1. 2 Взаємозв'язок економічного становища із технічним потенціалом на підприємстві

Потенціал будь-якого підприємства має першочергового значення під час досягнення загальних результатів діяльності підприємства. Практика показує, що ступінь досягнення цієї мети визначається можливостями.

Слід зазначити, термін «потенціал» широко застосовується у економічній літературі як кількісної оцінки різних явищ і умов: природний, інвестиційний, інтелектуальний, економічний потенціал тощо. Найчастіше про розмірі відповідного виду ресурсів, тобто. оцінка їхньої з кількісної боку. Методика оцінки потенціалу ресурсів, мають щодо однорідну структуру, досить розроблена.

Досліджуючи економічний потенціал підприємства як взаємозв'язок його економічне становище із технічною потенціалом, можливість його ресурсів забезпечувати досягнення намічених результатів діяльності, слід розглядати кожну складову економічного потенціалу не ізольовано саму собою, а системі. Лише взаємодіючи між собою у єдину систему, компоненти економічного потенціалу підприємства дозволяють отримати інтегрований ефект, який можна з'ясувати, як суму ефектів від функціонування окремих складових частин. Економічний потенціал підприємства обумовлений як обсягом ресурсів, а й їхніми якістю, структурою, ступенем збалансованості складових, раціональністю використання. Поліпшення якісного складу ресурсів підвищує наявний потенціал без збільшення обсягу.

Рішення проблеми забезпечення ефективної діяльності підприємства у значною мірою залежить від раціонального використання усіх її потенційні можливості. Тому цю проблему міцно пов'язана з визначенням економічного потенціалу, його структурою і чинниками, визначальними ступінь ефективність використання потенціалу, чимало з яких важко оцінити кількісно, проте вони може мати вирішальне значення для економного використання ресурсів немає і досягнення кінцевих цілей підприємства.

Оцінка економічного потенціалу необхідна задля забезпечення більш повного та раціонального її використання. Важливо охарактеризувати фактично використовуваний обсяг ресурсів. Тому система показників економічного потенціалу підприємства повинна мати показники, що характеризують наявність, склад, стан ресурсів немає і показники ефективність використання ресурсів. У цьому особлива складність виникає в природно-сировинних і нематеріальних ресурсів.

Оцінюючи економічного потенціалу підприємства міста і ефективність його роботи використання, з нашого погляду зору, потрібно чітко представляти структуру потенціалу, основні характеристики складових елементів, їх співвідношення і у процесі виробництва. Важливо зрозуміти місце й ролі матеріальних елементів економічного потенціалу, зв'язок їх з іншими компонентами.

У кожній компоненті економічного потенціалу підприємства присутній нематеріальна частина. На нематеріальну сферу економічного потенціалу зазвичай звертають недостатньо уваги і відносять її до якісної характеристиці трудового потенціалу або беруть у інноваційний потенціал. З нашою погляду, не зовсім правомірно, оскільки нематеріальна сфера економічного потенціалу включає технології, прийоми і нові методи управління, господарський механізм, традиції, корпоративну культури і багато іншого, що організувати неможливо розглянути як характеристики якості трудових ресурсів підприємства чи нематеріальної частини науково-технічного потенціалу, хоча певна взаємозалежність і із тим і з іншим, звісно, є.

Оскільки обидві сфери економічного потенціалу підприємства – матеріальна і нематеріальна – у процесі діяльності безупинно змінюються, дуже важливо досягнення пропорційності між елементами використовуваного потенціалу і в середині кожної сфери, і між сферами. У остаточному підсумку саме нематеріальна сфера економічного потенціалу підприємства визначає ті частини ресурсного потенціалу, що має бути залучена до виробничий процес, характер комбінації окремих видів ресурсів немає і їх збалансованість, отже, і культурний рівень ефективність використання всього потенціалу.

Трудової потенціал (ТП) підприємства пропонується оцінювати за такою формулою:

ТП = Ч *Кк * У (1),

де Ч – кількість працівників підприємства;

Кк – коефіцієнт кваліфікації трудових ресурсів;

В - виробіток своєї продукції одного працівника.

