9. Класифікаційні ознаки поділу персоналу. Виробничий та невиробничий персонал.

Класифікаційні ознаки поділу персоналу:

1. По відношенню до участі у виробничому процесі

- виробничий персонал – працюючі всіх основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і лабораторій, складів, охорони, тобто всі задіяні у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні.

- невиробничий персонал – працюючі, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства, але входять до штату підприємства та фінансуються за його рахунок.

2. За функціями, що виконуються:

- керівники – вищого рівня – директор, середнього рівня – начальник цеху, нижчий рівень – начальник зміни. Керівники здійснюють функції загального управління .

- професіонали – вирішують питання, які стосуються створення у формі теоретичних розробок(магістр, спеціаліст, в окремих випадках науковий ступінь або вчене звання)

- фахівці – виконують спец. роботи пов`язані із застосуванням положень .

- технічні службовці – здійснюють підготовку та оформлення документів, облік, контроль , виконуючи при цьому чітко регламентовану суто технічну роботу.

- робітники – створюють матеріальні цінності, керують машинами та механізмами, ремонтують та обслуговують устаткування.

3. За професіями та спеціальностями

4. За кваліфікаційним рівнем

Рівень кваліфікації оцінюється кількісними показниками:

• Для робітників розряди

• Для фахівців, професіоналів- категорії

• Для науковців- ступені

• Вчені – звання

5. За посадами, відповідно до чинного розпису.

6. За стажем роботи

Групи:

1 .До 1-го року 3. Від 3-х до 10

2. Від 1-го року до 3-х років 4. Понад 10 років

7. За віком і статтю

-До 35

- від 35

- до пенсійного віку

- персонал пенсійного віку

8. За характером трудових відносин

- постійні

- тимчасові

9. По відношенню до власності

- співвласники

- наймані працівники

У залежності від сфери прикладання праці персонал організації поділяють на виробничий і невиробничий .

Виробничий - це персонал основної діяльності. До його складу включаються працівники: основних і допоміжних цехів; підсобних виробництв: лісозаготівель, торфорозробок, кар'єрів тощо; науково-дослідних, конструкторських, технологічних підрозділів; обчислювальних центрів, усіх видів охорони; управління та ін .

Невиробничий персонал - це персонал неосновної діяльності. До складу невиробничого персоналу включаються працівники: підсобних сільськогосподарських підприємств; житлового господарства; комунальних підприємств; медичних установ; оздоровчих установ, відпочинку, фізичної культури, культури, туризму, виховання, освіти тощо.

10. Категорії персоналу підприємства за функціональною ознакою.

У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), голови правління, начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних підрозділах; головні спеціалісти (головний економіст, головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники відповідно до вищеперелічених посад.

Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Робітниками вважаються працівники, що безпосередньо зайняті у технологічному процесі створення готової продукції, виконання робіт, надання послуг, а також ремонтом засобів праці та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, кур’єри, гардеробники.

По відношенню до процесу створення продукції робітників можна поділити на основних – тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.