передбачалося зазвичай, усім вільним людям гарантувався захист від свавілля чиновників. Ще менше отримали міста: лише підтвердження вже наявних привілеїв, а також встановлення єдиної системи мір та ваг. Податкового гніту для міст Хартія не скасовувала. Кріпосні селяни -основна маса англійського народу - від Великої хартії вольностей не отримали нічого, вона, ігноруючи їхні інтереси, не раз наголошувала на їхній повній безправності. Кілька статей Хартії затверджували нові судово-адміністративні порядки, що сформувалися в країні після реформи Генріха II, які були вигідні більшості вільного населення. Ці статті виявилися найжиттєздатнішими та прогресивними і, будучи пізніше перенесеними до статутів ХІІІ-ХІV століть, увійшли в англійське феодальне загальнодержавне право. Дотепер Велика хартія вольностей полежить до складу пекодифі-кованої британської Конституції'.
35. Обґрунтуйте значимість «Великої хартії вольностей» у розвитку феодального права Англії.
Велика хартія вольностей була підписана англійським королем Іоанном Безземельним 15 червня 1215 р. Написана вона латиною та складалася з 63 статей, її підписанню передувало повстання баронів, які були незадоволені посиленням королівської влади та грубими порушеннями феодальних звичаїв. У повстанні брали участь також лицарі та міщани, що полегшило баронам перемогу над королем. Велика хартія вольностей гарантувала права й недоторканність церкви, дотримування королем феодальних звичаїв стосовно своїх васалів - баронів, забороняла королеві брати з них феодальну допомогу та щитові гроші без згоди "загальної королівської ради", тобто ради безпосередніх васалів; посвячення в лицарі першородного сина короля; для видання першим шлюбом заміж першородної королівської дочки; забороняла судити баронів інакше, ніж судом рівних їм за статусом перів, без їх вироку арештовувати й позбавляти майна.Скасовувалося право короля втручатися в юрисдикцію феодальних курій і створювався комітет з 25 баронів, які в разі порушення королем Хартії могли розпочати проти нього війну. Лицарство й верхівка вільного селянства отримали від Хартії лише незначні вигоди: баронам заборонялося вимагати з них більше служб і повинностей, ніж передбачалося зазвичай, усім вільним людям гарантувався захист від свавілля чиновників. Ще менше отримали міста: лише підтвердження вже наявних привілеїв, а також встановлення єдиної системи мір та ваг. Податкового гніту для міст Хартія не скасовувала. Кріпосні селяни -основна маса англійського народу - від Великої хартії вольностей не отримали нічого, вона, ігноруючи їхні інтереси, не раз наголошувала на їхній повній безправності. Кілька статей Хартії затверджували нові судово-адміністративні порядки, що сформувалися в країні після реформи Генріха II, які були вигідні більшості вільного населення. Ці статті виявилися найжиттєздатнішими та прогресивними і, будучи пізніше перенесеними до статутів ХІІІ-ХІV століть, увійшли в англійське феодальне загальнодержавне право. Дотепер Велика хартія вольностей полежить до складу пекодифі-кованої британської Конституції'.