Для інтегральної оцінки кваліфікації трудових ресурсів підприємства пропонується коефіцієнт кваліфікації (>Кк):

Кк = (>Pp / 6 +Cв +Cc / 10) / 3,

що є середнім арифметичним наведених показників кваліфікації, розглянутих вище. Середній розряд робочих Рр нормується розподілом на вищий можливий розряд, а середній стаж роботи за фахом керівників і спеціалістів нормуємо розподілом на 10 років, що цілком виправдана, т. до. десятиріччя можна нагромадити необхідний роботи досвід.

Вплинув на результати діяльності підприємства має структура основних виробничих фондів. При прагнення до досягненню оптимального співвідношень між активної наукової та пасивної частиною основних фондів можуть загостритися соціальні проблеми для підприємства. Прагнення забезпечити високу частку активній частині виробничих фондів може викликати порушення виробничих та санітарно-гігієнічних умов праці. Інколи збільшення активній частині основних фондів призводить до того, що не обгрунтовано зростає парк устаткування з допомогою старого устаткування. У зв'язку з цим під час аналізу структури основних фондів необхідно враховувати вікової склад їх активною частиною.

Оборотні виробничі фонди входять у виробництво своєї натуральному вигляді, і під час виготовлення продукції повністю споживаються. Тому, за оцінці відповідних компонентів економічного потенціалу підприємства його оборотні кошти доцільно враховувати через вартість кінцевої продукції або непрямим шляхом за показниками ефективності виробничого процесу.

Фінансовий потенціал підприємства включає фінансові ресурси, і інвестиційні можливості. Фінансові ресурси представляють грошові доходи і доходи надходження, перебувають у розпорядженні підприємства міста і, призначені до виконання фінансових зобов'язань перед державою, кредитної системою, постачальниками, страховими органами, іншими підприємствами і фізичними особами, працівниками підприємства міста і здійснення витрат за розвиток господарську діяльність. Фінансові ресурси направляються на утримання і розвиток об'єктів невиробничій сфери, споживання, накопичення, у спеціальні резервні фонди й ін.

Для визначення реальних фінансових ресурсів (>ФР) підприємства номінальні ресурси необхідно скоригувати на величину витрат за забезпечення відповідних джерел фінансових коштів.

Фінансовий потенціал (>ФП) підприємства пропонується розраховувати за такою формулою:

ФП =d *ФР *Кd + (1 –d)ФР * Ф (3),

деd – частка фінансових ресурсів, інвестованих в оборотний капітал;

Кd – коефіцієнт достатності обігового капіталу;

Ф – фондовіддача основних фондів;

ФР – реальні фінансові ресурси підприємства.

Інноваційний потенціал підприємства включає інноваційні ресурси, і умови забезпечення інновацій.

Сучасні теорії економічного зростання розглядають наукові дослідження та розробки як ендогенний процес, невід'ємний від реальної економіки та який чуйно реагує на вимоги, і стимули ринків товарів та послуг. Наукові знання, втілені інновації, прискорили технологічне розвиток останніми роками, який став, поруч із і капіталом, головним чинником й рушійною силою економічного зростання.

Інноваційні ресурси підприємства, з нашого погляду зору, включають інтелектуальний капітал, наявний для підприємства, нові науково-технічні, технологічні, управлінські розробки, заділ у цій галузі, і навіть фінансові ресурси. Досить загальне визначення інтелектуального капіталу зазвичай передбачає суму знань всіх співробітників. Одержання різноманітних продуктових, технологічних і організаційних переваг над конкурентами є основним функцією інтелектуального капіталу.

Головним носієм інтелектуального капіталу підприємства є лише спеціально підібраний і підготовлений його персонал. Складно знайти надійні способи виміру колективних знань компанії, їх досвіду і інтуїції, засвоєної ними інформації. У умовах необхідно використовувати непрямі оцінки цієї величини.

Інноваційний потенціал підприємства (>ИП) пропонується оцінювати за такою формулою:

ИП =ФР * Дін * (1 +Иост) (5),

деФР – фінансові ресурси підприємства;

Дін – частка витрат за інновації у спільній величині витрат підприємства;

Иост – частка незавершених інновацій початку звітний період.