3.1 Шляхи підвищення технічного потенціалу пат «Львівський хлібокомбінат»

На підвищення ефективності технічного потенціалу підприємства необхідно провести систему стратегічного управління потенціалом для підприємства.

Структурно у запропонованому механізмі стратегічного управління потенціалом виділено чотири блоку.

1. Діагностика, де проводиться факторний аналіз рівня використання потенціалу відповідно до виділеними цілями і завданнями розвитку підприємства розробляється концепцію й загальні орієнтири бажаного стану системи, формулюються шляхів досягнення мети. У цьому забезпечується узгодження цілей з його інтересами довкілля, поточним рівнем використання потенціалу величиною сукупного потенціалу підприємства, визначається система індикаторів її досягнення.

2. Трансформація, де оцінюється динаміка сукупного потенціалу, можливостей його збільшення, розробляються стратегічні альтернативи здійснюється остаточний вибір стратегії. У межах цього блоку під час виборів стратегії послідовно проводиться її оцінка щодо відповідності цілям, поточному стану системи, потенціалу системи та фазі життєвого циклу, і навіть можлива трансформація цілей і завдань у випадку їхньої недосяжність.

3. Контроль, відбувається постійний моніторинг шляхом отримання безупинної інформацію про рівні використання потенціалу динаміці його розвитку, виміряються зусилля і діяти результат, проводиться аналіз ефективності реалізації стратегії, результати якого є інформаційною базою наступного циклу стратегічного управління.

4. Координація, де коригується стратегія управління потенціалом підприємства у бік ліквідації зайвих відхилень від поставленої цілі й слабких місць у розвитку підсистем підприємства.

Аналіз рівня стратегічного управління у ПАТ «Львівський хлібокомбінат» дав змогу виявити таке:

• підприємство має достатнім обсягом інформації про зовнішньою і внутрішньою середовищі, та її аналіз проводиться вибірково, без ув'язування всієї сукупності факторів, і не враховуючи потенціалу рівня її використання;

• постійно проводиться аналіз стратегічних альтернатив, які пов'язані з фінансового потенціалу підприємства, не враховують можливість сталого зростання з урахуванням існуючого потенціалу, й у власне стратегію не трансформуються;

• система стратегічного управління незакінчена, тобто застосовуються окремі фрагменти, не ув'язані на єдину систему, немає єдиного регламент стратегічного управління, виконавці невідомі зі стратегічними цілями розвитку підприємства;

• відсутня зв'язок між стратегічним і оперативним управлінням, ув'язка стратегічних планів та поточної діяльності, у результаті плани підприємства йдуть у розріз зі ситуацією.

Маючи результати аналіз потенціалу рівня її використання їх у ПАТ «Львівський хлібокомбінат» склалася стратегія управління потенціалом із застосуванням розробленого механізму, етапи якій подається малюнку нижче. За підсумками оцінки альтернативних варіантів реалізації розробленої стратегії з допомогою методики планових розрахунків, застосовуваної на досліджуваному підприємстві, був обраний найефективніший думка щодо трьом критеріям: рентабельність капіталу, рівень використання потенціалу, величина сукупного потенціалу.

Відповідно до розрахунків, комплекс заходів першому етапі дозволяє забезпечити повне використання сукупного потенціалу досягти рентабельності капіталу лише на рівні 24%. Рівень використання потенціалу досягне значення 1, що свідчить про повному використанні наявних і досягненні максимально-можливої ефективності фінансово-господарську діяльність.

Подальше підвищення ефективності можливо з допомогою якісних змін. Стратегія розвитку забезпечить зростання потенціалу спочатку до 0,9, потім до 0,96. Максимальна рентабельність капіталу поки що становитиме 31%.

Таблиця 3.1